Олешки — місто на Херсонщині, зовсім поруч із Херсоном, перша згадка про яке датована 1084 роком. Цими днями відзначають День міста Олешки, тому Кавун.City залюбки нагадує про неймовірні факти про це місто, яке героїчно протистоїть російській навалі.
Місто на лінії вогню
Перед тим, як власне писати про неймовірні факти, ми згадаємо, що 24 лютого 2022 року, тобто 933 тому, Олешки також вже у першій половині дня побачили російські танки, які пройшли трасою до Херсона. Місто незабаром опинилось в окупації і перебуває там досі. Якщо простими словами, то Кринки — вже відоме на весь світ село — це майже Олешки.
В той же час, люди продовжують жити в місті, боротись із російською навалою. Ми навіть не знаємо тієї кількості трагедій, які спіткали олешківців — навіть точну кількість загиблих через російські обстріли та підрив Каховської ГЕС росіянами. Ми регулярно про це пишемо, аби доносити правду, зокрема про Олешки.
Неймовірні факти про Олешки
Звісно, це добірка нашого видання, але вона щира і мабуть все ж таки закохає вас в Олешки.
Перше — це, звісно, той факт, що перша згадка про Олешки датована 1084-м роком. І це спростовує абсолютно всі фейки росіян про те, що до їхнього приходу у другій половині XVIII століття тут нічого не було. До речі, росіяни дуже не люблять назву Олешки — їм більше Цюрупинськ: саме так совєти назвали місто у 1928 році, на честь радянського ката, ідеолога Голодомору.
Фото Олешок та дещо з історії міста зокрема розміщувала київська бібліотека.
Про «найбільшу пустелю Європи» мабуть багато хто чув. Вона дійсно в Олешках, але не зовсім пустеля — це за своїм складом напівпустеля. Але так, це неймовірне видовище, ім'я якому — Олешківські піски. Тут до вторгнення росіян проводили чимало заходів та екскурсій. Це була справжня перлина, яка приваблювала туристів з усього світу.
Нині тут російські війська розмістили свою техніку і замінували чималу територію.
Нa cxiднiй oкoлицi мicтa, бiля poзгaлужeння piчoк Чaйкa тa Лaзнюк, знaxoдятьcя зaлишки Oлeшкiвcькoї Ciчi. Пicля pуйнувaння зa нaкaзoм Пeтpa I Kaм’янcькoї Ciчi зaпopoжцi вимушeнi були вiдпpaвити пocoльcтвo дo кpимcькo-тaтapcькoгo xaнa з пpoxaнням дoзвoлити їм oceлитиcя в cтeпoвoму пoниззi Днiпpa. Ciч oтpимaлa cвoю нaзву вiд дaвньopуcькoгo пoceлeння, щo paнiшe icнувaлo нeпoдaлiк. Ocкiльки тepитopiя знaxoдилacь пiд пpoтeктopaтoм Ocмaнcькoї iмпepiї, кoзaкaм нe дoзвoляли мaти гapмaти тa будувaти укpiплeння. Нинi нa мicцi кoлишньoї Ciчi вcтaнoвлeний пaм’ятний знaк – cтилiзoвaнa дepeвянa apкa-дзвiниця, увiнчaнa xpecтoм скульптора Миколи Гепарда (головне фото матеріалу).
Олешківці захищають Україну на фронті та пишуть про реалії життя в місті. Ми писали і про Воїна Олександра Русіна, який з 2014 року знає, що таке воювати, і про олешківця, який чекає на деокупацію міста. Незважаючи на жахливі умови життя, мешканці Олешок продовжують спротив окупантам-росіянам.
Олешківці продемонстрували стійкість та сміливість в опорі росіянам і виходили на мітинги навесні 2022 року, як і мешканці інших громад Херсонщини. Мітинг 9 березня був одним із найбільших.
В Олешках є пам'ятник Федору Піроцькому — його відкрили у місті у вересні 2019 року. Піроцький — видатний винахідник, який винайшов трамвай на електричній тязі. Останні роки свого життя він провів в Олешках на Херсонщині.
Інший видатний українець — Микола Куліш, чиє ім'я носить херсонський театр, також перші кроки митця робив в Олешках. Спочатку це були короткі прозові та римовані тексти в учнівських журналах («Наша жизнь», «Колючка», «Стрела», «Весёлое язычество» тощо). В Олешках Микола Куліш написав і першу драматичну роботу — «На рыбной ловле». Пізніше він переробив цю п’єсу на твір «Отак і загинув Гуска».
Поліна Райко — самонавчена художниця, яка працювала у стилі наївного мистецтва — стала одним із символів української ідентичності. Мешканка Олешок із непростою долею (вона пережила обох своїх дітей), не маючи спеціальної освіти, почала малювати, коли їй було за 60. Будиночок Поліни Райко, який став надбанням української культури, сильно постраждав від підриву росіянами Каховської ГЕС.
Олешки та Юрій Андрухович
«Лексикон інтимних міст» – найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича — містить і дуже коротке оповідання про тоді ще Цюрупинськ (книжка видана 2011 року). Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, Юрій Андрухович описав свої враження — іноді щасливі, іноді не дуже, але завжди інтимні — від різних міст. Що ж до Цюрупинська, як тоді ще називались з 1928 року Олешки, митець зауважив дуже коротко, що ніколи там не був і сподівається не побувати. Виходить, все здійснилось: Юрій Андрухович може відвідати тільки Олешки — не Цюрупинськ.
До слова, Юрій Андрухович дуже підтримував херсонців під час окупації.
Олешки лишаються українським містом і ми разом із містянами чекаємо на деокупацію!
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
