Терористи з Московії в ніч на 6 червня здійснили один з найбільших терористичних актів у новітній історії світу — підірвали греблю Каховської ГЕС, внаслідок чого затопленими виявилися близько 80 населених пунктів Херсонської області. У зоні стихійного лиха за приблизними підрахунками опинилися близько 16 тисяч осіб.
Серед міст, які постраждали внаслідок «великої води» опинилися й Олешки. Попри скрутну ситуацію в місті окупанти не проводили в місті евакуацію. Більш того — вони стріляли у волонтерів, які намагалися допомогти місцевому населенню, повідомляє видання «Евакуація. City».
Журналісти поспілкувалися з жінкою, дідусь якої продовжує проживати в Олешках. Імена співрозмовниці та її дідуся змінили задля їх безпеки, тож будемо називати їх Іриною та Микитою.
Микита живе в Олешках понад 15 років. Коли в місто вдерлися окупанти він відмовився покидати свій будинок — довелося це зробити тільки через те, що в умовах повномасштабної війни його сину не могли надати повноцінної медичної допомоги. Чоловік виїжджав із усвідомленням того, що все одно повернеться додому.
Блокпост окупантів у Василівці Запорізької областіФото: subbota.ua
Чекати на те, аби Микиту з хворим сином випустили на підконтрольну Україні територію довелося місяць. Здійснити це можна було тільки через блокпост у Василівці Запорізької області. На жаль, втрачений час став фатальним для хворого чоловіка — київські лікарі лишень констатували, що вже неможливо будь-як вплинути на його хворобу. Лишалося чекати тільки на фатальний кінець...
Микита з сином, що помирає, повернувся додому й майже одразу мусив ховати свого нащадка...
Микита був відсутній вдома протягом двох місяців. За цей час окупанти обікрали його будинок, винісши майже усе. Тож, лишившись наодинці, чоловік заново почав облаштовувати свій побут, витрачаючи свої заощадження.
На той момент ворог вже довів ситуацію в місті до накалу, більшість жителів Олешок мусили буквально виживати.
«Ціни стрімко злетіли, гривня знецінилася, більшість людей втратили роботу. Зрештою, працездатне населення виїхало, а пенсіонери та люди з інвалідністю залишились», — розповідає Ірина.
Про підрив окупантами дамби Каховської ГЕС жінка дізналася з новин. Її дідусь не мав доступу ані до радіо, ані до телевізора, адже окупанти відключили український сигнал. Тож йому про катастрофу повідомили сусіди.
Наслідки затоплення, околиці Антонівки, 7 червня 2023 рокуФото: armyinform.com.ua
У паніці жителі Олешок почали покидати місто, але загарбники заборонили їм це робити. Людей просто заблокували в місті на тлі затоплення. Лише одиницям вдалося бодай вибратися на вищі частини міста, куди вода могла не дістатися. Більшість лишилася у власних домівках...
«Я зателефонувала до дідуся та давала рекомендації телефоном. Не знала достеменно, що робити у такій ситуації, говорила те, що спадало на думку. Потім жаліла, бо через стрес забула багато важливих деталей», — згадує Ірина.
До Олешок вода почала прибувати близько 15:00 6 червня. Микита з сусідом витягли на горище їжу, воду та теплі речі. Прихопили з собою навіть курку.
Вода затоплювала Олешки протягом трьох днів, зносячи на своєму шляху глиняні будинки — вони просто «складалися» за пів години опору стихії. Апокаліптичну картину доповнювало протяжне виття собак та нявкання котів, яких господарі не встигли врятувати. Вони просто повільно помирали...
«Дідусь бачив, як сусідський будинок завалився просто у воду. Сусідка та її син із синдромом Дауна, що намагались врятуватись на даху, потонули в нього на очах», — переповідає спогади Микити Ірина.
Олешки майже повністю опинилися під водоюФото: evacuation.city
Дідусю Ірини пощастило — в нього був цегляний будинок, обнесений двометровим бетонним парканом, який стримував напір води. Будинок Микити виявився єдиним на всю вулицю, який вистояв.
Коли вода почала спадати, чоловік знаходив довкола тіла людей та тварин, які загинули під час стихії... Аби не збожеволіти від шоку, чоловік «перемикав увагу» на інші речі: бобрів, які розплодилися просто у місті, лебедів, які плавали вулицями...
Ірина розповідає, що з початком катастрофи місцеві волонтери намагалися рятувати людей і перевозити їх на підвищену частину міста. Паливо подекуди доводилося брати просто з автівок, які потонули. Втім загарбники відбирали у волонтерів човни й рятувалися самі. Були випадки, коли ворог просто обстрілював човни з волонтерами та цивільними. Разом з тим в Олешках оголосили «карантин» й заборонили покидати місто.
Також терористи здійснювали обстріли центру міста, куди волонтери привозили гуманітарну допомогу, — просто під час її видачі.
Евакуюватися тим, хто вижив, окупанти запропонували лише на шостий день після затоплення. На той момент охочих вже майже не було.
Тіла загиблих волонтери збирали просто по вулицяхФото: evacuation.city
Зараз Олешки й досі оговтуються від наслідків штучної повені. Вживати воду, яка є в місті, не можна. Тому місцеві підприємці завозять у місто харчі й бутильовану воду. Втім через ворожий блокпост на в'їзді у місто пропускають далеко не всіх.
Будинок Микити вода вже покинула й він може навести сякий-такий лад на своєму обійсті. Тим, хто мешкав на узбережжі, пощастило менше — там вода стоїть й досі.
Зараз у будинку Микити нема ані газу, ані світла, ані води. Він вже понад місяць не їсти гарячої їжі. Та все одно чоловік не втрачає оптимізму — він відновлює своє помешкання й відмовляється покидати будинок, чекаючи на звільнення.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
