Із пані Тетяною ми зустрілись в Миколаєві — вона з родиною наразі живе там. Кав'ярня, де ми зустрілись, колись працювала і в Херсоні. Сьогодні вона залишилась лише в Миколаєві. Херсонський заклад закрився ще під час російської окупації — і досі не може відновити роботу, адже район, де він був, перебуває під постійними російськими обстрілами. В Миколаєві ми багато говорили про Херсон, про рідний для пані Тетяни мікрорайон Острів.
«Я ніколи не була активною мешканкою — жила своїм життям, любила своє місто. Але окупація та обстріли геть усе змінили», — розповідає пані Тетяна.
Родина пані Тетяни пережила окупацію та залишалась у місті під час російських обстрілів, зокрема — після підриву росіянами Каховської ГЕС. Їхати не хотіли до останнього, але зрештою життя в мікрорайоні стало вкрай важким — і родина вирішила переїхати. Втім, недалеко, як і чимало інших херсонців: до Миколаєва. «Тут сьогодні багато наших», — каже пані Тетяна і це дійсно так, Миколаїв прийняв до себе і продовжує приймати чимало херсонців. Частина людей регулярно відвідує домівки: доглядає за оселями, допомагає сусідам.
Пані Тетяна мешкала на Острові — в тому самому мікрорайоні Корабел, який росіяни 2 серпня 2025 року відрізали від материкового Херсона обстрілом автомобільного мосту. Родина пані Тетяни понад 30 років прожила тут. Втім, жити в мікрорайоні, який росіяни знищували обстрілами та затопленням, ставало дедалі важче: немає світла, води, газу, постійні обстріли. Зрештою, вирішили переїхати — хоча б недалеко, до Миколаєва.
«Коли переїхали сюди, до Миколаєва, все одно не можемо не допомагати своїм вдома. Щодня хтось потребує допомоги. На Острові немає електрики, газу, води. Щодня — обстріли. Треба і сусідам допомогти, і бездомним тваринкам, і ще багато чого. Я не можу лишатись байдужою».
Пані Тетяна створила групу в одному з месенджерів, де зібрала небайдужих мешканців Острова. Разом вони координують допомогу, діляться інформацією. Не завжди є можливість оперативно отримати допомогу від влади — і в цьому не завжди проблема влади, а скоріше російських обстрілів, які обривають зв'язок та електропостачання. У когось — пожежа після обстрілів. Хтось пише, що літній сусід не виходить на зв'язок. Хтось просить корм для тварин. Відтак, на допомогу приходять сусіди, які координуються та допомагають один одному.
«Ми завжди допомагали один одному — всі ж місцеві, живемо поруч. Але під час окупації та обстрілів ця допомога стала життєво необхідною, вона часто в буквальному сенсі рятує життя, — розповідає пані Тетяна. — Наша острівська група — це чат не для всіх, я уважно слідкую, аби туди не просочились боти і провокатори. Там мають бути виключно люди, які готові допомогти».
Наразі пані Тетяна разом із друзями та сусідами допомагають зібрати кошти, щоб нагодувати тварин, допомогти військовим родом з Острова, придбати щось необхідне мешканцям мікрорайону. Потреб — багато, за всіма важко встигнути, каже пані Тетяна, але намагаються. Пані Тетяна щиро дякує команді, яка допомагає їй: «Це люди з великим серцем! Дякую людям які на Острові, які видають корм та тим людям, які завозять, що взагалі є справжнім героїзмом».
Пані Тетяна розповідає історію про те, як про її волонтерську дізналась киянка Оксана, яка працює в магазині для тварин: «Оксані дала номер пані Наталя — я навіть не знаю, хто це, але вони тепер також збирають гроші для наших тваринок і відправляють потрошки корм для Острову. Це неймовірна людяність та єднання людей!» — каже пані Тетяна.
Київська крамницяФото: Пані Тетяна
Київська крамницяФото: Пані Тетяна
Ще одна жінка з Австрії разом із друзями щомісяця донатять для потреб Острову пані Тетяні. Загалом, каже пані Тетяна, люди охоче відгукуються, адже бачать, що є потреба і є люди, які цю потребу ладні закрити та показати результат. «Навіть представники влади нам донатять», — з гордістю та посмішкою розповідає пані Тетяна.
Звіти про допомогу пані Тетяна викладає на своїй сторінці у Фейсбук, а також надсилає в групу. Збори на допомогу тваринам Острова від пані Тетяни ми також розміщуємо в наших соцмережах, тому слідкуйте та підтримуйте.
Фото пані ТетяниФото: Фото пані Тетяни
Фото пані ТетяниФото: Фото пані Тетяни
Фото пані ТетяниФото: Фото пані Тетяни
Іноді накривають спогади про мирне життя, каже пані Тетяна: «Звісно, ми багато згадуємо, як було добре. Як ми гуртувались і робили щось разом. Зараз теж гуртуємось, але приводи інші». Ми також згадали багато спільного, зокрема ту саму кав'ярню, де працівниці знали в обличчя постійних клієнтів і шоколадом на пінці в капучіно могли написати «Гарного дня» або ім'я клієнта.
Окремо згадуємо розписані під’їзди — у Херсоні, зокрема й на Острові, мешканці часто самі прикрашали входи до будинків. Такі деталі мирного міста тепер особливо гостро повертаються у спогадах.
В Херсоні, зокрема на Острові, була традиція розпису під'їздів
Один із входів до будинку на ОстровіФото: Пані Тетяна
Пані Тетяна безумовно вірить в Перемогу України: «Інакше б ми не робили того, що робимо, а ми завжди підтримуємо наших військових», — каже пані Тетяна. Вона говорить про повернення так, ніби це вже вирішене питання — і це додає впевненості.
Після Перемоги, мріємо ми вже разом, обов'язково поїдемо відновлювати Острів і до нашого Залізного Порту — на море.
Євгенія Вірлич та пані ТетянаФото: Євгенія Вірлич
Читайте також: Історія херсонського центру «Софія» увійшла до видання фонду «Запорука»
Картонка Кавун.CityФото: Кавун.City
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
