Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного показала кілька рідкісних фото окупованого росіянами міста Олешки на Херсонщині. Також на сайті бібліотеки можна почитати коротку історію міста. Спойлер: російського там майже нічого.
Працівники бібліотеки розповідають про Олешки, зокрема наводячи цитату з книжки радянського видання:
«Заснували в Х ст. греки як поселення Єліса. У літописах уперше згадується 1224 р. під назвою Отшелля, Алешня. Назву виводять від слова ольха й перекладають як «лісова країна» (цитата з видання: Кругляк Ю. Ім’я вашого міста. Київ. 1978. С. 136).
Із цим твердженням можна і варто сперечатись. Щонайменше зі словом «заснували»: на сторінці бібліотеки можна віднайти статтю в розділі «Подорожуючи містами», де зазначають, що поселення тут були раніше: «Дослідники зазначають, що місто засноване греками в Х ст. Перша згадка про «град Олешшя», в якому князь Давид «захопив греків і забрав у них все майно», датується 1084 р. На території сучасного міста в Х — ХІІІ ст. існувало слов'янське торговельне містечко Олешшя — опорний пункт Київської Русі в нижній течії Дніпра. Через нього проходив торговельний шлях з Києва до Візантії та Подністров'я. У 1164 р. містечко відвідали посол кесаря та новий митрополит Іоанн». Отже, згадки про місто насправді давніші.
Також бібліотека поділилась рідкісними світлинами Олешок
Вигляд Олешок. Початок ХХ ст. Фото: Світлина з видання: Путешествие по Херсонщине. Херсон. 2005. С. 176.
Будівля колишньої земської школи. 1880-ті рр. Фото: Світлина з видання: Путешествие по Херсонщине. Херсон. 2005. С. 178.
Будівля колишньої синагоги. ХІХ ст. Фото: Світлина з видання: Путешествие по Херсонщине. Херсон. 2005. С. 178.
Ми почитали, яку ще інформацію надала бібліотека щодо історії Олешок.
Отже, внаслідок монголо-татарської навали й оселення татар у Причорномор'ї місто на тривалий час занепало. Наступна згадка про нього датується 1711 р. Тоді це було урочище Олешки, де запорізькі козаки, які приєдналися в 1708 р. до Мазепи й разом з ним покинули Україну, заснували Олешківську Січ. Це сталося після зруйнування Бутурліним і Скоропадським за наказом московського царя Петра (про Петра додала редакція Кавун.City — ред.) Кам'янської Січі. В Олешках козаки перебували до 1728 р., згодом вони повернулися на Кам'янську Січ, а в 1734 р. заснували Нову Січ на річці Підпільній.
З 1783 р. розпочалося активне заселення краю. Після того, як у 1802 р. створили Таврійську губернію, Олешкам надали статус міста і воно стало центром Дніпровського повіту.
До 1845 р. в Олешках існували залишки козацьких укріплень: рови, вали й редути, однак згодом їх заорали й засадили шелюгою, щоб затримати наступ піску на місто. Після завоювання Криму Росією на місці козацьких укріплень у 1784 р. оселили державних селян, село отримало давню назву Олешки.
У 1876 р. Олешки отримали статус міста.
Наприкінці ХІХ ст. в Олешках діяли земська лікарня, типографія, церковнопарафіяльні школи, земські школи тощо. У цей час тут мешкало 9 000 осіб.
Сучасну назву місто отримало на відзначення пам'яті про більшовика, наркома продовольства Олександра Цюрупи (1870 — 1928), який є уродженцем міста. Редакція поточнює: Цюрупа — ініціатор введеня в державі продовольчої диктатури, один з організаторів продзагонів, автор концепції п'ятирічок, тобто один із ідеологів та організаторів Голодомору.
У 1934 р. в Цюрупинську ввели в експлуатацію Будинок культури, кінотеатр, радіовузол.
У роки Другої світової війни місто було окуповане нацистами в період з 10 вересня 1941 р. до 3 листопада 1943 р.
У повоєнні роки почалася відбудова народного господарства. До кінця 1944 р. у місті працювали харчосмаковий комбінат, промкомбінат, винзавод, торфопідприємство.
У 1956 р. Цюрупинську надано статус міста районного підпорядкування.
У 1970-х рр. у місті працювали: маслозавод, харчосмакова фабрика, Цюрупинська швейна фабрика, райпобуткомбінат, 5 будівельних установ, шовкобаза, річковий вокзал, підприємство залізничного транспорту, автотранспортні підприємства.
На початку ХХІ ст. у місті працювали паперовий комбінат, маслоробний та виноробний заводи, завод металевих виробів, швейна фабрика, рибне господарство, Нижньодніпровська науково-дослідна станція для заліснення пісків і виноградництва на пісках; діяли Будинок культури і дозвілля ім. Т. Г. Шевченка, Центр культури та дозвілля, 5 бібліотек тощо.
У Цюрупинську розмістили дендропарк і сосновий бір — заповідне урочище місцевого значення. Там же знаходиться і Олешківська Січ). На території Олешківських пісків виявили пам'ятки археології від кам'яного віку, доби бронзи до пізнього Середньовіччя.
Назву Олешки місту повернули у 2016 році.
У 2017 р. фахівці бібліотеки видали бібліографічний покажчик «Малі міста України. Херсонська область» (на с. 115–134 є бібліографічна інформація про Олешки).
Бібліографічний покажчик можна придбати в бібліотеці. Звертатися:
- e-mail: [email protected],
- повідомлення на сторінці Фейсбук,
- телефон: (093) 304 85 32.
Перелік та вартість всіх видань бібліотеки тут: тинць!
Читайте також: Херсонський поліцейський в окупації допомагав ЗСУ, був у катівні, нині оскаржує звільнення з роботи
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
