В січні 2021 року в Олешках пошкодили пам'ятник Федору Піроцькому, який відкрили у місті у вересні 2019 року. Це викликало чимале обурення місцевих мешканців, адже Піроцький — видатний винахідник, який винайшов трамвай на електричній тязі. Останні роки свого життя він провів в Олешках на Херсонщині.
Федір Аполлонович Піроцький народився у колишньому сотенному містечку Сенча Лохвицького повіту Полтавської губернії 17 лютого (1 березня) 1845 року в дворянській (козацького походження) родині військових лікарів.
Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. Тут подружився з відомим вченим-електротехніком Павлом Яблочковим.
Чимало інформації про Федора Піроцького ми віднайшли на ресурсі «Історична правда».
Отже, в «Історичній правді» ми дізнались, що про родину Федора Аполоновича Піроцького наразі бракує точних записів. Приналежність родини до небагатого поміщицького роду питомих військових Лохвицького повіту Полтавської губернії підказує, що родина винахідника походить від козацької старшини Лохвицької сотні Лубенського полку. Таку старшину в 1785 році, після ліквідації Катериною ІІ державних структур Гетьманщини було прирівняно до російського поміщицтва.
Федір Піроцький здобув освіту в Костянтинівському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі та Михайлівській артилерійській академії. У 1871 році дістав направлення у відділ технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління (ГАУ) в Петербурзі.
На початку 1870-х років Піроцький розробляє проект передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах, та двох машин змінного струму власної конструкції. Зворотним провідником була земля.
Федір Піроцький
Він придбав дві уже класичні колекторні машини системи Грамма і у вересні 1874 р. на Волковому полі проводить першу серію дослідів з передачі електроенергії від однієї машини на відстань 200 м до другої (перша система «генератор-двигун»!).
Для подальших експериментів він докуповує - теж за свій рахунок - парову машину, згодом і другу, і проводить кілька серій дослідів.
Піроцький звертає увагу на «дармові» електричні лінії — залізничні колії. У 1875 р. він розпочинає і у 1876 р. завершує серію успішних дослідів на дільниці Сестрорецької залізниці довжиною 1 км. У цих дослідах одна рейка була прямим, друга зворотним (земляним) провідником; приймачем енергії був електродвигун.
Курортна залізниця Міллера (частина Фінської залізниці) біля Сестрорецьку, яку Піроцький перетворив на лінію електропередач
Дбаючи про пріоритет та поширення своїх ідей, у 1877 році Піроцький розіслав «Інженерний журнал» зі своєю статтею про експерименти усім зацікавленим особам і фірмам, в тому числі і представнику фірми «Сіменс», який негайно доправив журнал у Берлін.
Наслідки не забарилися. Поки Піроцький був вимушений відволіктися від дослідницької роботи через тривале службове відрядження у чорноморські фортеці, на берлінській виставці 1879 р. фірма «Сіменс» продемонструвала невеличкий «потяг» з окремим локомотивом і двома причепними платформочками, на яких могли сісти спинами один до одного, звісивши ноги, декілька пасажирів. Водій сидів на локомотиві.
Екіпаж використовувався як атракціон. Це був ще далеко не електромоторний трамвай, але важливо те, що енергія до двигуна локомотива подавалася за схемою Піроцького з «Інженерного журналу».
Згодом Піроцький повернувся на службу артилерійським офіцером, і невдовзі був переведений до Івангородської фортеці Варшавського військового округу. Як винахідник, серед усього іншого, він проклав перший підземний електричний кабель в Санкт-Петербурзі для передачі електроенергії від гарматного ливарного заводу до Артилерійської школи (1881 рік). Так само був автором проекту централізованої підземної міської електромережі, запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей. Зробив багато винаходів у інших галузях — будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв'язку, артилерійській і ракетній техніці.
У 1888 році Піроцький вийшов у відставку в званні полковника і виїхав в Україну (село Маслівка Олешківського повіту, де успадкував маєток від дядька). Втім, інші претенденти на маєток невдовзі відсудили його в Піроцького, скориставшись розбіжностями в написанні його прізвища в документах. Решту життя Піроцький провів у місті Олешки — за однією версією, у військовому пансіонаті, за іншою — в готелі «Афіни».
«Історична правда» пише. 22 травня в газеті «Юг» надрукували замітку, що не потребувала коментарів:
«Жодних грошей при ньому не знайшли, і знайомі влаштували йому похорон у кредит, за рахунок описаного і пізніше проданого майна... На площі з молотка продавалися різні старі речі, позначені в описі під номерами, і за всі більш-менш придатні речі вартістю від 1 коп. до 4,65 руб. Виручено всього 65 рублів.
Непроданими залишилися 16 номерів нікому не потрібних речей, таких як, наприклад, різні книги, папери тощо. Залишилося 5 скринь, 4 валізи і 3 ящики: усе це наповнене діловими паперами, картинами, книгами».
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
