Минув рік після підриву росіянами Каховської ГЕС. Мешканці різних територій — як деокупованого Херсона, так і окупованих територій — діляться тим, як переживали цей час.
Наразі — спогади мешканки Олешок Олени Скоробогатько. Вчительці з Олешок вдалось виїхати з окупації — вже після підриву росіянами Каховської ГЕС — і нині вона розповідає про реалії життя в місті. Далі — її пряма мова і фото.
Олена СкоробогатькоФото: Олена Скоробогатько
«Закінчую свідчити про події затоплення міста Олешки в червні 2023 року.
Коли з'явилась змога вийти з під'їзда на вулицю — це була велика радість! Собачки вискочили по своїх справах, люди роздивлялись наслідки катастрофи. На диво троянда на квітнику, яку покривала вода дві доби, вижила і квітла) В великих калюжах, які стояли у дворах, плавали карасики та косяки плотви. Я вирішила пройтись по вул. Великій Садовій в бік хлібозаводу. Картина жахлива. Фото і відео додаю. Слова тут зайві.
Світла немає, зв'язку немає, води питної немає, газа немає. Люди вирішують питання виживання в цих умовах. Десь знайшли мангал. Чоловіки якимось дивом знайшли сухі дрова. Розпалили багаття та люди по черзі стали готувати їжу. Вранці о 6:00 Діма розпалював мангал і запрошував на чай. Ми з чайниками підходили. Готували кашу дворовим собачкам, а собі навіть оладки жарили, бо хліба не було. До магазину ще не було як дібратися, а якщо добиралися, то виявлялось, що хліб в обмеженній кількості і бувало не вистачало його. Хто сильніший, ходили збирали дрова по вулицям та викладали на сонце сушитися.
Олешківці у червні 2023 рокуФото: Олена Скоробогатько
Господарі забили вікна від прильотів. Від води не змогли врятувати паркан
Будинок в Олешках під час затопленняФото: Олена Скоробогатько
Вулиця в Олешках під час затоплення.Фото: Олена Скоробогатько
Олешки під час затоплення у червні 2023 року.Фото: Олена Скоробогатько
Поживши так декілька днів, ми вирішили залишити місто. Це теж непросто було зробити. Місто було закрите на карантин, так як було жарко, а затоплених людей та тварин було дуже багато. Починалося отруєння місцевості. Стали шукати можливості виїхати. Інтернету не було. Іноді проскакував український зв'язок. Для того щоб його зловити, треба було походити по подвір'ю і знайти місце, де є сигнал. Зазвичай зв'зок був кращий вранці. Мені приходилось з 5 ранку, а то і раніше виходити і моніторити сайти, телеграмканали, смс від знайомих. Брат Жені Сергій зміг з нами зв'язатися. На той час він знаходився в Німеччині. Виїхав туди на місяць раніше. Дуже хвилювався за Женю, бо не знав, як вплинув на нас потоп. Як тільки вдалося поговорити, він наполягав виїзджати. І ми вже не вагались. Те, що відбулося з людьми в цій катастрофі, показало, що ми нікому не потрібні. Виживали хто як міг. Ніхто з держави не намагався нас врятувати.
Але я так ні з ким не змогла зв'язатись. Сергій домовився по телефону з перевізником. Замовив індивідуальну машину, т.я. Женя не може їхати громадським транспортом. Домовився про продаж мікроавтобуса, бо вартість переїзда становила 2500 долларів. Ми вигребли всі свої заощадження, щоб виїхати. Вже був назначений день та час від'їзду. І тут ми дізнаємось, що є можливість виїхати на човні до Херсону. Про цей спосіб розповідав Сергій Зейналов у своєму фільмі "Врятуй". Як бути з візком? Він у Жені тяжелезний. Зв'язались з керівником. Сказали, можливо, доведеться візок залишити на цьому березі. Женя погодився. Але як далі йому пересуватись - не хотілося думати.
Хотілося скоріше в Україну. Умови перепливання Дніпра були жорсткі: треба було на своєму човні доплисти до секретного місця, а звідти заберуть на іншому човні. А у нас човна немає. Знали, що наша знайома Ганна з двома дітьми так врятувалась. У її чоловіка був човен. Він доставив їх до домовленого місця і повернувся назад в Олешки. Ми чекали його, щоб попросити і нас відвезти. Чекали, телефонували, але марно. В Олешки він так і не потрапив: зник по дорозі назад. Пройшов вже рік, а про нього нічого не відомо. Це жахлива історія Солдатова Богдана. Рідні його досі розшукують.
Цю історію я знаю достовірно. Казали, що один такий човен розстріляли рашисти, загинули наші люди. Коротше, цей шлях був дуже небезпечним. Але ми готові були його пройти. Нажаль,(а можливо і на щастя) цей спосіб був нам недоступним. Їдемо перевізником компаніі Атлас. Але перевізник боїться їхати в Олешки, де постійні обстріли. Треба якось вибиратися самім. А що ми можемо самі? Знову Сергій домовляється з головою села Абрикосівка Тимчак Любов Андріївною. Вона виписала перепустку, без якої нас би на першому посту завернули б. Перепустка на конкретну годину. Якщо не встигнемо — не пропустять з Олешок і весь наш важкий ланцюг розірветься. Проїхали близько п'яти постів до Абрикосовки і на кожному питали документи. Дуже вдячна я Любові Андріївні, вона завжди активно допомагала в Женіній ситуації. І документами, і грошима, і можливостями. Царство їй небесне.
Ось так ми покинули місто Олешки, своє життя, свої спогади, своє житло. Взяли з собою дві зміни літнього одягу, документи та коробку ліків. Все інше залишилося. Я навіть ліхтарик взяла! Який жодного разу не дістала з сумці. Окупація, умови життя дуже сильно змінюють свідомість. Я завжди себе вважала психічно сильною людиною. Але і в мене почалися розлади. Півроку я приходила до тями в спокійних, мирних обставинах. В Україну ми не поїхали. Тоді в неї можна було потрапити з Польщі. У Польщі вирішили їхати далі в Європу. Ми не знали, куди ми їдемо. Маршрут малювався на ходу. Доплатили перевізнику ще 500 ₴ і вирішили поїхати до Німеччини, де зараз і знаходимось.
Нові фото виставляти рука не піднімається, бо мої знайомі залишилися в Олешках, в аду окупації. Дуже боляче дивитись на радісні обличчя. Це я по собі знаю. Зараз я можу порадіти за інших. А знаходячись в тому капкані це просто нереально.
Хто повірить мені, хто — ні. Зрозуміє чи ні. Знаю, що будуть різні враження від написаного. Але це — правда нашого життя, мого життя. А життя та правда, як виявилося, у кожного різні...»
Читайте також: Херсонка, яка стала героїнею переможного фото британського фотографа, померла після тривалої хвороби
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
