Не зітхати про втрачену спадщину Поліни Райко, а перетворювати її на феномен живої української культури вирішили творчі херсонці.
Олешки – рідне місто Поліни Райко на лівому березі Дніпра, – досі потерпає від окупації. Її вкритий розписами будинок був сильно пошкоджений внаслідок затоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС. Власне, саме після того, як у мережі з’явилися кадри знищених розписів, про феномен Поліни Райко заговорили не лише в Україні, але й у світі – проте переважно як про спадщину, постраждалу від війни.
Яскраву хустку з «леопардами» бабусі Поліни показав у штаб-квартирі ООН французький режисер Бернар-Анрі Леві. Згодом у цій хустці засвітилася й французька акторка Єва Ґрін. Але чи цього достатньо, щоб спадщина Поліни Райко не була втрачена? Звісно ні.
Кураторка Олена Афанасьєва, яка дружила з Поліною Райко і документувала її розповіді та малюнки аж до самої смерті художниці у 2004 році, вважає, що необхідно трансформувати цю гірку історію у творчу енергію. Треба зробити так, щоб мистецький спадок Поліни Райко був, є і залишився для нас живим джерелом натхнення. Після повномасштабного вторгнення люди дуже зацікавилися саме українським наївним мистецтвом. На виставку Примаченко у Києві стояли черги.
«Українці почали шукати коріння і точку опори у відновленні/відвойовуванні нашої ідентичності, і саме тому на часі формувати нові зв’язки митців із унікальним всесвітом Поліни Райко, у якому точно є своєрідний код української ідентичності півдня», – говорить Олена Афанасьєва.
Олена АфанасьєваФото: Олена Афанасьєва
ГО «Центр культурного розвитку «Тотем», у якому працює Олена Афанасьєва, розкидає «насіння Поліни Райко» під час онлайн-зустрічей митців не лише з Херсона, а з усіх регіонів України. Митці не лише відкривають для себе справжню Поліну Райко, але й знаходять нові сенси і можливості для «оживлення» її творчого спадку.
Так, у херсонському ботанічному саду придумали розписувати малюнками Поліни Райко гарбузи.
Гарбуз, розписаний малюнком Поліни РайкоФото: Олександр Печерський
Гарбуз, розписаний малюнком Поліни РайкоФото: Олександр Печерський
Художниця з Дніпра Тетяна Адаменко створює авторські «наївні прикраси», надихаючись альбомом про Райко – поки єдиним виданням-дослідженням творчості бабусі Поліни, яке у 2005 році видав Центр «Тотем».
Тетяна АдаменкоФото: Тетяна Адаменко, м.Дніпро
Вироби Тетяни АдаменкоФото: Тетяна Адаменко, м.Дніпро
Вироби Тетяни АдаменкоФото: Тетяна Адаменко, м.Дніпро
Художник з Сум Коста Аленинський, який у своєму місті є активним учасником процесів перейменування вулиць, був вражений, коли побачив мапу Херсона і дізнався, що тут є цілий «арт-квартал». Раніше цей квартал формували вулиці імені Айвазовського, Крамського, Шишкина, Шовкуненка, Брюлова і Левітана. Тепер замість Шишкина є провулок Братів Бурлюків, а замість Левітана – провулок Поліни Райко. А в центрі району є Художній сквер – звісно, зараз занедбаний, але з такою топонімікою гріх не думати про його відновлення саме у мистецькому дусі.
Мистецький кварталФото: Коста Аленинський, м.Суми
Митець пояснює, чому саме Поліна Райко має бути брендом херсонського арт-кварталу:
«Важко метрів прив’язати до села. Приватний сектор – це стихія Райко, тому вона флагман в цій компанії. Тут можна і відтворити її будинок (принаймні частково), і використати елементи її розписів для самої вулиці – наприклад, зробити оригінальні таблички з номерами будинків. Один такий будиночок на провулку Поліни Райко може стати каталізатором зміни всього кварталу й осередком нового життя: у будиночку можна зробити творчий простір, мистецьку резиденцію. А поряд у сквері Художників проводити театральні дійства, перфоманси, створювати скульптури та ленд-арти».
Обкладинка проєктуФото: ГО «Центр культурного розвитку «Тотем»
Проєкт «Насіння Поліни Райко» підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО «Музей сучасного мистецтва» та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO.
Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу.
Читайте також: Якою може бути Привокзальна площа в Херсоні після закінчення війни: архітектор представив план
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
