Затоплені історичні квартали, побиті ворожими снарядами історичні будівлі ХVIII-ХІХ століття, знищена історія та понівечені людські долі. Таку картину побачив журналіст видання «LIGA.net» Вадим Петрасюк. Чоловік зустрівся з херсонським істориком та краєзнавцем Олексієм Паталахом, який провів для кореспондента екскурсію нашим містом.
Далі наводимо репортаж Петрасюка про те, що він побачив у деокупованому та понищеному варварами з боліт Херсоні.
Загалом на Херсонщині станом на середину березня цього року повністю або частково зазнали руйнувань 5,4 тисячі об'єктів. з них 3,7 тисячі — це житлові будинки. Серед них дуже багато унікальних та історичних будівель, які, серед іншого, належать й до окупаційної історії нашого регіону часів царату.
Центр. Найстаріша в місті гімназія
Понищена будівля херсонської гімназії №20Фото: liga.net
Херсонська гімназія №20 — найдавніша зі збережених у місті навчальних закладів. Її звели 1815 року, перед початком повномасштабного вторгнення тут саме провели ремонт. Від нього тепер мало що лишилося — ворог прицільно обстріляв гімназію кілька разів...
Внаслідок влучань та пожежі у гімназії, яка займає цілий квартал у середмісті, лишилися хіба що завнішні стіни. З вулиці Говардівської (проспект Ушакова) в стіні на другому поверсі зяє величезна діра. У вікна видно, що будівля лишилася без даху.
Олексій Паталах розповідає, що в одному з корпусів гімназії раніше була церква для гімназистів. У радянський період її переобладнали під спортивну залу.
«Коли ми у дитинстві грали тут на фізкультурі у м'яча, він, бувало, залітав на клірос (невеличкий балкончик всередині храму). Але ми були малі й не переймалися, що граємо у храмі. Паперть з високими сходами до парадного входу після «переформатування» стала входом до спортзалу. Виглядало дивно», — говорить історик.
У цьому закладі свого часу вчилися перший міністр закордонних справ Ізраїлю Моше Шарет, винахідник вакцини проти чуми та холери Володимир Хавкін, перший доктор прикладної математики Хаїм Гохман, засновник заповідника в Асканії-Новій Фрідріх Фальц-Фейн.
Грецьке передмістя
Будинок у Грецькому передмісті ХерсонаФото: liga.net
Неподалік — у пішій досяжності — розкинулися квартали-чотирикутники Грецького передмістя. Цю територію поблизу морського порту забудовували доволі хаотично й в різні історичні проміжки, тож архітектура тут подекуди вкрай химерна — одно- або двоповерхові будинки, припасоні впритул одне до одного з закритими внутрішніми двориками.
Після підриву окупантами дамби Каховської ГЕС у червні цього року ці вулиці були підтоплені дніпровою водою. Нині ж ці квартали перебувають під щільним мінометним вогнем ворога, тож жити та гуляти тут вкрай небезпечно — від пострілу до влучання минають лічені секунди.
Більшість місцевих жителів виїхали, та все ж зустрічаються поодинокі люди, яким просто не було куди тікати з-під обстрілів.
«Тут дуже небезпечний район: звідти росіяни стріляють, звідси наші збивають, а воно все падає на мене. Ось тут (показує на понівечену бруківку) бахнуло десять днів тому, а позавчора рознесло дах у дворі. Луплять якимись хитрими снарядами — овальними, як узбецька диня, сантиметрів 80. Розривається і створює вакуум — двері-вікна не вибиває, а витягує. У моєму дворі таким гахнуло. Стінам наче нічого, а четверо вхідних дверей із квартир вийняло — валяються на землі. І вікна теж там...» — розповідає Микола, який живе в одному з будинків Грецького передмістя.
Грецьке передмістя. Греко-Софійська церква
Греко-Софійська церква у ХерсоніФото: liga.net
На вулиці Богородицькій розташувався найдавніший православний храм Херсона, який дожив до наших часів, — Греко-Софійська церква. Її звели греки-переселенці 1780 року. Вони тікали від розв'язаної московитами війни з островів Середземного моря. Заселялися, серед іншого, й у нашому місті. Там, де компактно проживала грецька діаспора, й утворився Грецький квартал.
Церкву переселенці не просто звели «з нуля» — вони привезли її з собою, розповідає Олексій Паталах.
«Греки-переселенці не просто приїхали з сім'ями — на одному з островів вони розібрали свою стару церкву: ікони, іконостас, кіоти тощо. Все це пішло на оформлення ось цього храму. Він зведений у формі корабля — наче символ переселення і символ мореплавства як одного з головних занять грецького народу», — говорить краєзнавець.
Після деокупації Херсона церква кілька разів уже потрапляла під ворожий обстріл. Тут досі видно наслідки влучань — дах храму розбитий, карниз відсутній.
Настоятель Греко-Софійської церкви отець Віталій розповідає, що майже щодень на території храму доводиться збирати уламки від ворожих мін.
Зруйнована «історія» ворога та «херсонська Атлантида»
Масштаби підтоплення у Херсоні після підриву дамби Каховської ГЕСФото: liga.net
Якщо піти нижче, до Дніпра, то на вулиці Воронцовській, яку планують найближчим часом перейменувати, можна побачити наслідки підтоплення міста.
Біля будинку №36, зведеному в місті у XVIII столітті, ДСНС встановлював свій пост. Тут же була лінійка, на якій фіксували рівень підтоплення району. Саме сюди під щільними обстрілами ворога надзвичайники човнами доправляли людей, які не встигли покинути власні домівки під час теракту на Каховській ГЕС.
У сусідньому будинку №38 колись жила «героїня» московитських мітів — Надія Дурова. Якщо це ім'я вам нічого не говорить, то нагадаємо, що ця жінка стала прототипом головної героїні радянського пропагандистського фільму «Ґусарская баллада». Дурову вважають однією з перших жінок-військових у московитській імперії.
Та навіть для самих московитів прагнення знищити українців та стерти з лиця землі наші міста вище за власні ж історичні міти.
Якщо звідси рушити в бік Корабельної площі, то можна й досі побачити наслідки «великої води». Тут подекуди її рівень сягав третіх поверхів багатоповерхових будинків. Місцеві жителі й досі вичищають власні помешкання від зіпсованих та знищених речей, виносячи їх просто на вулиці.
Райончик, який в народі звикли називати «Кузні» у ті страшні часи справді перетворився на аналог херсонської Атлантиди — мітичного міста-цивілізації, що за давніми легендами затонуло у водах Атлантичного океану.
Центр. Свято-Катерининський собор
Свято-Катерининський собор у ХерсоніФото: liga.net
Ще одна історична будівля Херсона, яка постраждала внаслідок ворожого вторгнення, — це святиня самих же московитів, якою вони так пишалися, Свято-Катерининський собор.
Його будівлю звели в самому серці історичного центру міста 1786 року. Тут, за легендою, зберігався труп так званого «князя Таврійського» коханця Єкатєріни Другої Ґріґорія Потьомкіна. Був він чи ні — стверджувати важко. Втім чиїсь решти окупанти все ж таки викрали з могили цього афериста й сакральної особи для місцевих колаборантів.
Зранку 3 серпня ворог двічі вдарив по будівлі церкви. Після першого обстрілу зайнялася пожежа, коли ж надзвичайники приїхали на її ліквідацію, терористи знову обстріляли храм.
Будівля Свято-Катерининського собору унікальна — у нішах храму, всупереч православній традиції, розташовані чотири скульптури: апостолів Петра та Павла, Марії Магдалени та Святої Мучениці Катерини. Православні церкви зазвичай статуями не оздоблюють, пояснює Олексій Паталах.
Наразі скульптури, як і цвинтар на території собору, сховані за мішками з піском та плитами — таким чином херсонці намагаються врятувати їх від обстрілів московитів. Прикметно, що поховані тут переважно воєнні злочинці часів московитсько-турецьких воєн. Зрозуміло, чиї саме це «герої».
Центр. Морська академія
Будівля Херсонської державної морської академіїФото: liga.net
Будівля колишньої жіночої гімназії, в якій згодом облаштували один з корпусів морської академії, також отримала ушкодження від ворожих обстрілів. Цей будинок страждає через війни, влаштовані агресорами, вже не вперше.
«Жіночу гімназію спалили у Другу світову — чи то німці під час відступу, чи червона армія, коли наступала. Але місце «намолене» під освіту — на фундаменті гімназії звели стіни для судномеханічного технікуму, що згодом став морською академією», — розповідає Олексій Паталах.
Наразі тут видно, що внаслідок вибухів посипалася штукатурка, вікна забиті дошками. А от у другому корпусі Херсонської державної морської академії руйнування набагато серйозніші — фасад вкритий глибокими тріщинами, в стінах подекуди зяють діри. Історик та краєзнавець припускає, що цю споруду доведеться розбирати повністю — вона небезпечна в такому вигляді й ремонту навряд чи підлягає.
Тут же поруч розташувалися й інші архітектурні пам'ятки нашого міста, які постраждали від рук ворога. Ми не говоримо навіть про розграбування, — мова йде лишень про обстріли: посічені стіни Херсонського художнього музею (колишня будівля Херсонської міської думи окупантів), частково зруйнована будівля перуанського консульства, побитий снарядами будинок Сербинова у стилі модерн, обстріляний будинок Соколова у стилі італійських палаццо.
Таких пам'яток, понищених терористами, безліч. Про всі розказати годі. Та найголовніше — більшість з них несе на собі печать тієї історії, яку нам нав'язує ворог. В місті не збереглося нічого з часів до приходу сюди московитів. І, здається, зараз вони ідуть назавжди, знищуючи все, що пов'язує наше місто з ними...
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
