Херсонська міська військова адміністрація затвердила новий Порядок проведення конкурсу для громадських організацій, проєкти яких можуть отримати фінансування з бюджету громади. Кавун.City проаналізував 30-сторінковий документ і виявив у ньому строки, яких неможливо дотриматися одночасно, суперечливі вимоги до учасників та механізми, що дозволяють проводити конкурс під час воєнного стану майже без публічного контролю.

5 серпня 2026 року начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько затвердив Порядок проведення конкурсу з визначення програм, проєктів і заходів, розроблених інститутами громадянського суспільства. Йдеться про ініціативи, які фінансуватимуться з бюджету Херсонської міської територіальної громади.

Новий порядок фінансування ГОНовий порядок фінансування ГОФото: Херсонська МВААвтор: Херсонська МВА

Організатором конкурсу визначили Управління соціальної політики Херсонської міської ради. У Порядку передбачені два напрями:

  • підтримка громадських об’єднань ветеранів;
  • підтримка громадських об’єднань людей з інвалідністю.

За основу документа взяли урядовий Порядок, затверджений постановою Кабміну №1049. Однак під час перенесення його положень до херсонського документа окремі норми, схоже, не узгодили між собою.

Громадські організації фінансували коштом бюджету в Херсоні і раніше. Проте деякі — за конкурсом, а деякі — чиї соціальні послуги були унікальними і важливими для громади, але їх ніхто інший не надавав, — отримували ГО напряму за бюджетним запитом. Наразі ж МВА вирішила прирівняти всіх, що вже суперечить логіці фінансування першочергових потреб.

Втім, саме положення містить цілий ряд суперечностей, які також викликають питання щодо професійної придатності юристів, які розробляли це положення і багаторічного поліцейського та юриста за освітою Ярослава Шанька, який це положення підписував.

Переможців треба визначити ще до завершення приймання заявок

Найпомітніша суперечність стосується строків проведення конкурсу під час воєнного стану.

У пункті 5.2 херсонського Порядку зазначено:

  • конкурс оголошують протягом 30 календарних днів після затвердження бюджету громади;
  • приймання конкурсних пропозицій має тривати щонайменше 20 днів із дня оголошення конкурсу.

Отже, якщо конкурс оголосять навіть наступного дня після затвердження бюджету, лише приймання заявок триватиме щонайменше 20 днів. Після цього заявки ще мають перевірити, допустити до другого етапу, провести відкритий захист, виставити оцінки та сформувати рейтинг.

Але пункт 6.1 того самого Порядку вимагає, щоб конкурсна комісія визначила переможців протягом 15 календарних днів після затвердження місцевого бюджету.

Виходить така процедура:

  1. Після затвердження бюджету організатор має до 30 днів лише на оголошення конкурсу.
  2. Після оголошення громадським організаціям повинні дати не менше 20 днів на подання документів.
  3. Водночас переможці мають бути визначені вже на 15-й день після затвердження бюджету.

Тобто за буквального виконання Порядку строк визначення переможців може завершитися не тільки до оцінювання заявок, а навіть до оголошення самого конкурсу.

Це не абстрактна юридична неточність. Через таку суперечність незрозуміло:

  • який саме строк має застосовувати конкурсна комісія;
  • чи можна буде оскаржити конкурс через недотримання строків;
  • на підставі якої норми організатор вирішуватиме, одну з двох суперечливих вимог треба виконувати, а яку — ігнорувати.

Ймовірно, пункт 6.1 перенесли із загальної процедури, за якою конкурс оголошують заздалегідь, ще до початку відповідного бюджетного періоду. Але для воєнного стану в документі встановили інший календар і не узгодили з ним розділ про визначення переможців.

Спочатку конкурс, потім — додатковий конкурс без зрозумілих обмежень

Порядок дозволяє організатору продовжити строк приймання пропозицій:

  • до 15 календарних днів;
  • а якщо не надійшло жодної пропозиції — до одного місяця.

Окремо конкурсна комісія після першого етапу може рекомендувати оголосити додатковий збір конкурсних пропозицій. На нього дають щонайменше 10 календарних днів.

Проте документ не відповідає на кілька важливих запитань:

  • за яких конкретних підстав оголошують додатковий збір;
  • чи можуть під час нього повторно податися організації, пропозиції яких уже відхилили;
  • чи можуть учасники першого етапу змінити свої проєкти;
  • чи оцінюватимуть нові та раніше подані заявки одночасно й за однакових умов.

Таким чином, організатор і комісія отримують можливість фактично перезапустити приймання заявок уже після ознайомлення з першими конкурсними пропозиціями.

Саме по собі проведення додаткового збору не є порушенням, однак відсутність детальної процедури створює простір для вибіркового застосування цього механізму.

Вимоги до учасників у Порядку та заяві не збігаються

Пункт 2.11 передбачає недопуск до конкурсу організації, щодо якої встановили порушення бюджетного законодавства протягом одного або двох попередніх бюджетних періодів. Виняток зробили для випадків, коли до організації застосували попередження. Але у формі заяви, яку має заповнити учасник, це положення сформульоване інакше.

Організація повинна підтвердити наявність або відсутність порушень протягом двох попередніх бюджетних періодів, але в дужках зазначено: «у разі отримання фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету».

Це створює одразу декілька питань:

  • чому у формі згаданий лише державний бюджет, якщо конкурс фінансується з бюджету Херсонської громади;
  • чи потрібно декларувати порушення, допущені під час використання коштів місцевих бюджетів;
  • що означає формулювання про порушення протягом «одного або двох» бюджетних періодів;
  • який текст має перевагу — основна частина Порядку чи затверджена ним форма заяви.

Імовірно, згадка про державний бюджет залишилася у формі після копіювання типового документа. Проте юридично форма є частиною затвердженого Порядку, а не звичайною чернеткою.

Херсонські організації за межами Херсона можуть не допустити

Порядок вимагає, щоб учасник був зареєстрований як юридична особа щонайменше за шість місяців до оголошення конкурсу.

Крім цього, пункт 2.11 передбачає недопуск організацій, які не зареєстровані у Херсонській міській територіальній громаді.

В умовах повномасштабної війни така вимога може відсікти херсонські громадські організації, які після окупації, обстрілів або евакуації змінили юридичну адресу, але продовжують працювати для жителів Херсона. Також деякі організації перереєструвались в інших громадах на прохання донорів (переважно закордонних), які відмовляються фінансувати зареєстровані в Херсоні організації через складну безпекову ситуацію. Деякі перереєструвались через окупацію Херсона ще у 2022 році і не змінювали реєстрацію, а рекомендація перереєструватись під час окупації вже була не лише донорською, а й Державної податкової служби.

При цьому в самому Порядку немає альтернативного критерію — наприклад, підтвердженої діяльності на користь Херсонської громади або реалізації проєкту для херсонців.

Таке обмеження потребує окремого обґрунтування: чому місце реєстрації юридичної особи важливіше за територію та цільову аудиторію реалізації проєкту.

Оцінки є, але побачити їх не можна

На другому етапі члени конкурсної комісії оцінюватимуть проєкти за шкалою від нуля до п’яти балів. Серед критеріїв:

  • відповідність меті проєкту;
  • реалістичність очікуваних результатів;
  • ефективність використання бюджетних коштів;
  • кадрове та матеріально-технічне забезпечення;
  • досвід роботи організації.

Індивідуальні оціночні листи членів комісії долучатимуть до протоколу. Але пункт 4.15 прямо забороняє оприлюднювати їх або надавати для ознайомлення.

Отже, громадськість зможе побачити підсумковий рейтинг, але не зможе перевірити:

  • який член комісії поставив конкретному проєкту певну оцінку;
  • за яким критерієм заявка втратила бали;
  • чи не відрізнялися оцінки окремих членів комісії аномально;
  • чи однаково оцінювали схожі пропозиції.

Заборона на відкриття індивідуальних листів міститься і в урядовій моделі проведення таких конкурсів. Тому назвати її самостійним винаходом Херсонської МВА не можна. Але в поєднанні з іншими положеннями документа вона суттєво знижує прозорість розподілу коштів громади.

Під час війни засідання не записуватимуть

У загальній частині Порядку організатора зобов’язали розміщувати на офіційному сайті посилання на запис засідання конкурсної комісії.

Однак спеціальний пункт 5.8 встановлює, що під час воєнного стану запис засідань конкурсної комісії не здійснюється.

Представникам громадськості та медіа формально дозволено бути присутніми під час відкритого захисту проєктів. Але організатор може обмежити фізичну присутність із міркувань безпеки.

Таким чином, під час воєнного стану одночасно можуть діяти три обмеження:

  • засідання не записують;
  • індивідуальні оцінки членів комісії не оприлюднюють;
  • фізичну присутність журналістів і громадськості можуть заборонити.

Порядок при цьому не гарантує альтернативної онлайн-трансляції або іншого способу спостереження за засіданням.

Фактично громадськість може дізнатися лише кінцевий рейтинг і рішення комісії, але не побачити, як відбувався захист і як саме члени комісії оцінювали претендентів на бюджетне фінансування. Зважаючи на ставлення Ярослава Шанька до медіа, присутність можуть регулювати в ручному режимі на вимогу самого очільинка МВА.

Половина комісії — не чиновники. Але голова має додатковий голос

Загальна кількість членів комісії повинна бути непарною і становити щонайменше п’ять осіб. Працівники виконавчих органів міської ради не можуть становити понад 50% її складу.

Представників громадських організацій мають відбирати після окремого оголошення. Водночас головою комісії автоматично призначають заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Рішення ухвалюються більшістю голосів присутніх. Якщо голоси розділяться порівну, вирішальним буде голос голови комісії.

Сам механізм вирішального голосу поширений у колегіальних органах. Але у цьому випадку він означає, що представник міської влади може визначити результат у ситуації, коли голоси чиновників і громадськості розділяться.

Крім того, Порядок не визначає чітких критеріїв, за якими серед кандидатів від громадськості обиратимуть членів комісії, якщо заяв буде більше, ніж місць.

Організатор може перевіряти «достовірність», але процедура невідома

Конкурсна комісія може призначити перевірку достовірності інформації, поданої громадською організацією.

Однак пункт 3.23 лише зазначає, що перевірка проводиться у порядку, визначеному організатором конкурсу.

У самому документі немає:

  • строків перевірки;
  • переліку можливих джерел;
  • обов’язку повідомити учасника про сумніви;
  • права організації надати пояснення;
  • процедури оформлення результатів;
  • правил оскарження висновку перевірки.

Тобто важливу частину процедури залишили на розсуд самого Управління соціальної політики.

Комісія «може» визнати проєкт невиконаним, але не зобов’язана

Після завершення проєктів Управління соціальної політики має проводити моніторинг і готувати підсумкові висновки.

Якщо проєкт не виконано, конкурсна комісія, відповідно до пункту 7.5, може ухвалити рішення про його невиконання.

Саме слово «може» залишає комісії дискрецію: однакове порушення теоретично може спричинити різні наслідки для різних організацій.

Порядок не визначає:

  • які саме відхилення вважаються невиконанням проєкту;
  • чи враховуються обстріли, евакуація, зміна безпекової ситуації та інші форс-мажорні обставини;
  • чи має організація право усунути порушення;
  • коли комісія зобов’язана, а не просто може визнати проєкт невиконаним.

Повернути можуть усі кошти, але масштаб порушення не врахований

На підставі рішення про невиконання проєкту організатор може вимагати повернення бюджетних коштів.

Ще однією підставою є встановлення факту фінансування одних і тих самих статей витрат двома або більше організаторами конкурсів.

Проте текст не уточнює:

  • повертається вся сума фінансування чи лише кошти за конкретною статтею;
  • що відбувається, якщо подвійне фінансування стосується незначної частини кошторису;
  • як відрізнятимуть помилку у звітності від умисного подвійного фінансування;
  • чи може організація надати пояснення до ухвалення рішення.

Така невизначеність дозволяє застосовувати однаковий захід — повернення бюджетних коштів — до порушень різного масштабу.

Отже, новий Порядок мав би встановити зрозумілі й однакові правила розподілу бюджетних коштів між громадськими організаціями. Натомість частина його положень створює ситуацію, коли окремі строки неможливо виконати фізично, процедури перевірки залишаються невизначеними, а оцінювання проєктів під час воєнного стану може відбуватися без запису та повноцінного громадського спостереження.

До усунення цих суперечностей перший же конкурс ризикує початися не з підтримки ветеранів і людей з інвалідністю, а з суперечок про те, які пункти Порядку організатор вирішив виконувати, а які — ні. Більше того, положення в будь-якому випадку виписане так, що фінансування може відбутись, навіть з усіма суперечностями, не раніше березня 2027 року. А що організації будуть робити два попередні місяці, Херсонську МВА наразі не цікавить.

Основні суперечності положенняОсновні суперечності положенняФото: kavun.cityАвтор: kavun.city

Читайте також:

Тримаймося разом!

  • Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна!