Начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько затвердив нову редакцію Порядку демонтажу незаконно встановлених тимчасових споруд, елементів благоустрою та самовільно розміщених об’єктів. Документ регулює не лише знесення кіосків і торговельних павільйонів. Тепер за цією процедурою місто зможе прибирати пошкоджені обстрілами конструкції, аварійні навіси, огорожі, покинуті матеріали, споруди над інженерними мережами та навіть об’єкти у «неналежному естетичному стані», тобто фактично — що завгодно, що не сподобалось комусь із інспекції. Робити це мають під нескінченими російськими обстрілами. Кавун.City розповідає деталі.
На папері процедура розписана дуже детально: обстеження, акти, комісія, фотографування, повідомлення власника, окреме розпорядження, демонтаж, перевезення, зберігання та облік кожної витраченої гривні. А от окремого алгоритму захисту людей, які мають виконувати цю роботу в місті під постійними російськими атаками, у документі немає. Також документ містить кілька відверто оціночних формулювань, які залишають адміністрації широкий простір для суб’єктивних рішень. Це створює ризики вибіркового застосування Порядку, особливо в умовах, коли незалежно перевірити дії влади вкрай складно.
Розпорядження №1090р Ярослав Шанько підписав 20 серпня 2026 року. Попри назву оприлюдненого файла, це не «план демонтажу» з переліком конкретних споруд та адрес. Документ затверджує нову редакцію загального Порядку, за яким міська влада виявлятиме, оформлюватиме, демонтуватиме, перевозитиме та зберігатиме незаконно встановлені об’єкти.
Попередній Порядок затверджував у травні 2023 року тодішній очільник Херсонської МВА Роман Мрочко. Новим документом попередній втратив чинність.
Не лише кіоски: що тепер може потрапити під демонтаж
Порядок охоплює значно більше об’єктів, ніж можна припустити з формулювання про тимчасові споруди.
Йдеться зокрема про такі конструкції:
- кіоски, павільйони, лотки й намети;
- пересувні торговельні точки;
- малі архітектурні форми;
- гаражі, огорожі та шлагбауми;
- рекламні й інформаційні конструкції;
- навіси та накриття;
- покинуті будівельні матеріали;
- транспортні засоби;
- обладнання інженерних систем;
- антени та засоби зв’язку;
- інші конструкції, матеріали й предмети, розміщені без належних правових підстав або з порушенням правил благоустрою.
У новій редакції окремо згадали пошкоджені тимчасові навіси, накриття, огорожі, будівельні матеріали, конструкції та обладнання.
Тобто документ пристосували не лише до боротьби з незаконними МАФами, а й до реалій міста, де після російських обстрілів залишаються зруйновані та аварійні конструкції.
Підставою для демонтажу може бути не лише відсутність дозвільних документів. Об’єкт може потрапити під демонтаж у разі:
- відсутності паспорта прив’язки чи іншого дозволу;
- анулювання або завершення строку дії документів;
- невідповідності фактичного розташування паспорту прив’язки, будівельним нормам чи іншим документам;
- завершення строку дії дозволу, виданого ще до набрання чинності цим Порядком;
- неналежного технічного, санітарного або естетичного стану;
- створення загрози життю, здоров’ю чи чужому майну;
- розміщення у смузі відведення автомобільної дороги;
- перешкоджання доступу до теплових, водопровідних, електричних, газових та інших інженерних мереж;
- пошкодження або руйнування внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних дій чи терористичного акту.
Одна з найбільш дискусійних підстав — «неналежний естетичний стан». Порядок не встановлює чітких критеріїв, за якими інспектори мають визначати, наскільки естетичним чи неестетичним є об’єкт. В умовах прифронтового міста це породжує питання не лише про можливе суб’єктивне застосування цієї норми, а й про пріоритети влади: чи варто направляти працівників до кіоску через його зовнішній вигляд, коли це несе смертельну небезпеку? Тим паче, що місцева влада не справляється з монтажем антидронових сіток та ремонтом електрики, мотивуючи тим, що не може забезпечити захисту співпробітників від постійних російських обстрілів. При цьому затверджує порядок, яким закріплює роботу працівників адміністрації з оформлення документів щодо неналежного зовнішнього вигляду — в місті під постійними обстрілами.
Один із МАФів в Херсоні після російського обстрілуФото: Євгенія Вірлич
Як має відбуватися демонтаж
Спочатку представники Інспекції з контролю за благоустроєм Херсонської міської ради повинні фізично обстежити об’єкт. За результатами обстеження складають акт у двох примірниках. У ньому мають зазначити:
- дату;
- адресу об’єкта;
- результати фотофіксації;
- наявність або відсутність документів;
- відомості про власника чи користувача, якщо його вдалося встановити;
- суть порушення;
- дані посадовців і присутніх під час обстеження людей.
Один примірник акта мають вручити власнику. Якщо він відмовляється отримати документ або підписати його, це фіксують у присутності свідків.
Якщо власника немає, на споруду наклеюють повідомлення з фотографією та попередженням про необхідність протягом десяти днів звернутися до відповідних органів і надати дозвільні документи.
Якщо власник не виконує вимог, матеріали з фотографіями передають спеціальній комісії. Комісія розглядає документи й надає рекомендації. Після цього Інспекція готує проєкт окремого розпорядження начальника Херсонської МВА про демонтаж.
Це розпорядження мають оприлюднити на сайті міської ради та повідомити власнику поштою, телефоном, електронною поштою або через месенджери. Якщо власника не встановили чи він не реагує, попередження наклеюють безпосередньо на споруду. Лише після невиконання вимоги про добровільний демонтаж роботи проводить визначений містом виконавець.
Для процедури людям доведеться виходити під російські дрони
Усі ці дії не можна виконати виключно в кабінетах.
Для реалізації Порядку представники Інспекції повинні приїхати до споруди, провести обстеження, сфотографувати її, скласти акт і розмістити повідомлення. Під час примусового демонтажу на місце мають прибути робітники та техніка, а за потреби — поліція, комунальні служби й представники інших організацій.
Якщо всередині споруди є майно, представники поліції мають взяти участь у його описі. Потім об’єкт від’єднують від інженерних мереж, демонтують, завантажують і перевозять на майданчик зберігання. Територію після цього повинні впорядкувати.
Більшість кіосків, торговельних павільйонів, зупинок та інших тимчасових споруд розташовані біля доріг, ринків і місць скупчення людей — тобто на відкритій території.
Херсон тим часом щодня перебуває під російськими артилерійськими та дроновими атаками. Обласна влада називає місто та прибережні громади зоною підвищеної небезпеки й закликає людей евакуюватися. Після серйозного пошкодження Херсонської ТЕЦ начальник ОВА Олександр Прокудін окремо закликав виїжджати жителів самого Херсона.
Водночас на Херсонщині бракує людей для встановлення антидронових сіток. Начальник обласної комунальної аварійно-рятувальної служби Максим Курчик повідомляв, що обсяг робіт настільки великий, що навіть подвоєння кількості працівників і техніки не дозволило б швидко закрити всі небезпечні ділянки.
Ще раніше в ОВА визнавали, що повністю накрити Херсон антидроновими сітками неможливо, зокрема через нестачу людей, яким доводиться працювати під постійними атаками дронів та артилерії.
На цьому тлі виникає логічне питання: хто саме і за яких умов має виходити обстежувати кіоски та інші споруди — особливо якщо причиною процедури є не аварійність чи загроза людям, а «неналежний естетичний стан»?
Залучення поліції до опису майна всередині споруд також потребуватиме додаткового часу правоохоронців, які в умовах постійних російських атак мають значне навантаження. При цьому документ не визначає пріоритетності таких виїздів порівняно з невідкладними завданнями.
Плата за кіоск прописана, захист працівників — ні
У Порядку детально описано, як рахуватимуть витрати на демонтаж, перевезення та зберігання майна. Натомість документ не містить окремого алгоритму безпеки для працівників, які мають проводити обстеження й демонтаж.
У ньому не визначено:
- як оцінюватимуть небезпеку перед виїздом;
- хто ухвалюватиме рішення про можливість виконання робіт;
- чи заборонене обстеження під час високої дронової активності;
- чи можна використати дистанційну фото- або відеофіксацію;
- чи можливе застосування матеріалів, які вже має міська влада;
- в яких випадках роботи мають негайно припинити;
- якими засобами захисту забезпечать інспекторів і демонтажні бригади;
- чи повинні аварійні споруди мати пріоритет над «неестетичними»;
- як відбуватиметься координація із Силами оборони щодо безпеки людей.
Представники поліції в Порядку згадані для підтримання громадського порядку та опису майна. Але окремої процедури координації саме через загрозу російських дронів документ не містить.
Виходить парадоксальна ситуація: влада докладно визначила, хто має підписувати акти, куди везти споруду, як нараховувати плату за кожен день зберігання і які документи має показати власник. Проте не пояснила, як захистити людей, які стоятимуть біля цієї споруди під час російських атак.
Аварійні руїни та неестетичні МАФи об’єднали в одну процедуру
Сама необхідність демонтувати пошкоджені й небезпечні конструкції не викликає сумнівів. Після російських ударів вони можуть впасти, травмувати людей, перекрити дорогу або завадити аварійним бригадам дістатися до пошкоджених мереж.
Проблема в іншому: одним Порядком фактично об’єднали принципово різні випадки.
- Перший — небезпечна споруда після російського обстрілу.
- Другий — конструкція, яка перешкоджає доступу до водопроводу, електромережі чи теплотраси.
- Третій — кіоск, який Інспекція вважає неестетичним.
У перших двох випадках виїзд людей може бути необхідним для порятунку життя або відновлення критичної інфраструктури. У третьому йдеться насамперед про благоустрій. Але документ не встановлює пріоритетності. З нього незрозуміло, чи відкладатимуть роботи, які не є терміновими, до поліпшення безпекової ситуації. Більше того, пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів кіоски та інші споруди можуть містити нерозірвані боєприпаси, їхні уламки або інші вибухонебезпечні предмети. Тому обстеження й демонтаж таких об’єктів можуть потребувати попередньої перевірки вибухотехніками, однак окремої вимоги щодо цього в Порядку немає.
Хто оплатить демонтаж
Якщо йдеться про звичайний незаконно встановлений об’єкт, його власник має компенсувати:
- демонтаж;
- завантаження і перевезення;
- від’єднання від мереж;
- матеріали та роботи з відновлення благоустрою;
- зберігання майна.
Плату за зберігання нараховуватимуть за кожен календарний день залежно від площі об’єкта та вартості зберігання одного квадратного метра. Однак конкретного тарифу в самому Порядку немає. Також у документі не названо підприємство чи організацію, яка зберігатиме демонтовані споруди. Під постійними російськими обстрілами визначити таку територію та забезпечити перевезення також вкрай проблематично: техніки не вистачає навіть для термінових робіт.
Окремий режим передбачили для об’єктів, пошкоджених або зруйнованих унаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій чи терористичних актів. Якщо власник не демонтує таку споруду в строк, визначений Інспекцією, роботи організують коштом бюджету Херсонської громади. Стягувати ці витрати з власника не будуть.
Ця норма може бути однією з головних практичних причин ухвалення нової редакції: місту потрібен механізм прибирання небезпечних воєнних руїн, які юридично залишаються приватною власністю. Однак розпорядження не містить суми, передбаченої на такі роботи, і не визначає, з якої бюджетної програми їх фінансуватимуть.
Коли справа може дійти до суду
Деякі справи можуть дійти до суду, однак суд не залучатимуть до кожного демонтажу.
Окремо звернення до суду передбачене у випадках, коли власник або користувач не допускає представників Інспекції до місця розташування об’єкта, зокрема на приватній території. Тоді посадовці мають скласти акт про недопуск, після чого місто звертатиметься до суду, щоб зобов’язати власника усунути перешкоди для проведення демонтажу.
Це означає додаткове навантаження на юристів міської ради та суди: підготовку позову, розгляд справи, можливе оскарження та виконання рішення. Крім того, власники самі можуть оскаржувати розпорядження про демонтаж, нараховану вартість робіт, плату за зберігання або подальше розпорядження майном.
Порядок створює для таких спорів додаткові потенційні підстави, але спрогнозувати їхню кількість без інформації від МВА наразі неможливо.
Що станеться з майном після демонтажу
Демонтований об’єкт мають перевезти на майданчик тимчасового зберігання. Щоб його повернути, власник повинен надати:
- документ, який посвідчує особу;
- підтвердження права власності або законного користування;
- за потреби — документи на майно, яке перебувало всередині;
- підтвердження оплати демонтажу, перевезення, відновлення території та зберігання.
Якщо протягом шести місяців власник не подасть заяву, не підтвердить свої права та не компенсує витрати, зберігач має повідомити начальника МВА. Після цього може бути ухвалене окреме рішення про прийняття майна у комунальну власність або його утилізацію як відходів.
Автоматично через шість місяців споруда власністю громади не стає — для цього потрібне додаткове рішення.
Загалом логіка адміністрації виглядає приблизно так: із Херсона евакуюйтеся, бо залишатися небезпечно, але якщо ваш кіоск визнають «неестетичним», не забудьте вчасно з’явитися з документами. Як власник має безпечно повернутися до міста і чому зовнішній вигляд МАФу в червоній зоні потребує настільки термінової реакції, документ не пояснює.
Що зміниться за новим розпорядженнямФото: Кавун.City
Висновок
Нова процедура може бути необхідною для демонтажу справді небезпечних об’єктів і звільнення доступу до комунікацій. Однак її застосування до МАФів через неналежний зовнішній вигляд в умовах постійних російських атак виглядає дивним.
В умовах мирного міста новий Порядок міг би виглядати як звичайне впорядкування процедури боротьби з незаконними МАФами. Але Херсон — не мирне місто. Тут людей закликають евакуюватися, ремонт критичної інфраструктури залежить від безпекової ситуації, фахівців не вистачає повсюди, зокрема для встановлення антидронових. Водночас час очільник МВА Ярослав Шанько видає розпорядження, яке додатково навантажує і працівників адміністрації, і комунальників, і поліцію, і бізнес, який в Херсоні в буквальному сенсі намагається вижити.
Чому потрібно саме зараз направляти людей під російські дрони заради обстеження споруд у «неналежному естетичному стані» і чому захист цих людей у дванадцятисторінковому документі виявився менш деталізованим, ніж порядок зберігання демонтованого кіоску, невідомо.
Читайте також: Мільйони для КП, де працює тесть: конфлікт інтересів у начальника Херсонської МВА Шанька
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
