Кавун.City разом із херсонцями переживає і радісні, і трагічні моменти історії. Сьогодні ми ділимось публічними рефлексіями херсонців на те, як вони зустріли один із найстрашніших днів в історії міста — 24 лютого 2022 року. Цей матеріал оновлюється.

Ольга Цілинко, херсонська психологиня, волонтерка, очільниця Центру «Софія», який опікується родинами з дітьми з інвалідністю, одним із перших 24 лютого 2022 року побачила пост Кавун.City. Не маючи жодної офіційної інформації, ми тоді процитували ВВС Україна:

«Перший допис 24 лютого 2022 року, який з'явився в моїй стрічці.Тоді ми всі переселилися жити в фейсбук, тому що тільки тут можна було узнавати новини. Телеканали розповідали про всі напрямки, окрім Півдня. Тоді ми всі зрозуміли що нас просто здавали...».

Допис від 24.02.2022 рокуДопис від 24.02.2022 рокуФото: Фейсбук-сторінка Ольги ЦілинкоАвтор: Кавун.City

У нас чимало матеріалів у партнерстві з Ольгою Цілинко. Ділимось одним із найважливіших на наш погляд:

Віталій Андрєєв, доктор історичних наук, дослідник інтелектуальної історії України, Протягом 1998—2018 рр. працював в Херсонському державному університеті:

«24 лютого 2022 р. — важкий день, який запам'ятався на все життя. Коли виходив з дому думав, що загину обороняючи Київ. Десь об 11.00, разом із сином були в Голосіївському ТЦК, а о 15.00 вже тримали в руках АК-74...

У ТРо (204 батальйон, 112 бригада) зустріли величезну кількість шляхетних та сміливих людей. На жаль чимало найкращих загинуло!

Слава Україні!

Смерть рашистським окупантам!»

Віталій АндрєєвВіталій АндрєєвФото: Віталій АндрєєвАвтор: Віталій Андрєєв

Олена Пімєнова, головна редакторка онлайн-видання «Місто сонця»:

«Ми боремось за нас, за наше право жити на нашій землі. Свобода має високу ціну.

Завдяки нашим ЗСУ, прикордонникам, добровольцям ( вибачте, якщо когось не назвала) тощо у нас є нові світанки.

Завдяки нашим комунальним службам ми маємо комфорт в оселях.

Подяка нашим медикам і ДСНС, які рятують життя.

Завдяки бізнесу та аграріям ми маємо що їсти, пити, маємо зв'язок, і навіть можемо трохи відчути мирне життя.

Завдяки колегам-журналістам світ продовжує дізнаватись про все те зло, яке чинить російська армія на українських територіях.

Закидайте мене яйцями, але я оптимістка. Згадайте, що і з Херсоном багато хто прощався на десятки років. А наші воїни його звільнили. І лівобережжя області повернеться. І частина Запорізької, вся Донецька, Луганська області, весь Крим.

Вірю, що і всі наші люди, які зараз у полоні, повернуться додому, до рідних, які на них так чекають.

Я хочу, аби ми нарешті перестали мірятись горем. У кожного з нас свій біль.

Я хочу, аби ми з повагою ставились до ветеранів. І згадували про них не лише на свята і трагічні дати.

Я хочу, аби всіх тих, хто працював на ворога, хто наживався на гуманітарці, відбудові та обкраданні військових тощо, покарали за законом. Ми маємо очиститись від гнид.

Вічна шана та пам'ять усім полеглим, вбитим і закатованим.

Ми боремось. І ми переможемо.

Я вірю в нас, я вірю в Україну!».

Олена активно допомагає цивільним та війську, виготовляючи оригінальні херсонські подарунки.

Олена Чепелюк, ректорка Херсонського національного технічного університету, докторка технічних наук:

«Три роки тому ми з сім’єю сиділи в підвалі за п’ятсот метрів від Антонівського мосту, через який ворог увійшов у Херсон. Тоді здавалося, що тиша більше ніколи не буде мирною, що вона завжди означатиме напругу, очікування вибуху, страх.

Але якось ми прокинемося, і буде інша тиша. Не та, що після вибуху, а справжня – та, що пахне Дніпром й кавою. Ми вийдемо на вулиці без блокпостів, а на асфальті з’являться дитячі малюнки. Ми прибиратимемо місто, відновлюватимемо будинки, засаджуватимемо вулиці деревами.

Ми говоритимемо дітям, які зростатимуть під мирним небом, про тих, хто не дожив до цього дня, щоб вони знали, кому завдячують своєю свободою».

Історію пані Олени ми писали раніше:

Тарас Бузак, журналіст та громадський діяч, працює на Район.Берислав та веде НоваМедіа: «Війна змінила все, але не змінила головного: Україна була, є і буде. За ці три роки ми стали іншими — навчилися вірити в себе й один в одного. Україна живе і бореться, і найбільша заслуга в цьому — ЗСУ!

Дякуємо нашим захисникам за кожен день, за кожен шанс жити й мріяти. Ви — наша сила і гордість!»

Тарас Бузак — учасник Євромайдану, оглядач, автор численних матеріалів, які стосуються Херсонщини: від новин до аналітичних статей та журналістських розслідувань.

Ірина Саліхова, журналістка та комунікаційниця, співзасновниця Кавун.City: « Не можу зупинити сліз, але у той же час не можу перестати дивитись ті відео, які зараз поширюють люди, згадуючи початок повномасштабного вторгнення.

Так, неначе увесь цей біль було законсервовано у мені, а зараз кришечки сковирнули.

Ми не вивчили один урок — не всім і не все можна прощати. Тепер важливо засвоїти цей урок, щоб він не повторювався у майбутньому.

Світлий спомин усім загиблим, сил, наснаги і гідного ставлення усім, хто зараз бореться, заспокоєння тим, хто страждає, повернення усім, хто у полоні».

Про волонтерство Ірини в окупації ми писали:

А ось тут ми ділились тим, яким був перший рік восьмого дев'ятого року війни (2022 рік) для нашої редакції.

Читайте також: «Птахи Мадяра» повернулись до Херсона захищати місто від російських дронів

Тримаймося разом!

  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди

  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна

  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти

  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон

  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися