Очолити херсонський виш під час масштабного вторгнення, зробити все, аби релокувати його в безпечне місце, виявити та визнати тих колег, які пішли на співпрацю з окупантами, провести нелегкі вступну та випускну кампанії, а зрештою – виграти вибори ректорки: все це про Олену Чепелюк, яку 29 червня 2023 року колектив Херсонського національного технічного університету обрав на посаду ректорки. Вона стала першою жінкою-очільницею херсонського вишу.
Олена Чепелюк, докторка технічних наук, професорка, раніше очолювала кафедру дизайну ХНТУ. Авторка 198 публікацій, серед яких — підручник «Mechanisms of flat weaving technology», виданий англійською мовою виданням «Woodhead Publishing Limited», що входить до наукометричної бази «Scopus», а також 3 монографії, 57 наукових статей, 6 патентів та авторських свідоцтв. У 1999 році закінчила тоді ще Херсонський державний технічний університет (згодом він стане національним) за спеціальністями «Технологія тканин і трикотажу» і «Мереджмент», у 2019 році закінчила магістратуру у Херсонському національному технічному університеті та отримала ступінь магістерки зі спеціальності «Дизайн». У 2021 році пані Олена стала Лауреаткою Державної Премії України. Це офіційні рядки біографії Олени Чепелюк. За цими рядками – роки роботи в університеті, окупація Херсона, участь у мітингах проти росіян, виїзд та зрештою робота в екзилі і несподіване керівництво закладом.
«Я – дитина університету»
Олена Чепелюк розповідає Кавун.City, що її дитинство фактично минуло в університеті: «Я, можна сказати, дитина університету. Мій тато – професор нашого університету, очолював кафедру ткацтва – потім вона стала кафедрою механічних технологій волокнистих матеріалів. Він був викладачем, який проводив багато часу зі студентами – як у закладі, так і поза ним. Тоді сьогоднішній університет ще був інститутом. Багато його студентів пам’ятають мене маленькою. Іще немовлям мене принесли до лабораторії ткацтва. З тих пір запах ткацьких верстатів фактично став для мене настільки природнім та рідним — тим самим запахом, які зі мною все моє життя. Студенти часто бували у нас вдома, я ходила разом із татом на роботу і також була в оточенні студентів. Під час різних заходів мене носили на плечах – я разом з усіма підтримувала все, що відбувалось у цих стінах. Мої діти, до речі, також діти університету. Коли я була вагітна, то свою роботу не переривала: ми разом ходили на виробництво на бавовняний комбінат, проводили експерименти. Якщо я затримувалась на роботі, мої студенти часто забирали дітей з садочку».
Тато дуже любив презентувати пані Олені свої ідеї, винаходи, ділився шматочками лекцій: «Я пам’ятаю, як ми ходили з ним на річку – на молодіжний пляж, і він мені щось розповідає. Всі ці оповіді — про університет, про студентів, про його винаходи. Тому коли при університеті створили фізико-технічний ліцей, я пішла навчатись туди. Далі навіть і думки не було, що я можу вступити до якогось іншого вишу, окрім нашого (тоді це був індустріальний інститут – ред.). У мене не просто не було вибору – я іншого і не бачила».
Олена Чепелюк
Тато пані Олени дуже хотів, аби вона стала фінансисткою. Вона ж себе у фінансах не бачила. Я – інженер за покликанням, каже пані Олена: «Спеціальність «Фінанси» відкривали за рік після мого випуску з ліцею. Тато пропонував вступити на бухгалтерський облік і згодом перейти на фінанси. Але я сказала «тільки ткацтво» – і жодного разу не пожалкувала про свій вибір. Це дійсно мені цікаво, та і склад розуму у мене такий – я інженерка».
До коментарів у соцмережах пані Олени часто приходять люди, які пам’ятають її або її дітей маленькими, діляться спогадами. До речі, діти Олени Чепелюк династію випускників ХНТУ не продовжують. Син став агрономом, донька навчається на ветеринара: «Мені, звісно, хотілось, аби і донька, і син отримали освіту саме в ХНТУ. Але у них інші зацікавлення. Син із самого дитинства захоплюється всім, що пов’язано з аграрною сферою: у нього була ділянка — майже гектар — на лівобережжі Херсонщини, відтак, він обрав професію агронома. Донька вирішила пов’язати себе з ветеринарною справою. Таких напрямків у ХНТУ немає, тому діти вступили до інших закладів. Я не стала на заваді їхньому покликанню».
В цьому була частка випадковості: як Олена Чепелюк очолила університет
2022-й рік змінив життя багатьох херсонців, зокрема і Олени Чепелюк. Тоді ще очільниця кафедри дизайну, вона 41 день провела в окупації: «Ми ходили на мітинги проти росіян. Але в той момент, коли чоловіку моєї сестри, який був поруч, димова шашка «прилетіла» в живіт, я зрозуміла, що в мені кріпне така лють: іще тиждень-два – і я буду вести партизанську діяльність. Я не могла сидіти на місці. Мабуть, чоловік це також зрозумів. Він і запропонував поїхати, аби не наражатись на небезпеку: все ж таки я завідувала кафедрою у виші, доньці 17 років».
Олена Чепелюк на мітингу в Херсоні, 2022 рік
Викладачі, вчителі, випускники дійсно були важливими для росіян. Під час окупації росіяни викрадали директорів шкіл, окремих вчителів і викладачів, змушували співпрацювати. Мешканці міста переживали, що почнуться викрадення дітей. Неодноразовими були викрадення та вбивства жінок і дівчат росіянами.
Виїхали спочатку до родичів, потім якийсь час жили у друзів. Якось під час вченої ради тодішній ректор Юрій Бардачов повідомив, що університет більше не може функціонувати в Херсоні. Таку вимогу оголосили в Міністерстві освіти і науки України. Необхідно перемістити заклад, бази даних студентів будуть відключені від херсонських серверів заради безпеки – аби окупанти не могли їх викрасти. Також починались проблеми з бюджетними виплатами. Відтак, офіційно потрібна була релокація.
«І тут Юрій Миколайович каже: я дивлюсь на Олену Чепелюк — вона виїхала, буду її пропонувати ректоркою. Я сприйняла це як жарт. Але за декілька днів мені зателефонували з Міністерства і повідомили: Юрій Бардачов запропонував кілька людей на посаду ректора ХНТУ – ви серед них. Згодом, за якимись критеріями, в МОН обрали саме мене. Хвилин 10 мені розповідали, як буде важко і чи розумію я всі виклики, які мене очікують. Чесно кажучи, я і 1% не уявляла з того, що відбулось насправді. Проте у мене був поклик: стати на захист університету. Це закрило мені можливість ставити запитання».
Олена Чепелюк у МОН, 2023 рік
На першому етапі всі рішення пані Олена ухвалювала після консультацій з проректорами і начальниками відділів, які на той момент знаходились в Херсоні. Юрій Бардачов після призначення її виконуючою обов’язки ректорки наприкінці квітня 2022 року став радником Олени Чепелюк. З середини липня керівництво університету і коледжу повністю оновилося. Крок за кроком університет опинився у Хмельницькому, де і перебуває зараз.
У Хмельницькому підготувались до релокації херсонців
Херсонський національний технічний університет наразі працює на базі Хмельницького національного університету. Саме цей виш обрали невипадково.
«В Міністерстві надали рекомендації, куди релокуватись не варто. До переліку увійшли міста, наближені до бойових дій, а також Київ та Львів. Власне, я тоді перебувала на Львівщині і можливо розглядала би переміщення саме до Львова. Але Міністерство не радило. І я згадала про Хмельницький національний університет. Наші викладачі часто брали участь там у конференціях, я кілька разів була опоненткою під час захисту дисертацій там. Нас дійсно багато пов’язувало. Відтак, зупинились саме на Хмельницькому».
Виявилось, що Хмельницький університет був більш готовим до того, аби нас прийняти, ніж ми переїхати, ділиться пані Олена: «Ректор Сергій Матюх так і сказав: я очікував, що до нас можуть переміщуватись інші університети, тому був готовий. Відтак, коли зателефонували з Міністерства і повідомили, що до нас релокують Херсонський національний технічний університет, я одразу погодився».
До Хмельницького представники херсонського вишу приїхали втрьох. Їх зустріла нарада адміністрації вишу, які вже мали план і перелік запитань, аби облаштувати максимально комфортні умови для роботи херсонських колег: «Деякі питання для мене були новими. Я поступово поринала в роботу ректорки. Зрештою ми одразу стали повністю автономними – працюємо в окремому корпусі, він приблизно за 12 хвилин пішки від головного. Керівництво Хмельницького університету нас дуже підтримує, але в роботу не втручається. Ми в дуже дружніх і комфортних умовах.
Хмельницький національний університет, його керівництво — це приклад здорових сучасних партнерських відносин, коли тобі готові підставити плече в скрутну хвилину, не замислюючись про власну користь, додає пані Олена. Жодної спроби переманити професорсько-викладацький склад чи студентсво, жодного наміру поглинути — лише 100% підтримки!
«Чого вартує лише наша поїздка з ректором ХНУ Сергієм Матюхом до Херсона з гуманітарним вантажем! Не кожен ректор на таке знайде час, не кожен зможе наважитись, адже Херсонщину постійно обстрілюють»
Зліва направо: Сергій Матюх, Олександр Прокудін, Олена Чепелюк
«Також ми безмежно вдячні керівництву Хмельницької області, яке підтримує херсонців: і «гуманітаркою», яку ми неодноразово направляли до Херсона, і розселенням переселенців з нашого міста. Херсон та Хмельницький — справжні міста-побратими! Згадую, як наші студенти в грудні щодня допомагали зустрічати евакуаційний поїзд з Херсона… багато ми пережили за цей рік!»
Гуманітарна допомога для ХНТУ
Олена Чепелюк однією з перших серед вишів оприлюднила імена колаборантів
Дуже болючою для пані Олена є історія з колаборантами – тими викладачами, які пішли на співпрацю з росіянами. Нових імен немає: відомі всі ті, чиї імена дізнались іще 2022 року.
«Для мене це дуже болюча тема, але я сподіваюсь, що сюрпризів більше не буде. Ми мало про кого думали, що ця людина піде на співпрацю. Були люди, які відверто свою антиукраїнську позицію відстоювали ще до масштабного вторгнення. Але таких людей, на щастя, було мало. Були люди, які, мені здається, зламались, мабуть, під тиском пропаганди. Все ж таки півроку в окупації (Херсон в цілому в окупації перебував майже 9 місяців – ред.) і пропаганда росіян могли зробити свою справу і люди могли цьому піддатись. Але я маю надію, що ми виявили вже всіх».
Олена Чепелюк сміливо оприлюднювала документи, які стосуються співпраці працівників університету з росіянами. Поки університет перебував в окупації, знали мало імен – лише тих, хто активно перебував в медійному полі. Згодом, після деокупації, коли приміщення університету оглядали правоохоронці та ДСНС, віднайшли документи, які підтверджували співпрацю з окупантами. Всі документи передали до правоохоронців, які доволі жорстко взялись за справи про колаборантів, каже пані Олена.
Університет вистояв – ми живемо поверненням додому
Колектив університету пережив окупацію. Частково персонал вишу працює в Херсоні, більшість – у Хмельницькому. Саме там і відбулись вибори ректорки 29 червня 2023 року, адже виконання обов’язків було тимчасовим – потрібно було провести вибори. Олена Чепелюк була єдиною претенденткою, тож їй потрібно було набрати 50% + 1 голос, аби виграти вибори. Зрештою, 170 голосів із 175 тих, хто прийшов на вибори, засвідчили її беззаперечну перемогу.
«Я зважилась піти на вибори, бо розуміла потенціал і підтримку нашої команди. Під нашою командою я розумію кожного працівника університету і коледжу, кожного студента. Я розумію, наскільки потужно зараз можна спиратись на студентство. Але вантаж відповідальності все одно на мені. І от це відчуття – воно доволі потужне».
Першими відчуттями після виборів, каже пані Олена, стали розуміння величезної довіри колективу і водночас усвідомлення відповідальності: «Я розуміла, що тим людям, які приїхали, вдруге — на другий етап, приміром, приїхати буде важко. Університет, який для мене фактично є рідною домівкою, вистояв цей страшний рік. Той факт, що кворум є і вибори відбулися, став для мене великим полегшенням. З 270 виборців на ділянці були присутні 175 осіб, 170 тебе підтримали — це велика і потужна підтримка колективу, велика довіра. Були такі періоди за цей рік, коли ми йшли буквально наосліп, але ми вистояли. Це величезна вдячність і любов. Любов до тих людей, які поряд і які зробили все це можливим».
Голосування на виборах ректорки ХНТУ, 29.06.2023
Весь час окупації та після деокупації Херсона університет живе поверненням додому, каже пані Олена: «Ми живемо в парадигмі, «коли повернемось у Херсон». Валізка у мене зібрана ще 11 листопада 2022 року. (день деокупації Херсона – ред.). Я була впевнена, що новий рік я зустріну вдома. Але поки цього не сталось. Та ми чекаємо».
Активно працюють у ХНТУ над тим, як обладнати укриття вдома, у Херсоні. Пані Олена упевнена: це мають бути арт-укриття. Там мають не просто укриватись від небезпеки, а й цікаво проводити час.
До речі, цікаво використовувати час для роботи і навчання – це одна з викладацьких «фішок» пані Олени: «Я люблю спілкуватись зі студентами. Якщо це магістри, то з ними можна цікаво дискутувати на тему лекцій чи семінарів – ми давно не проводимо заняття у стандартному розумінні. Ми часто дискутуємо. Трапляється і таке, що я фактично виконую роль модераторки. Але я вибудовую заняття так, аби студентам це подобалось. В результаті, вони ще й дякують за цікаву лекцію або семінар – це особливо приємно, коли я розумію, що збудувала заняття так, аби вони максимально працювали і були зацікавлені в цьому».
Коли дозволяла безпекова ситуація, заняття іноді проходили без парт і стільців – такі собі креативні студії, де студенти працюють просто на підлозі, їм нічого не заважає: «Ми хотіли закупити м’які безкаркасні крісла, аби ще перетворити свій простір, але не встигли – почалось вторгнення».
ХНТУ має стати університетом майбутнього
«Ми активно плануємо наше повернення до рідного міста, розуміємо всі виклики, які постануть перед нами, думаємо, як ми можемо зробити університет кращим, ніж він був. Тому активно пишемо гранти, залучаємо спонсорів, закуповуємо обладнання, проходимо стажування в європейських закладах освіти, щоб швидко та якісно відновити те, що втратили «завдяки» ворогу, створити те, чого не було й не вистачало. ХНТУ має стати університетом майбутнього – це мрія нашої команди. Адже лише так, можна повернути молодь до міста в післявоєнний період.
У квітні ХНТУ провів разом із партнерами Міжнародну науково-практичну конференцію «Синергія науки і бізнесу у повоєнному відновленні Херсонщини». Участь у ній взяли 493 науковці та представники бізнесу з 17 країн світу.
Збірка тез конференції
Наразі стартує вступна кампанія. В попередні роки традиційно популярними серед студентів були ІТ-напрямок, дизайн, економічні спеціальності. Є також спеціальності, в яких зацікавлена держава — і це потужна підтримка, вважає пані Олена: «Взагалі я мріяла відродити легку промисловість на Херсонщині і навіть бачила себе очільницею нашого бавовняного комбінату. Я впевнена, що саме за технічними спеціальностями – майбутнє. І, звісно, за ІТ та економікою, які ці спеціальності обслуговують».
Наразі університет дуже піклується про безпеку своїх працівників, зокрема в Херсоні. По території ХНТУ були «прильоти», тому особливу увагу приділили обладнанню укриттів – наразі вони там є: «Ми навіть довго не викошували траву у парку університету, аби не наражати на небезпеку садівників. Нас за це дуже критикували, втім, керівництво міста поставилось із розумінням: це не занедбаний парк – це піклування про безпеку працівників, адже Херсон росіяни обстрілюють дуже активно. Загалом міське керівництво дуже допомагає, зокрема усувати наслідки «прильотів». Зараз вже за парком більше наглядають, адже херсонська спека ще й передбачає велику небезпеку пожеж, тож доглядати потрібно. Але я завжди переживаю за працівників».
Окрім того, що від «прильотів» страждає територія рідного для пані Олени університету, наприкінці червня російська ракета зруйнувала і будинок її батьків і сестри. Втім, оптимізму Олена Чепелюк не втрачає.
Дівчат і жінок у ХНТУ стає більше
Технічні спеціальності іще нещодавно сприймались суспільством, принаймні українським, як переважно чоловічі. Втім, у ХНТУ дівчат-студенток і жінок-працівниць стає дедалі більше. Перша жінка-очільниця вишу – це вже показник. Також є дві проректорки, більше жінок стали очолювати кафедри. Олена Чепелюк каже, що і в студентському самоврядуванні дівчат стає більше: хоч очільник і хлопець, багато дівчат дуже активно працюють у студентському самоврядуванні.
Жодних утисків через те, що жінка, пані Олена в університеті не пригадує. Раніше, коли була студенткою і молодою вченою, були недоречні жарти, які сьогодні сприймаються як відверто сексистські. Зокрема були такі поза університетом. Але тоді і ставлення до багатьох висловлювань та жартів було іншим, каже пані Олена. Сьогодні і чоловіки поводять себе інакше, і загалом ставлення суспільства до жінки інше – її не сприймають виключно як берегиню родини: «Я не відчуваю якогось дискомфорту. Навпаки, я відчуваю підтримку колег незалежно від статі – і це дуже добре. Наразі в університеті і викладачі, і студенти добре знають свої права і живуть в сучасному суспільстві, тому стараються не дозволяти собі поведінки, яка могла би когось образити, зокрема за ознакою статі. І іншим не дозволяють так ставитись до себе. Дуже приємно, що студенти та студентки особливо прискіпливо ставляться до таких речей. Це ознака здорового суспільства».
Так само і спеціальності в університеті поступово стають універсальними: дівчата йдуть до ІТ та інших інженерних спеціальностей, хоча традиційно в ІТ та транспортній інженерії хлопців наразі більше.
Моя пристрасть – психологія
Пані Олена мріє отримати освіту за напрямком «психологія», каже, що психологія – це її пристрасть. Відтак, багато читає навчальної та наукової літератури саме з цього намрямку. Отримати додаткову освіту завадила саме війна: відповідальність обов’язків ректорки, навантаження, війна та окупація, — все це не дало отримати бажаної освіти, але все попереду, каже Олена Чепелюк.
Також любить пані ректорка фантастику – це її давнє літературне захоплення. А у вільний час багато прогулюється, любить усамітнитись. У Хмельницькому вже розробила для себе двогодинний шлях повз озеро, із чудовими краєвидами: «Ходжу щодня. Це неймовірно – спостерігати, як змінюється природа і все навколо неї. Саме природа і усамітнення мене надихають».
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
