«Кавун. City» пропонує вашій увазі третю публікацію з циклу, присвяченого розвінчанню культу московитського авантюриста Ґріґорія Потьомкіна, якого окупанти нав'язують нам як «великого князя» та «засновника» Херсона.
В попередніх розвідках ми дослідили походження та ранні роки життя Потьомкіна, а також його стосунки з імператрицею-німкенею Єкатєріною II. Сьогодні ж пропонуємо нашим читачам розвідку про те, як містифікатор опинився на українському півдні.
Відлучення від імператриці та колонізація півдня України
Щасливе життя Ґріґорія Потьомкіна при імператриці Єкатєріні II тривало недовго. Навіть попри таємний шлюб та народження доньки. Авантюрист спромігся зіпсувати власне щастя власноруч — він познайомив ласу на чоловіків Єкатєріну з її новим захопленням, яке витіснило з ліжка імператриці самого Потьомкіна.
Новим коханцем імператриці виявився українець Петро Завадовський, який, як раніше й Потьомкін, доволі швидко злетів кар’єрною драбиною і став новим улюбленцем Єкатєріни. Щоправда, доволі швидко його було й усунуто від тіла імператриці (не без участі згорьованого Ґріґорія), але розкол між колишніми коханцями проліг доволі серйозний.
Йоганн Баптист Лампі-старший, «Петро Васильович Завадовський, Міністр народної просвіти роССійской імперії». 1795 рікФото: wikipedia.org
Потьомкін знову впав у депресію, неодноразово погрожував Єкатєріні то самогубством, то вбивством свого суперника; серед друзів часто говорив про свою близьку смерть. На тлі відлучення від своєї високопоставленої коханки «Великий князь» вчергове продемонстрував абсолютну неспроможність до самостійного життя та відсутність будь-яких чоловічих рис характеру. За спогадами своїх товаришів, Ґріґорій Алєксандровіч знову перетворився на примхливого маленького хлопчика.
Втім, попри всі негаразди в сердечних справах та інфантильність Потьомкіна, Єкатєріна покладала на нього великі надії в плані колонізації південних українських земель. Саме на цьому напрямку й було зосереджено наступні кроки «великого князя».
Ґріґорію Потьомкіну приписують масштабну військову реформу, імплементація якої тривала десятиліттями. Втім, наскільки сильно на неї повпливав сам «князь» та наскільки вона була дієвою, — відповіді на ці питання лишаються сумнівними й по сьогодні. Там, де достеменно підтверджено участь в змінах саме Потьомкіна, одразу ж постають інші питання: доцільності та ефективності змін.
Невідомий автор. «Ґріґорій Алєксандровіч Потьомкін-Таврійський»Фото: Терористичне джерело
Зокрема, він скасував низку витрат на оснащення імперських армійців, ввів жорстку економію. В результаті дослідники вказують на те, що військові Московської імперії буквально перетворилися на голих та голодних обірванців.
Жорстко було регламентовано й витрати, які можна здійснювати з бюджету на зарплатню, військовий одяг, ремонт зброї, продовольство тощо. Кожен полк мав власний наділений з казни бюджет. А це означало, що були «привілейовані» полки, які не мали потреби ні в чому й мали кращий вигляд, а були «збідовані», обірвані, поставлені на межу виживання. Не дивно, що такі вояки не стільки думали про «честь мундира», скільки про власне виживання й займалися мародерством.
До слова, такі дії Ґріґорія Потьомкіна в реформуванні імперської армії перегукуються і з сучасними реаліями. Таке відчуття, що за століття на Московії не змінилося абсолютно нічого...
Як вже зазначалося вище, по факту, засланий до Південної України Ґріґорій Потьомкін зайнявся колонізацією цих країв. Попри те, що московитсько-турецьку війну було завершено й Крим та північне Причорномор’я мали відносну незалежність, московити мали на меті усі ці землі загарбати у свою власність. Тож тут тривала активна підготовка до наступної війни — тепер вже проти Кримського ханства.
Підписання Кючук-Кайнарджийського мирного договору між Османською та Московитською імперіями, внаслідок якого турки втрачали вплив на частину своїх територійФото: wikipedia.org
1775 року Єкатєріна II своїм указом знищила українське козацтво. Наростали негативні настрої в суспільстві, які могли призвести до небажаних для московитів наслідків. Тож Потьомкін в цьому плані вирішив діяти хитріше — після скасування козацтва він на базі поруйнованих січей утворив низку підконтрольних Москві козацьких полків. І, звісно ж, його проголосили гетьманом козачих військ.
Ставитися до цього факту можна по-різному і зараз вдаватися в деталі в нас просто нема змоги — на цю тему можна написати не один матеріал. З одного боку, українців позбавили можливості боронитися й усіляко притискали. З іншого — в чоловіків з’явилася бодай якась можливість тримати в руках зброю і вичікувати слушного моменту для повстання.
Московитам же вигідно було тримати козаків у власному війську. На відміну від окупантів, козаки виросли на землях північного Причорномор’я й знали ці краї, як свої п’ять пальців. У майбутній війні проти Кримського ханства козаки мали скласти основу московитського війська й принести успіх у колонізації півострова. Що, в принципі, і сталося.
А от вже після того, як українські воїни виконали покладене на них завдання, вони стали непотрібними й саме тоді вже, по факту, козацтво й було остаточно ліквідоване.
Ґоттфрід Гайнріх Ґайсслер, «Козаки-чорноморці». 1807 рікФото: wikipedia.org
Та повернімося до Потьомкіна. Навіть «офіційні» історики Московії визнають, що управлінцем той був не надто вдалим. Він витрачав на колонізацію південної України значні кошти, натомість демонструючи не надто великі успіхи. «Парад заснувань» міст був більше схожий на те, аби донести в столицю звістку про значні просування при тому, що самих міст чи поселень створено практично не було.
Попри запевнення так званих істориків, що за кожні 20-30 верст (одна верста — це трошки більше одного кілометра) було поставлено нове місто, насправді ситуація була іншою. Серед новостворених поселень можна визначити два типи:
-
Потьомкін наносив на мапи поселення, які насправді не існували. Робилося це з метою прозвітувати, на що саме пішли виділені з казни кошти. Зазвичай же ці гроші або просто витрачалися на гучні бенкети, пропивалися та проїдалися, або ж пускалися на невдалі авантюри (про це — далі у розвідках).
-
Потьомкін звітував про заснування міста, яке насправді існувало до його приходу в ці землі. Зокрема, так було «побудовано» і Херсон, і Миколаїв, й Одесу, і Дніпро. Всі ці міста було «зведено» на місці міст, поселень та укріплень, які існували століттями до приходу сюди московитів.
Мапа XVII століття з зазначенням населених пунктів, про«заснування» яких пізніше звітував Ґріґорій ПотьомкінФото: Архів
На що ж насправді йшли кошти, якими рясно закидала свого колишнього коханця та чоловіка німкеня Єкатєріна II? По-перше, як сказано вже вище, на гучні бенкети, які Потьомкін влаштовував для себе та своїх наближених. По-друге, на доволі сумнівні проєкти, на кшталт університету чи консерваторії в Катеринославі (нині — Дніпро), шкіл, фабрик, типографій у «новостворених» містах тощо.
Навіть московитські історики визнають, що Потьомкін брався одночасно за купу різних справ та проєктів і більшість з них кидав на пів шляху. Витрачені кошти, по факту, було викинуто на вітер, а здобутки та успіхи фіксувалися тільки на папері.
Також Потьомкін взявся за створення Чорноморського флоту. От тільки створював він його… у Херсоні, який виходу до моря не мав. Це питання побіжно вже підіймалося в одній з наших публікацій, тож тут теж скажемо тільки кілька слів.
Кораблі, які зводилися у Херсоні, були такими собі «напівфабрикатами». Вони не могли бути завантажені озброєнням, не були й оснащені достатньо захистом, бо просто не вийшли б тоді з гирла Дніпра. В такому напівготовому вигляді їх потім переганяли нижче Дельтою Дніпра, де добудовували. Щоправда, теж не дуже успішно. Практично весь зведений у Херсоні флот було знищено турками майже одразу.
Окрім «потьомкінських сіл», до яких «великий князь» звик ще за дитинства на прикладі рідного села Чижово, і флот, зведений ним, виявився «потьомкінським», а тобто, штучним, фейковим, недійсним.
«Що таке «потьомкінські села»?» — може спитати хтось із наших читачів. А це — тема наступної нашої публікації з серії статей про розвінчання культу особи Ґріґорія Потьомкіна.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
