«Кавун. City» продовжує низку публікацій, присвячених особі так званого «великого князя Таврійського» Ґріґорія Потьомкіна та розвінчанню міфів про його видатні звершення на окупованих територіях Херсонської області. Ми заглибилися в дослідження життя та «творчості» цього афериста й містифікатора, а тому й публікуємо окремі періоди в окремих публікаціях — аби не перевантажувати наших читачів інформацією.
Сьогодні поговоримо про те, як познайомилися юний Ґріґорій Потьомкін та «велика руССкая імператриця» Єкатєріна, а також дослідимо їх стосунки.
Знайомство Потьомкіна з Єкатєріною II та палацовий переворот
Ґріґорій Потьомкін та Єкатєріна ІІФото: Терористичне джерело
Завдяки заступництву принца Ґеорґа Людвіґа Ґольштейн-Ґотторпа, який був дядьком імператриці Єкатєріни II, Ґріґорій Потьомкін доволі швидко увійшов до царського двору. Тут він так само блискавично познайомився та потоваришував із племінницею свого куратора Софі Авґусте Фредеріке фон Ангальт-Цербст-Дорнбурґ, більш відомою нині як Єкатєріна II.
На той момент 33-річна дружина імператора Пєтра III була на межі розлучення і втрати усіх переваг багатого та розкішного життя. Саме тому вона влаштувала палацовий переворот, в ході якого здобула усю владу в Московській імперії, вбивши свого недалекоглядного чоловіка за участі численних коханців.
Втім, не забігатимемо наперед й пояснимо, що відбувалося тоді при дворі. Вступивши на царський престол 1761 року Пьотр III мав на меті нарешті завершити багаторічні протиріччя між своєю імперією та Пруссією й навіть віддати назад частину захоплених земель. Це викликало невдоволення у частини високопоставлених армійців царської армії, а також і серед населення.
Сам Пьотр III, імовірно, мав на меті зосередитися більше на внутрішній політиці, тож тягар із новозахопленими бунтівними територіями був йому і справді зайвим. До того ж увагу імператора від справді важливих справ постійно відвертала самовпевнена німкеня-дружина. Численні зради з новими коханцями, підкилимні інтриги — це не випадало з поля зору 34-річного нового монарха. Він й сам завів інтрижку на стороні й мав намір позбутися бунтівної дружини, пошлюбившись із молодшою Єлізавєтою Воронцовою.
Під час мирних переговорів із дипломатами з Пруссії стався переламний момент в житті Пєтра III. Він виголосив тост на честь високих іноземних гостей, але його дружина при цьому відмовилася встати, як це зробили усі інші. Тоді розгніваний імператор привселюдно обізвав її «дурепою», після чого наказав заарештувати. Врятував Єкатєріну II тільки її дядько Ґеорґ Людвіґ Ґольштейн-Ґотторп, при якому й служив Ґріґорій Потьомкін.
Після привселюдного приниження розгнівана Єкатєріна вирішила діяти. Вона доволі швидко з-посеред числа своїх військових коханців, до числа яких на той момент, імовірно, вже входив й Ґріґорій, зібрала армію вірних собі й у червні того ж року змістила Пєтра III з імператорського престолу.
Невідомий автор, «Єкатєріну ІІ на балконі Зимового палацу вітають гвардія та народ в день заколоту 28 червня 1762 року». Кінець XVIII-початок ХІХ століттяФото: Терористичне джерело
Варто відзначити, що важливою складовою змови проти царя була обіцянка Єкатєріни II перед військовими, що престол вона посяде лишень як матір-опікунка свого із Пєтром спільного сина Павєла I до набуття тим повноліття. Згадується про те, що майбутня імператриця підписала навіть відповідний документ-обіцянку. От тільки згодом цей документ розчинився у повітрі, а Павєлу довелося чекати своєї інтронізації 31 рік.
Втім, до сьогодні цей факт омани Єкатєріною своїх поплічників-змовників уже московитськими істориками здебільшого замовчується і більшість деталей палацового перевороту вони оминають увагою. Зокрема, підступне вбивство полоненого Пєтра III, який вже відрікся престолу на честь свого сина й не мав наміру (та й можливості) відвойовувати його у своєї бунтівної дружини. Попри усе, його було страчено 6 липня 1765 року за наказом Єкатєріни II одним з її коханців Алєксєєм Орловим. Про це сам Орлов доповідав Єкатєріні листом, який, звісно ж, з часом просто «випарувався».
Варто відзначити також, що у вбивстві Пєтра III Орлов звинуватив Фьодора Барятінского, в що повірив і син Пєтра та Єкатєріни Павєл, який пізніше позбавив того всіх привілеїв. Втім більшість дослідників схиляються до того, що саме Алєксєй Орлов був винен у смерті колишнього імператора.
Жан-Шарль Тібо де Лаво. «Вбивство Пьотра ІІІ за наказом його дружини Єкатєріни ІІ». 1799 рікФото: wikipedia.org
Хай там що, але Єкатєріна II захопила владу в Московській імперії й оточила себе коханцями, які допомогли їй позбутися нелюбого чоловіка. Звісно ж, їх всіх рясно було обдаровано званнями та посадами.
Яку роль в усіх цих подіях відіграв Потьомкін, наразі невідомо, але він потрапив до числа тих «улюблених» коханців та учасників заколоту, які здобули неосяжну вдячність узурпаторки. Наступні років з п’ять стали чи не найкращими в його житті.
Улюблений коханець Єкатєріни
Хоча починався роман Єкатерини II та Ґріґорія Потьомкіна не надто успішно для самого фаворита імператриці. Він мусив ділити увагу коханої з іншими її залицяльниками. Й насамперед — із братами Орловими, серед яких виділявся найбільше безпосередній вбивця її колишнього чоловіка Алєксєй. Йому приписують навіть імовірний шлюб з імператрицею, яка, вірогідно, шляхом прихованих шлюбів із коханцями винагороджувала їх за якісь дії. Адже навіть Алєксєй Орлов — не єдиний, кого підозрюють в прихованому шлюбі з Єкатєріною.
У змаганнях за увагу імператриці дійшло до того, що Потьомкін навіть зневірився й мав намір постригтися у монахи. Якимось чином Єкатєріна відмовила Потьомкіна від цього, натомість в серпні 1763 року приставила помічником оберпрокурора при Святішому синоді — державному органі, який займався регулюванням церковних справ.
Незрозуміло, яким саме чином Потьомкін вийшов у імператриці на перший план, але за п’ять років він став чи не найголовнішим її фаворитом. І зібрав не одне військове звання та призначення.
Брішет Гоффер, «Кінний портрет князя Ґріґорія Потьомкіна». 1789 рікФото: Терористичне джерело
Так, 19 квітня 1765 року Потьомкіну надали звання поручика Кінної гвардії. Того ж року він завідував у полку питанням пошиття щоденних мундирів, а 19 червня 1766 року Потьомкіна тимчасово поставили командувати 9-ю ротою.
1767 року фаворит імператриці брав участь у законодавчій комісії, яка мала на меті уніфікувати та кодифікувати законодавство імперії. Закони підганяли під потреби Єкатєріни II, тож їй в цій комісії були необхідні перевірені люди, які б зробили все «правильно». Втім сама комісія виявилася безплідною і завдання свого все одно виконати не змогла.
22 вересня 1768 року Потьомкіна проголосили дійсним камергером імператриці. Доволі цікава посада при дворі Єкатєріни II, яка передбачала безперервне перебування людини при імператриці — як при обідньому столі, так і в спальні у нічний час. Можна вважати, це був пік визнання Потьомкіна як улюбленого коханця імператриці й зведення його ледь не до рівня її чоловіка. За місяць після отримання статусу дійсного камергера Єкатєріни II, Потьомкіна відкликали з полку у званні генерал-майора армії. По факту, Ґріґорій Алєксандровіч став придворним блазнем й скрізь супроводжував Єкатєріну.
Кілька років Ґріґорій Потьомкін імітував «бурхливу діяльність» у законотворчій комісії, де він представляв «іновірців», та синоді. У «вільний від роботи час» Потьомкін задовольняв усі забаганки імператриці й наближався до звання її улюбленця. Втім 1769 року та виявила, що усі потуги Потьомкіна на його посадах марні. Що відбулося між коханцями, невідомо, але він мусив покинути палац імператриці й вирушив на московитсько-турецьку війну 1768-1774 років. Це стало новим поворотом в його біографії.
Невідомий автор. «Ґріґорій Потьомкін та Єкатєріна ІІ»Фото: Терористичне джерело
Нагадаємо, на цей час Потьомкін був уже генерал-майором. Тож безпосередньої участі в боях високопоставлений улюбленець Єкатєріни не брав. Та й за спогадами його сучасників, які були поруч з ним у часи війни, сама війна цікавила його мало. Він впадав у депресивні спогади про свою кохану імператрицю, писав їй слізні послання, впадав у якісь істеричні стани, поводився, неначе мала дитина.
Попри це, Потьомкіну приписують низку гучних перемог, які він сам собі міг присвоїти. За них 27 липня 1770 року Потьомкіна було відзначено орденом Святого Георгія III ступеню.
Виглядає на те, що авантюра з участю Потьомкіна у війні була здійснена ним для того, аби змусити зрадливу імператрицю хвилюватися про його долю й повернути фавориту свою прихильність. От тільки розрахунок був на дні чи тижні, а не на роки, як сталося насправді. Втім, план таки спрацював і 1770 року Потьомкіна повернули до Єкатєріни, де він отримав ще вищий негласний статус, до того ж отримавши чергові підвищення.
Вже 1774 року Ґріґорій Потьомкін став генерал-поручиком. За короткий період його обдарували новими званнями: генерал-ад’ютанта та підполковника лейбгвардії Преображенського полку.
Міхаіл Іванов. «Князь Потьомкін на чолі кавалергардського загону»Фото: Терористичне джерело
А вже 1775 року німкеня Софі Авґусте Фрідеріке фон Ангальт-Цербст-Дорнбурґ та нащадок польського шляхтича Ґріґорій Потьомкін уклали таємний шлюб. Імовірною причиною стало народження Єкатєріною II доньки, яку нарекли Єлізавєтою Тьомкіною.
Що прикметно, пологи відбулися таємно просто під час святкування Кючук-Кайнарджийського миру, яким завершилася чергова московитсько-турецька війна. У ті дні, як зазначають офіційні біографи імператриці, та занемогла на розлад шлунку через немиті фрукти.
До долі доньки батьки були байдужими й на виховання її віддали сестрі Ґріґорія Марії Самойловій, опікуном до неї приставили сина Марії Алєксандра.
Володимир Боровиковський, «Портрет Є.Ґ. Тьомкіної». 1798 рікФото: wikipedia.org
Таємний шлюб з московитською узурпаторкою позитивно вплинув на становище Потьомкіна в імперії: він одноосібно став віддавати окремі важливі накази, вирішувати справи державного значення. Звісно ж, на Ґріґорія Потьомкіна «посипалися» нові звання та привілеї.
Зокрема, протягом 1775 року він був призначений генерал-губернатором Новоросійського краю, в статусі генерал-аншефа та підполковника лейбгвардії Преображенського полку отримав звання графа Московської імперії. 26 листопада того ж року його нагородили орденом Святого Георгія II ступеня.
Та щастя фаворита імператриці тривало не довго — вона знайшла собі нового улюбленця, а Потьомкіна заслали у далекі краї. Про це поговоримо вже у наступній публікації.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
