Парламентські вибори в Грузії завершилися перемогою проросійської партії олігарха Іванішвілі — «Грузинська мрія». Партію підтримали майже 53% виборців. Цей результат є схожим до того, який партія Іванішвілі отримала у далекому 2012 році. Тоді популістів та ставлеників Кремля підтримали 54.85% виборців.
Провінція голосувала за правлячу партію 80 — 90%. Хоча є велика вірогідність масових фальсифікацій.
Цілком вірогідно, що грузинська опозиція зосередилася в містах, а в сільській місцевості, де й відбувалися фальсифікації, нічого особливо не контролювала.
Народний депутат України Олексій Гончаренко був на цих виборах міжнародним спостерігачем, він писав у своєму телеграм-каналі, що на деяких дільницях за партію «Грузинська мрія» було більше 90%!
Він наводить результати виборів по округах з селами та невеликими містами. Від 71% до 88% за «Грузинську мрію».
- N 22 Marneuli 34328(79.54%)
- N 23 Bolnisi 20788 (81.426%)
- N 24 Dmanisi 9360(75.32%)
- N 25 Tsalka 6290 (71.542%)
- N 29 Kasbegi 2481 (72.332%)
- N 40 Akhalkalaki 18187 (87.792%)
- N 41 Ninotsminda 10597(88.198%)
- N 46 Lentekhi 2542 (75.274%)
- N 47 Mestia 3893 (72.604%)
- N 50 Sachkhere 23182 (84.338%)
Чи можна вважати такі цифри правдивими і такими, що відображають справжнє волевиявлення громадян? Гадаю, що ні!
Опозиція в Грузії почала вуличні протести. Хоча не впевнений, що вони допоможуть проєвропейським партіям і призведуть до зміни сьогоднішнього статус-кво. Тим часом, до Іванішвілі приїздив Віктор Орбан. Клуб друзів путіна в Європі активізовує свою діяльність.
Головний висновок результатів виборів можна зробити такий: Грузія рухається у бік примирення з агресором.
Реформи Саакашвіли виявилися міфом
Я дотримуюся позиції, що так звані «реформи» Саакашвілі були фейком. Ніяких справжніх реформ Саакашвілі у Грузії не провів, а весь хайп навколо грузинських реформ — то по суті імітація бурхливої діяльності і не більше.
І це було ключовим у поразці опозиції. Грузини це знають, як ніхто інший. Тому так і голосують
Нагадаємо, що партія Саакашвілі програла вибори після 8 років при владі через багато чинників. Минуло багато років, а люди досі пам'ятають записи тортур у тюрмах та позасудове переслідування опозиції та заможних людей.
Розклад в парламенті не зміниться
У нинішньому парламенті розклад депутатських крісел: 84 на 66. Після виборів суттєво нічого не зміниться.
Журналіст, автор книги «Як зруйнувати русскій мір» Вадим Денисенко у себе на фейсбуці написав, що грузинська влада не змогла отримати конституційну більшість. «А це означає крах російської ідеї про конфедерацію Грузії, Абхазії та Осетії (за аналогом ідеї Медведчука про конфедерацію з ОРДЛО», — написав він.
Він також зробив влучний висновок щодо результатів голосування в Грузії - результати виборів виглядають не стільки, як програш опозиції, скільки як крах їх надій на виграш.
Грузія. Коротко. Що пішло не так?
Рецепт повзучої московської окупації Грузії простий: страх, пропаганда, підкуп.
Згаданий вище Вадим Денисенко наголошує, що протягом останнього місяця багато хто писав про те, як чеченці виграли першу війну і потім отримали Кадирова і, що зараз багато хто пише те саме про Грузію.
Але чи дійсно все може бути так? Можна спробувати проаналізувати, що пішло не так.
Почнемо з лідера. На жаль, для прозахідної Грузії головну негативну роль зіграв не стільки Іванішвілі, скільки Саакашвілі. Чому?
Той же Денисенко вважає, що Саакашвілі програв вибори з кількох причин, але головна, - його стало забагато і він втомив суспільство.
Втома і страх повернення війни виявилися базовими факторами, які вплинули на волевиявлення мешканців Грузії, особливо провінції.
Чому грузинська провінція голосувала за Іванішвілі? Тут, на мою думку, є аналогія з виборами в Україні — а чому в 2010 та 2012 роках центральна Україна голосувала за регіоналів?
Головна помилка Саакашвілі
Хочу окремо зупинитися на ключовій помилці Саакашвілі, яка мала колосальний вплив на рішення виборців голосувати проти проєвропейської опозиції.
Сакашвілі після свого програшу приїхав в Україну, отримав українське громадянство і посаду голови Одеської обласної державної адміністрації. Далі, він почав вести себе як звичайний український опозиціонер, виступав на мітингах, називав представників влади баригами і скакав по дахах багатоповерхівок. Він став українцем - чужим для грузинів. Скажу більш відверто - він став для багатьох грузинів зрадником, що втік. Чималу кількість прихильників проєвропейських партій такий факт відштовхнув від бажання підтримувати таку опозицію.
Слабкість Європи
Тут схожа ситуація з Молдовою. Захід зайняв абсолютно кволу та імпотентну позицію щодо підтримки проєвропейських політичних сил як в Молдові, так і в Грузії.
Тут все просто, якщо в основі виборів – умовна ковбаса, то захід повинен запропонувати дешевшу і смачнішу ковбасу. Гасла не працюють в бідних та інфантильних суспільствах. Там завжди кошти на картці Сбєрбанку переможуть рекламний білборд з красивим слоганом про світле європейське майбутнє.
Але для цього сучасний захід повинен стани гравцем на пострадянському просторі, а не статистом і розголошувачем правильних промов.
Які наслідки цих виборів для України?
Грузія — яскравий приклад того, як важко здобувати і як легко все профукати.
Та головний урок для України — для нас нічого не закінчилося. Нам усім слід подивитися на самих себе з іншого боку, осягнути наші минулі здобутки та майбутні виклики по-іншому. Не так, як хотілося нам, а так, як може статися.
Читайте також: Молдова не проти стати Молдавією
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
