Понад 13 тисяч голосів виборців вирішили долю результатів референдуму.

В сусідній Молдові у неділю відбулися президентські вибори та референдум про підтримку європейського вектору розвитку держави. На президентських виборах діюча президентка країни набрала 42,41%, її головний конкурент отримав 26%. Буде другий тур виборів.

А от на референдумі цифри трохи інші. Прихильників та противників євроінтеграції виявилось практично однакова кількість – 50,46% на 49,54%.

Як голосували на дільницях у Молдові та за кордоном:

Молдова:

  • 45.6% так
  • 54.4 ні

Закордон:

  • 77.1% так
  • 22.9% ні

Головний висновок за результатами цього референдуму можна зробити такий: Молдова не проти стати Молдавією. Також зрозуміло, що з такими цифрами референдум не матиме суспільної легітимності.

Проти європейського вектору розвитку країни голосували не лише мешканці відверто промосковських Гагаузії та Придністров’я. «Проти» висловилися по всій Молдові, за виключенням столиці, та декількох районів, ну і звісно молдовської діаспори, яка розкидана по всьому світу.

Що відбулося в Молдові?

Проти європейської інтеграції проголосував і рідний для президентки країни Фалештський район. 66, 51% виборців цього району сказали НІ європейській інтеграції.

За даними Центрвиборчкому Республіки Молдова, на референдумі не підтримали європейський вектор більшість жителів Гагаузії (94,84%), Бричан (71,27%), Окниці (78,94%), Дондюшан (72,84%), Єдинець (70,26%), Ришкан (67,89%), Дрокії (67,28%), Сорок (61,30%), Глодян (65,75%), Бельц (70,58%), Синжерей (59,77%), Флорешт ( 62,40%), Фалешт (66,51%), Унген (56,75%), Шолданешт (57,51%), Гуми (51,16%), Оргєєва (53,51%), Нових Анен (51 ,15%), Каушан (50,02%), Штефан-Воде (52,19%), Чимішлії (50,09%), Леова (50,77%), Кагула (56,19%) та Придністров'я (62,56%).

Лише у восьми районах Молдови кількість прихильників євроінтеграції перевищила кількість противників. У Калараші 60,46% виборців підтримали референдум, у Ніспоренах – 60,08%, Страшенах – 62,37%, Криулянах – 60,20%, Хинчештах – 58,86%, Яловенах – 67,70%, Кишиневі – 55,98%, Кантемірі - 53,38%.

Чому так сталося?

Перше: фактор провінції. Активно і впевнено ставили позначки «проти» у бюлетені мешканці прикордонних з Румунією та Україною, районів Молдови. Виглядає так, що румуномовним молдованам в Молдові, за межами Кишинева ніякий ЄС не потрібний. Провінція, яка заробляє менше за столицю та має дуже великий вплив московських попів негативно налаштована не стільки проти Європи, скільки, не підтримує політику діючої влади, особливо економічну. І тут треба зазначити, що закордонні молдовани не живуть за місцевими тарифами та не отримують молдовську зарплату. Тому, здебільшого, вони голосують ідейно і за майбутнє, натомість їх земляки в самій Молдові - за минуле і сьогодення. І цей фактор є визначальним.

Друге: фактор Придністров’я. Гру в об’єднання та зшивання країни треба закінчувати. Минулі президентські, парламентські, вчорашній референдум показали, що це помилкова стратегія. Люди, які живуть за рахунок Москви, споживають російський інформаційний продукт і своє існування пов’язують саме з Росією будуть голосувати так, як вигідно виключно їх господарям

Трете: фактор Гагаузії. Гагаузія - найбідніший, найкорумпованіший і звісно промосковський регіон Молдови. Тут живуть такі собі молдовські совєцькі люди, яким розповіли, що вони живуть погано, бо Молдова не дружить з Москвою, а от коли зблизяться… Десятиліття панування в країні комуністів та соціалістів, які дружили з РФ, домовлялися, виконували вказівки, не зробили життя гагаузів краще. Але… Вони продовжують вірити. Коротка пам'ять у людей.

Тут ще треба сказати і про фактор скупки голосів. Про це, зранку після дня голосування наголосила і Президентка Молдови Майя Санду. Росія лише в Гагаузії скупила оптом усіх пенсіонерів і бюджетників: кожен щомісяця отримував еквівалент 100 євро на російські картки. Спеціально завели свої банки в цей автономний регіон. Уявіть масштаб!

Четверте: фактор молдовської діаспори. Вона, як і на минулих виборах, фактично врятувала європейський вектор розвитку свої батьківщини. Хоча, звісно, молдовської діаспори є два види: російська та європейсько-світова. Перша звісно голосує за мір, дружбу і жвачку з РФ, друга підтримує європейський вибір Молдови. І це дуже позитивний фактор, що діаспора так ідейно та завзято підтримує і голосує.

Не хочу нагнітати, але в мене є певні застереження, що наші закордонні українці будуть такими проєвропейськими та одностайними.

П’яте: фактор війни в Україні. Промосковські сили та противники європейської інтеграції Молдови активно використовували фактор війни в Україні у своїй агітації проти. Особливо, у прикордонних з Україною районах. Використовували аналогічні з грузинськими прийоми нечесної політичної агітації типу: «Україна хоче в ЄС і там війна», «Україна записала своє прагнення до ЄС в Конституцію і отримала війну» і так далі. На страху війни промосковські сили намагалися досягти бажаного для своїх кремлівських господарів результату.

Санду програла на своїй батьківщині

Характерними є результати виборів Президента Молдови у Фалештському районі. Це рідний район діючої президентки Молдови Маї Санду. Так от, в рідному для себе районі Мая Санду посіла лише третє місце.

Переможцем у Фалештському районі став проросійський популіст Ренато Усатий із результатом 34,6%. На другому місці - колишній генпрокурор Александр Стояногло з 27,5%. Санду має 23,5% голосів.

Ще цікавий факт. Приблизно 100 000 виборців, які проголосували «за» фіксацію європейського вектору в Конституції Республіки Молдова, не проголосували за Маю Санду:

  • За зміни в Конституції проголосували 732 967 ос.;
  • За Майю Санду проголосували 636 039 ос.;

Є над чим подумати.

Українці в Молдові

Українці в Молдові — друга етнічна група. Принаймні такі дані наводить народний депутат України Олексій Гончаренко, він був офіційним міжнародним спостерігачем на цих виборах та референдумі.

Тобто українці - перша етнічна меншина. Мова про сотні тисяч людей. Дуже багато громадян Молдови, насамперед на межі з Україною по річці Дністер, особливо Вінницька область, які мають звичайні українські прізвища Воронюк, Ткачук, Бойчук тощо. Ці люди не русифіковані повністю. Вони добре знають українську, спілкуються нею. Мають рідню в Україні (на іншому березі Дністра). Нерідко зустрічаються і змішані шлюби з українцями. Їх мова дуже подібна до тої, якою розмовляють в Україні. Розрізнити, хто перед вами: мешканець Молдови чи України - дуже важко.

Я колись був на одному міжнародному семінарі в Україні, де були присутні представниці Молдови. Вони були з міста Атаки, що навпроти українського Могилів-Подільського. Ці жінки спілкувалися українською краще, від багатьох присутніх на тренінгу українців. Але вже тоді вони вірили московському попу, слухали і дивилися московські медіа, і путін був найкращим президентом…

Той же Олексій Гончаренко говорить, що йому особисто довелося чути на виборчих дільницях в селах Молдови гарну, літературну українську мову.

«Але політично ці люди дуже русифіковані. Вони дивляться російське телебачення, ну і далі ви розумієте», - наголосив Гончаренко.

Пройшло понад 20 років, а висновки тотожні.

Питання: Що зробила Україна за останні 30+ років, щоб ці люди були і політично українські? До речі, посол України в Молдові досі не призначений.

Майбутня доля референдуму

Вже зрозуміло, що референдум по ЄС в Молдові відбувся і його результати 50/50. У випадку перемоги пані Санду у другому турі її чекають напружені відносини з цілими регіонами Молдови, а також їхніми політичними елітами. Можна припустити, що її чекає дуже складне майбутнє, противники будуть оскаржувати результати плебісциту.

Також зрозуміло, що у разі перемоги Стояногло, він цілком може скасувати референдум через звинувачення у фальсифікації.

Не виключене громадянське протистояння. Тим паче організаторів таких акцій будуть щедро підгодовувати в Кремлі.

Слушною є думка Євгена Глібовицького, який написав у своєму фейсбуці, що молдовський референдум - нагадування, чому не можна змішувати представницьку і (зрідка) пряму демократію.

Наслідки для України

На думку колишнього Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, результати виборів у Молдові є критичною загрозою нашій нацбезпеці.

«В країні, яка за декілька місяців має почати переговори з ЄС про вступ, не вистачає голосів, щоб увічнити європейський вибір без голосів діаспори», - наголосив він.

Він також вказав на декілька небезпек, які витікають з такого результату

Президентка Молдови заявляє про масштабні порушення, а значить не контролює ситуацію як потрібно.

Якщо цю негативну спіраль не зупинити, то РФ приведе Молдову до громадянського конфлікту.

Павло Клімкін впевнений, що Україні терміново потрібна спільна з ЄС стратегія, що, і головне як, ми маємо спільно зробити, щоб зупинити російський плацдарм в Молдові, чого б це не коштувало.

«Молдова може стати західною або піти шляхом Західних Балкан і бути російським анклавом в нашому тилу. Тут немає ніяких "але" чи "або"», - зазначив Клімкін.

Сам Європейський Союз також повинен займати більш активну позицію і приймати участь в агітаційних та пропагандистських заходах. Бо така пасивність виглядає незрозумілою. Складається враження, що бюрократи з Брюсселю навпаки раді такому результату. Як то кажуть «руки вмили» і забули.

Це особисті, можливо суперечливі та дискусійні висновки, але…

Українцям вже зараз слід готуватися до імовірної політичної напруженості з Республікою Молдова та навіть можливої військової ескалації.

Думки, висловлені в розділі «Блоги», можуть не відповідати думкам редакції. Але не цього разу.

Читайте також: «Ми називаємо це пінг-понг»: російських обстрілів Херсона побільшало в рази

Тримаймося разом!

  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися