1 червня вже давно асоціюється зі святом дітей. І хоча раптово в Україні офіційно вже цей день не святкують саме 1 червня, початок літніх канікул — чудовий, як на нас, привід згадати, ким же ми мріяли стати в дитинстві. Редакція Кавун.City запитала у кількох відомих херсонців, ким вони мріяли стати, коли виростуть.
Ще не всі нам відповіли, але ми додамо відповіді, щойно їх отримаємо. А поки — поїхали!
Олена Пімєнова, журналістка, волонтерка, засновниця і головна редакторка видання «Місто сонця» у першому класі мріяла стати вчителькою: «У першому класі мріяла, як і багато хто з дітей, - вчителькою. Любила всім щось пояснювати, розповідати щось нове». А от вже у третьому класі мрія Олени дещо змінилась: «Я мріяла стати перекладачкою. Але не просто якоюсь, а працювати у президента. Звідки саме таке бажання — гадки не маю.
Олена Пімєнова, 2019 рік. Херсон, поблизу театруФото: Олена Пімєнова
Сьогодні Олена — журналістка і волонтерка. Продає херсонські смаколики та херсонський мерч, допомагаючи іншим волонтерам. І саме Олені належить фраза, яка стала частиною заголовку: «Зараз мені 35 і я досі не знаю ким хочу стати, коли виросту».
Оксана Зененко, письменниця, авторка історичних романів, хотіла стати... відомою письменницею: «А потім років на 10 про то забула й в студентські хотіла стати успішною бізнес-леді», — розповіла нам пані Оксана. Отже, дитячу мрію відома письменниця таки здійснила. І хоча за освітою пані Оксана — бухгалтерка (закінчила Херсонський державний університет), вона досліджує історію України і пише блискучі історичні романи. У січні 2021 року за роман «Останній лицар гетьмана» Оксану Зененко нагородили «Золотим пером» та медаллю імені Олександра Довженка.
Оксана ЗененкоФото: Оксана Зененко
Юрій Палічев, відомий херсонський підприємець, громадський діяч, Голова правління міської громадської організації «Болгари Херсона», один із засновників Етно-фермерського комплексу сімейного типу «Болгарське Село» та виконавчий директор грромадської спілки «Асоціація виробників Херсонського кавуна», спочатку мріяв стати космонавтом: «Я зараз розумію, що тоді дуже добре працювала радянська пропаганда. Юрій Гагарін був моїм героєм», — каже у коментарі Юрій Палічев. Але згодом мрія трансформувалась: «А вже в дорослому віці я мріяв бути виноробом. Поки мрії не здійснились. Але, я продовжую мріяти!» — каже пан Юрій.
Втім, Юрій Палічев — на шляху до мрії, бо ж він став одним із засновників ГО «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Болградського району», куди переїхав разом із родиною, проживши кілька місяців в окупації в Херсоні.
Юрій Палічев у 2021 роціФото: Юрій Палічев у 2021 році
А ще Юрій Палічев — один із тих, завдяки кому Херсонський кавун — це тепер географічне позначення. Що це таке, ми розбирали разом із паном Юрієм у подкасті.
Інша представниця національної спільноти і відома громадська діячка та волонтерка Наталя Бімбірайте, Голова правління «Культурного центру «Україна – Литва», в дитинстві мріяла стати... водійкою. Незважаючи на те, що діяльність пані Наталі геть інша, водійські права, які вона отримала у 2009 році, дуже допомагають: і в житті, і в волонтерській діяльності: «З тих пір може життя змінилось. Це інший рівень свободи, — каже пані Наталя. — Значно більше встигаю і можу собі дозволити трохи відпочинку, бо дуже люблю подорожувати, особливо історичними місцями».
З історичними місцями частково пов'язана і діяльність пані Наталі. Зокрема завдяки їй та її команді стало можливим дослідження фортеці Тягинь на Херсонщині: тієї самої, існування якої доводить, що цивілізація високого рівня існувала на цих землях задовго до того, як сюди прийшли росіяни.
Наталя БімбірайтеФото: Вікторія Горбатенко
Навички водіння дуже допомогли у 2014 році, коли пані Наталя почала активно займатись волонтерством: «І тоді, і після 2022 року це дуже допомагало. Не уявляю, щоб робила без автівки. До речі, вдалося кілька людей вивезти з окупації і потім, після деокупації, ганяти з вантажами...».
Інша відома волонтерка, очільниця громадської організації «Центр «Софія», яка опікується родинами з дітьми з інвалідністю, Ольга Цілинко, мріяла у дитинстві про три професії: майстрині макіяжу, вчительки математики та вчительки праці.
За іронією долі, майстринею макіяжу стала донька Ольги — Софія. А математику та роботу руками Ольга любить все життя.
Ольга Цілинко з донькою 12 листопада 2022 року після деокупації ХерсонаФото: Ольга Цілинко
Зрештою Ольга Цілинко здобула дві освіти: історичну та освіту психологині. І досвід роботи має як за першою, так і за другою освітою, а з 2009 року опікується родинами, які мають дітей з інвалідністю. Пережила окупацію Херсона і страшне знищення власної оселі через підрив росіянами Каховської ГЕС. Але весь цей час не припиняє волонтерської діяльності та власне на День захисту дітей вчергове забезпечує справжнє свято для дітей з інвалідністю.
А навички потенційної вчительки трудового навчання пані Ольга регулярно демонструє у соцмережах — то смачною велокодньою випічкою, то домашніми закрутками, то іншими виробами. Також жодна волонтерська ініціатива, до якої Ольга дотична, не обійшлась без її смаколиків.
Відомий херсонський фотокореспондент і журналіст Олександр Корняков мріяв стати архітектором. Хотів проєктувати будинки для Херсона, каже Олександр у коментарі: «Як і всі діти, ким я тільки не хотів бути. Але у більш свідомому віці хотів бути архітектором — щоб будувати Херсон сучасним. Я малював олівцем і ручкою будинки — такими, якими я їх бачив».
Освіту Олександр отримав історичну, а відомим став завдяки своїм репортажним фото.
Олександр Корняков у 2021 роціФото: Віктор Залевський
Переживши окупацію, сьогодні Олександр Корняков продовжує працювати в Херсоні. Чимало моторошних та щемливих, але незмінно правдивих репортажних фото з міста під обстрілами — руки Олександра. Після деокупації в різних містах України можна було побачити виставки з фото Олександра Корнякова, які він робив під час мітингів опору у Херсоні навесні 2022 року. Більшість яскравих фото того часу належать саме Олександру. А прагнення зробити Херсон кращим точно не минулось — дописи та коментарі Олександра часто можна побачити в історичних спільнотах соцмереж.
До речі, херсонський Євромайдан Олександр також фотографував.
Фото Олександра Корнякова, березень 2022 року в ХерсоніФото: Фото Олександра Корнякова
Інший відомий журналіст та громадський діяч Тарас Бузак мріяв стати футболістом: «Але я жив в маленькому селі на півіночі. Розумів, що то лише фантазії, але мріяв. Ще хотів буди політичним оглядачем — любив дивитись «Міжнародну панораму».
Зрештою Тарас Бузак став істориком та журналістом, одним із кращих знавців історії Херсонщини, зокрема спортивної та політичної Херсонщини. Нині Тарас Бузак веде власне медіа Медіанова та є одним із авторів у медіа Район.Історія. Про херсонський футбол та футбол в цілому Тарас Бузак активно пише у соцмережах, як і про політику. І що цікаво, прогнози Тараса здійснюються з неймовірною точністю: як футбольні, так і політичні.
А ще Тарас Бузак є свідком неймовірної кількості історичних подій, зокрема на Херсонщині, учасником Революції Гідності.
Тарас Бузак у 2017-му роціФото: Тарас Бузак
Ректорка Херсонського національного технічного університету Олена Чепелюк мріяла стати космонавткою або домогосподаркою: «Хотіла мати великий будинок і купу дітей. А якщо серйозно, у свідомому віці я хотіла працювати на науково-дослідній станції і повʼязати своє життя з селекцією рослин, була учасницею олімпіад з біології. Готувалася вступати на вчителя біології в наш педагогічний. Грошей на життя і навчання на «чистій» біології в іншому місті не було».
Олена ЧепелюкФото: Олена Чепелюк
Зрештою пані Олена стала науковицею у галузі технічних наук і власне не надто далеко відійшла від мрії. Дисертація кандидатки наук Олени Чепелюк мала тему «Розробка технології проектування структури тканини та умов заправлення ниток основи на ткацьких верстатах», а докторська дисертація була на тему «Розвиток наукових основ будови та умов формування тканини з урахуванням її ергономічних і естетичних характеристик». Олена Чепелюк також отримала освіту за спеціальністю «Дизайн» у рідному Херсонському національному технічному університеті, а у 2021 році стала лауреаткою Державної премії імені Бориса Патона за свою роботу «Текстильні матеріали і вироби спеціального та військового призначення».
Історію Олени Чепелюк та про її шлях до ректорства ми також писали.
Ректор Херсонського державного університету, доктор педагогічних наук, Олександр Співаковський мріяв стати вчителем математики. Власне, свою мрію пан Олександр перевершив, адже, здобувши фах вчителя математики, власне працював за освітою, а згодою став науковцем, захистив дисертацію кандидата фізико-математичних наук, а у 2004 році — доктора педагогічних наук. Причому тема докторської дисертації пана Олександра — «Теоретико-методичні основи навчання вищої математики майбутніх вчителів математики з використанням інформаційних технологій», тобто також пов'язана із викладанням математики.
Олександр Співаковський — автор численних наукових робіт, зокрема статей, монографій, навчальних посібників тощо. І так чи інакше всі вони пов'язані з математикою та інформаційними технологіями.
З математикою у Олександра Співаковського пов'язане буквально все життя, зокрема і захоплення: він грає в шахи. Був зокрема і президентом Херсонської обласної шахової федерації, брав участь у двох фінальних частинах чемпіонатів України із шахів.
Олександр Співаковський, 2024 рікФото: Олександр Співаковський
Читайте також: Впізнаєте відомих херсонців за їхніми студентськими фото?
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна
