Херсонщина вже кілька століть — навіть не десятиліть — є регіоном, славетним своїми винними традиціями. Не змогли зламати ці традиції і за радянської влади, хоча і дуже старались, зокрема у 80-х, коли через «сухий закон» знищували виноградники. Ми ж заглибимось у спогади херсонців.... 1959 року.
Один із модераторів спільноти «Старий Херсон» у Фейсбук Віктор Мальцев виклав фото етикетки білого міцного вина, яке виготовляли у Херсоні ще за часів існування Херсонського раднаргоспу. Херсонський раднаргосп (рада народного господарства) існував до 1962 року. Херсонський раднаргосп складали спершу три області: Кримська, Миколаївська та Херсонська. Херсон залишався «столицею» цієї «економічної автономії» навіть до 1962 року, коли почалася «централізація» і з приєднанням до нього Одеської області утворився Чорноморський раднаргосп (до того Одеська область була самостійним Одеським раднаргоспом) і його адміністративний центр розташувався в Одесі. Загалом ради народного господарства — державні органи регіонального управління й планування господарства УРСР і СРСР — існували в 1918—1931 і 1957—1965 роках.
Ось така етикетка 1959 року збереглась у фото херсонців
«Для тих хто пам'ятає, — пише Віктор Мальцев. — Кінець робочого тижня частенько зустрічали вином «Біле міцне». Напій коштував смішні 1 рубль 02 копійки (90 коп. за півлітри + 12 коп. тара), а натомість мав міцність аж 17 обертів! В народі дане вино називали «біоміцином».
Саме так — біоміцин: так називали біле міцне вино херсонського виробництва. Чому так — дуже просто: слово дуже схоже на «біле міцне». Іноді ще називали «бецман». Скоріш за все, це просто схоже за звучванням слово, адже у розмовній мові «бецман» здебільшого означає неповоротку та ліниву людину. До слова, лікарський препарат з назвою біоміцин існує, тому у такої назви вина можна віднайти подвійний сенс.
До речі, ми збирали фрази і слова, притаманні Херсону, раніше. Читаємо і вивчаємо херсонську говірку.
Місцеві поділились у коментарях своїми спогадами і щодо вина, і просто життя в Херсоні. Ми почитали:
- Пригадую ціни 0,97; 1,02; 1,07. Бецман за рупьсєм вважався найкращим.
- Один із користувачів згадав про консерву в якості «зАкусі», на що йому відповів автор: «Зазвичай під вінчик закусь була у кращому випадку карамелька, а консерва —то барський закусь уже під горілочку...»
- Я ще помню, коли сухо вино продавали на розлив з «квасних» бочок у Гідропарку влітку.
- Коло цирку в Сімферополі ще продавалося з автоматів у 80-х. Біле сухе.
- А аромат садів (в народі сльози мічуріна). А абрикосовий аромат (мало хто зовсім пам'ятае) — це зовсім аристократичне кріплене вино. До речі, останній раз бачив і пив його перед арміею по 2.20 — поряд з пивбаром «Океан» був винний магазин.
До речі, окрім білого міцного з винограду було ще біле міцне плодово-ягідне вино. Коштувало трошки дорожче, але не суттєво: 1 рубль 22 копійки, згадує автор посту. Ми знайшли етикетки і до цього вина. На них є цінники 90 копійок за 0,5 літра.
Як бачите, алкоголь у радянські часи був куди більш доступний, аніж якісні книжки, музика, кіно. І це було однією з відмінностей радянського часу, коли дешевий і доступний алкоголь провокували неймовірний рівень алкоголізму в радянські часи: цей рівень був настільки високим, що у 80-ті тодішній і єдиний президент СРСР Михайло Горбачов був змушений запровадити антиалкогольну кампанію — вона отримала назву «сухий закон». В епоху правління Леоніда Брежнєва, наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років, споживання спиртних напоїв в СРСР досягло рекордного рівня в історії країни, дослідили журналісти Бабеля. На дорослого чоловіка припадало близько ста пляшок горілки на рік. Зростало жіноче та підліткове пияцтво і алкоголізм. Близько 32 відсотків загальної кількості смертей на рік в СРСР прямо або опосередковано були повʼязані з алкоголем. Приблизно дві третини злочинів скоювались пʼяними.
За рік до витверезників потрапляло близько девʼяти мільйонів людей, а близько півтора мільйона проходили примусове лікування від алкоголізму. Люди з найближчого оточення Брежнєва намагалися переконати генсека, що «треба б щось зробити». На що той зазвичай відповідав: «Як пили, так і питимуть». Горбачов спробував боротись за допомогою «сухого закону», який передбачав і штрафи, і закриття кафе та ресторанів, і іделологічну кампанію проти алкоголізму, і навіть знищення виноградників. У Криму тоді знищили близько 40 відсотків виноградників і мало не закрили винзавод «Масандра». З пияцтвом боролися великими штрафами, звільненням з роботи і виключенням з партії. Очільники держави вважали, що зростання тверезості населення, зокрема, скоротить його смертність і підвищить ефективність праці. Проте це не надто подіяло. В цілому, спинити алкоголізм у СРСР насправді намагались кілька разів, проте кампанія 80-х запам'яталась своєю масовістю найбільше.
В той же час, якісна література була під забороною, як і кіно та музика, адже якісне — це переважно автентичне або закордонне: все якісне, що видавали в СРСР публічно, було скоріше поодинокими випадками. Це були часи, коли вбили Аллу Горську (1970), засудили і, скоріш за все, вбили Василя Стуса (70-ті — 80-ті), засуджували кілька разів Мустафу Джемілєва (з 1969 року) та багатьох інших українських громадських діячів і митців, які просто несли українську культуру в маси, поширювали її та зберігали українську ідентичність. Родина Мирослава Скорика була вислана до Сибіру за начебто антирадянську діяльність. Але зрештою його твори, зокрема «Мелодія» впізнаватимуть по всьому світу.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
