Всіх кликали на Джарилгач – тепер екоактивісти та чиновники ламають голову, як острів рятувати від туристів. Зазначають, після сезону 2020 року Джарилгач потопає у смітті та пластику. А ще тут процвітає браконьєрство.
З напливом туристів проблеми, які існували і раніше, набули нового масштабу. Що з цим робити – говорили чиновники Херсонської ОДА та Скадовської РДА, представники Міністерства захисту довкілля та енергетики, народні депутати та екоактивісти під час круглого столу в Українському кризовому медіа центрі.
Зібрали основні тези з цієї дискусії.
Острів потопає у смітті
За цей сезон на острів приїжджали щодня понад 2 тисячі відпочивальників. В якій кількості вони потрапляють на острів, що там роблять, де пересуваються і як надовго затримуються – цього ніхто не контролює.
Острів завдовжки 42 кілометри. Якщо територія поряд із маяками хоч якось облаштована, тут є хоча б біотуалети, а підприємці підтримують чистоту на своїй території, вся інша частина острова – перетворилась на суцільний хаос.
Люди вільно пересуваються островом там, де їм заманеться, встановлюють намети, вирубують дерева, розводять багаття. Живуть на острові скільки їм хочеться, залишаючи за собою сміття та пластик.
Люди знищують незайману природу
Острів Джарилгач – це Національний природний парк. Тут є червонокнижні тварини, птахи, які мають існувати у природних для них умовах – без натовпу людей. А ще острів є майданчиком для зупинки мігруючих птахів, які не зможуть зупинитися там, де є велика кількість людей.
Тут також процвітає браконьєрство. Незаконно та безконтрольно виловлюють креветку, рибу та червонокнижних крабів.
Джарилгач від забудови рятує лише те, що це острів
Джарилгач – острів, який не має сухопутного сполучення з материком. Саме завдяки цьому він залишився незаселеним і незабудованим. Його порівняли із Кирилівкою. Кажуть, там коса, яка мала схожу природу, однак зараз її забудували готелями та пансіонатами. А Джарилгач має залишитися національним парком, заповідною територією, лише так можна буде зберегти його незайману природу.
Зараз тут дозволяється підприємницька діяльність, однак вона має купу обмежень та зобов’язань. Зокрема, підприємці мають право зводити лише тимчасові споруди та зобов’язані по закінченню туристичного сезону повністю їх демонтувати, залишивши за собою чисту територію. А ще, підприємці доглядають за виділеною їм територією, збирають та вивозять сміття, обслуговують біотуалети.
Що пропонують робити з островом?
Щоб зберегти природу острова Джарилгач, учасники дискусії пропонують обмежити кількість туристів, які одночасно перебувають на острові. Разом із тим, обмежити територію, якою вони будуть пересуватися.
Зараз заповідною зоною острова є лише 3% від його площі. Вся інша територія – господарська та рекреаційна. Врятувати острів можна буде, якщо збільшити кількість заповідної території, та обмежити туди доступ людям. А також, заборонити відвідувати острів в період міграції птахів – навесні та восени.
Дискутувати на цю тему продовжать – для цього анонсували наступний круглий стіл.
Більше про те, як планують рятувати Джарилгач, — у відео
Давай дружити!
Підпишись наш 🍉Telegram-канал (там оперативні херсонські новини і інсайди) та на наш 🍉Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо❤️
