Петиції, як елемент електронної демократії, працюють у Херсоні зі змінним успіхом. Місцеві мешканці не надто охоче долучаються до голосувань, а подекуди й взагалі не розуміють, про що мова. Втім журналісти Кавун.City виявили, що у Херсоні все-таки є онлайн-пропозиції, які містяни охоче підтримують. Йдеться про петиції з захисту тварин. Розповідаємо, що таке демократія у мережі, навіщо потрібні петиції і як херсонці люблять чотирилапих.
Про що йшлось у петиції
На платформі електронної демократії E-DEM на початку 2021 року з'явилось дві петиції з вимогою визнати котів частиною екосистеми Херсона. Авторка однієї ідеї — Юлія Коновальчук, іншої — Римма Бараненко. Обидві набрали необхідну кількість голосів, тому їх розглянули у Херсонській міській раді і, зрештою, підтримали місцеві депутати. До речі, до розгляду петицій Херсонської міської ради справа доходила вже кілька разів, а ось підтримують петиції вкрай рідко.
Петиція вимагала наступного:
1. Визнати котів частиною екосистеми міста Херсона.
2. Рекомендувати комунальним установам, ОСББ не створювати навмисних перешкод для виконання котами їх природних функцій по знищенню гризунів. Запобігати ненавмисній та навмисній ізоляції котів у підвальних приміщеннях, що унеможливлює вільний вихід тварин з місця перебування і позбавляє їх опіки волонтерів.
3. Забезпечити регулювання чисельності безпритульних котів шляхом стерилізації з обов'язковою вакцинацією.
4. Забезпечити інформування громадян про відповідні положення закону України «Про жорстоке поводження з тваринами», проводити роз'яснювальну роботу з населенням про важливість котів в екосистемі міста.
5. Спільно з представниками громадських об'єднань, статутною метою яких є захист тварин, вести контроль за дотриманням виконання усіх рішень міської ради, які стосуються безпритульних тварин.
У своїй відповіді до петиції Херсонська міська рада в особі в.о. керуючого справами Максима Кондратенка відповіла:
«Рішенням позачергової сесії міської ради VIII скликання від 10.03.2021 № 141 вирішено підтримати електронну петицію. Департаменту міського господарства міської ради доручено опрацювати заходи, передбачені у петиції та включити їх до проєкту Програми розвитку та реформування житлово-комунального господарства на 2021-2025 роки, для подальшого їхнього фінансування у разі затвердження».
Як створити петицію і яким чином петиція може вирішити проблему міста, ми розповідали в одному зі своїх матеріалів — дивіться посилання нижче. Втім, далеко не кожна петиція, навіть на важливу тему, набирає необхідну кількість голосів. Журналісти Кавун.City дослідили і розповідають, як це вийшло у авторок зоозахисних петицій.
Тривала адвокаційна робота
Зоозахисники в Херсоні — це доволі стала спільнота людей, які систематично захищають тварин. Їх добре знають — навколо них створюється спільнота небайдужих. Це важливий аспект для подальшого збору голосів.
Зоозахисні організації та окремі волонтери в Херсоні — люди відомі. Вони дійсно систематично проводять роботу із захисту тварин. Коли потрібні голоси для підтримки петиції — а це щонайменше 250 голосів, херсонці швидко та оперативно їх акумулюють та підтримують петицію.
До речі, петиції про визнання котів частиною екосистеми Херсона передувала інша петиція херсонської зоозахисниці Римми Бараненко: вона просила позбавити комунальне підприємство «Гарантія» в Херсоні права опікуватись безпритульними тваринами. Ця петиція також набрала швидко необхідну кількість голосів, але в міській раді її не підтримали.
Актуальна тема
Створювати петицію на тему, яка хвилює кількох осіб, не має сенсу. Втім, далеко не завжди необхідну кількість голосів отримують і петиції на актуальні теми. Наприклад, петиція про зниження ставок єдиного податку для підприємців-«спрощенців» ІІ групи необхідну кількість голосів не набрала, хоча самі підприємці неодноразово просили про таке зниження, особливо під час карантину. Але неактуальна тема «не зайде» в будь-якому випадку — тема має бути гострою, тоді і шансів більше.
Максимальне акумулювання небайдужих
Обидві зоозахисні петиції в Херсоні про визнання котів частиною екосистеми набрали необхідну кількість голосів доволі швидко. Авторки петицій зазначали ще на етапі створення: усі, із ким вони працюють, максимально підтримували петиції у короткі строки, тобто херсонки акумулювали навколо петиції небайдужих мешканців.
Максимальне поширення
Сила соцмереж робить свою справу: обидві авторки петицій максимально поширювали інформацію про петиції, зокрема у соцмережі Фейсбук. Шеринг по херсонським групам також дає чимало людей, які пройдуть і проголосують. Причому проголосувати можна усього у декілька кліків онлайн — це зручно і безпечно, особливо у часи пандемії коронавірусу.
Як петиції переросли в програму зоозахисту
Тривала зоозахисна робота волонтерів привела до того, що вони розробили проєкт програми з регулювання кількості безпритульних тварин. Її днями презентували у Херсонській міській раді. Трошки заспойлеримо: міський голова Ігор Колихаєв цю програму підтримав і рекомендував працювати далі над її впровадженням.
Ігор Колихаєв та Галина Лугова
Автори програми провели грунтовне дослідження і виявили щонайменше наступні недоліки роботи з безпритульними тваринами у Херсоні:
- кількість безпритульних тварин з 2016 до 2021 року не зменшилась — їх понад 3 000 у Херсоні;
- чинна програма з відлову і стерилізації безпритульних тварин працює неефективно;
- відсутній менеджмент роботи з безпритульними тваринами як такий.
Схематична презентація відсутності менеджменту роботи з безпритульними тваринами у Херсоні
Між тим, зростання популяції безпритульних тварин, наприклад, собак, відбувається дуже швидко. Це автори програми також представили схематично.
Зоозахисники, які розробляли та презентували програму, — це представники щонайменше трьох організацій — «Шанс» (м. Херсон, м. Олешки), «4 лапи» (Комишани, Херсон) та «Help Animals» (мкрн Шуменський, Херсон), а також низка волонтерів. За час своєї роботи вони допомогли знайти родини понад 4 000 безпритульних тварин. Волонтери стверджують: якби не їхня кропітка робота, безпритульних тварин у Херсоні було б не 3, а щонайменше 6 тисяч. Для порівняння, у Львові у 2016 році обліковувалось 5 тисяч безпритульних тварин — влітку 2020-го їх було вже 207.
Саме роботу комунального підприємства «Лев» у Львові волонтери взяли за основу у розробці програми для Херсона. До речі, надихніться і ви — вже з першої сторінки сайту «Лева» можна переконатись, як вони люблять тварин.
Проєкт програми херсонських волонтерів передбачає протягом 2021-2025 років стерилізацію щонайменше 600 собак на рік. Наразі херсонське комунальне підприємство стерилізує 300 собак на рік, 150 з яких — суки, що перешкоджає народженню близька 1 500 цуценят.
Програма волонтерів передбачає стерилізацію щонайменше 600 собак на рік, з яких суки — 500, тобто більше половини, що завадить народженню щонайменше 5 000 цуценят. Один із найважливіших параметрів у програмі для бюджету Херсона — це економія на заходах зі стерилізації на наступний рік близько 4 мільйонів гривень щороку за умови виконання планів зі зниження народжуваності безпритульних тварин.
Презентація програми в Херсонській міській раді
Відлов, кажуть волонтери, має бути виключно професійним — для цього є необхідна матеріальна база, зокрема чинного КП «Гарантія». Свою ж структуру майбутнього підприємства волонтери представили наступним чином.
Також робота підприємства передбачатиме:
- відвідування щодня до 19.00 — наразі це до 13.00;
- можливість прогулятись із тваринкою — соціалізація;
- День відкритих дверей для всіх охочих — це можливість стати ближчими до тварин;
- продовжити систему співпраці з волонтерами;
- прилаштування тварин до родин;
- облаштування комунальної ветеринарної клініки;
- служба порятунку тварин;
- максимальна діджиталізація роботи — для можливості оперативного реагування;
- створення центру реєстрації тварин;
- облаштування ветеринарно-стерилізаційного пункту для безпритульних тварин.
Римма Бараненко та Віталій Лисенко
Волонтери отримали підтримку міської влади і наразі розробляють програму вже для її презентації під час депутатських комісій. А починалось все саме з петицій та систематичної роботи.
Матеріал підготовлено редакцією Кавун.City разом із ГО «Агенція розвитку локальних медіа «Або» у межах проєкту «Просування інструментів civic tech у малих і середніх містах України завдяки залученню локальних медіа та місцевих лідерів думок» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом.
Національну платформу е-демократії E-DEM створено Фондом Східна Європа в межах швейцарсько-української Програми EGAP.
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
