Домашнє насильство — це проблема, актуальна не лише для України, а і для всього світу. Загальносвітова тенденція вже протягом багатьох років — це систематична робота із профілактики домашньому насильству та порятунку його жертв. Побиття, психологічний тиск, економічні утиски в родині, — все це є ознаками домашнього насильства. Вже понад рік у Херсоні працює центр, в якому жертви домашнього насильства можуть отримати прихисток і допомогу, а з агресорами працюють відповідні служби. Розповідаємо про те, як живе центр і якої допомоги потребує.
«Я готова допомагати жінкам, які опинились у такій самій страшній ситуації, як я»
«Мене звати Діана. Я — мати двох дітей: хлопчика восьми років та чотирирічної доньки.
Протягом тривалого часу мій чоловік надомною знущався – бив, принижував, відбирав зароблені кошти, контролював кожен рух та крок. Систематичні скандали почали відбиватись не лише на мені але й на дітях: страх, сльози, агресія. Декілька разів викликала поліцію, однак ситуація не поліпшувалась, а навпаки загостювалась, я була у розпачі. Випадково дізналась про «гарячу лінію» 0800307730, подзвонила, розповіла свою історію. Оператор разом зі мною розробив план, як безпечно втекти. Протягом доби я непомітно збирала речі, документи, звільнилася з роботи і забравши дітей, виїхала в Херсон. На вокзалі мене зустріли поліцейські мобільної групи «Поліна» та відвезли до лікарні, де ми пройшли медогляд, а потім вже і до притулку.
В притулку ми нарешті змогли відпочити та заспокоїтись. Там були ще й інші жінки з діточками, у яких різні історії, однак такі ж печальні. Мене забезпечили продуктами харчування, гігієнічними засобами, навіть допомогли з одягом та взуттям для всієї родини.
Зі мною та дітьми працювала психолог, юрист та соціальні працівники. Я пішла на роботу, Поліну влаштувала до дитячого садочку, Віталіка до школи. На сьогодні я з дітьми безкоштовно проживаю у соціальній квартирі, завдяки чому маю можливість заощаджувати та накопичувати кошти на майбутнє.
На даний час ми відвідуємо психолога притулку, завдяки чому моя Полінка вже посміхається та почала довіряти людям, а я маю впевненість у собі, у тому, що в мене все буде добре!
Також я відчуваю в собі сили в те, що можу допомогти іншим жінкам, які потрапили до кола домашнього насильства, тому не приховую свого імені і говорю про той жах, через який пройшла, і про те як я з цим пораюсь. Чим більше таких, як я, жінок будуть звертатися за допомогою, тим менше залишатиметься ця проблема осторонь уваги суспільства в цілому і кожного окремо! Не треба мочки терпіти знущання! Звертайтеся за допомогою!»
Після сварки з чоловіком — перша група інвалідності
Інша історія — більш печальна. І розповісти її з перших вуст ми не можемо, адже її героїня після побиття чоловіком отримала першу групу інвалідності через важку травму голови та не може говорити і навіть пригадати всі подробиці. Її справжнє ім'я ми оприлюднити не можемо, тому назвемо її Іриною.
Ірина з чоловіком жили в селі на Херсонщині. Це був її другий шлюб. Від першого вона мала дитину 8-ми років, у другому також народилась дитина. Про те, що чоловік час від часу піднімає руку на Ірину та старшу дитину, знали її родичі та деякі друзі. Втім, навіть поліцію викликали не завжди, а коли викликали, все обмежувалось зауваженнями дільничного про те, що це сімейна сварка і подружжя має самотужки вирішувати свої проблеми. Синці, забої та дитячий плач не були аргументами.
Трагедія сталась у квітні. Після святкування річниці проживання разом між подружжям сталась суперечка, в результаті якої Ірина отримала важку травму голови. Чоловік каже про те, що вона сама впала і забилась, мати Ірини — що він настільки сильно її вдарив.
Ірину відвезли в районну лікарню, звідти — до обласної. Після кількох місяців важкого і коштовного лікування вона знову повернулась додому, але тепер вже іншою людиною, яка майже не пам'ятає, що з нею сталось, майже не говорить і потребує постійного нагляду, допомоги та дороговартісного лікування.
Під час лікування чоловік Ірини витратив усі кошти з її кредитної картки та не цікавився станом її здоров'я. Свідків побоїв, окрім дітей, не було. Єдине, що вселяє надію на покарання чоловіка, це медична експертиза, яка зазначила, що подібних травм Ірина не могла зазнати через падіння з висоти власного зросту. Але експертизи родичі домоглись після того, як поліція відмовляла кілька разів відкривати кримінальне провадження. Наразі триває боротьба за життя Ірини.
Ми ставили питання родичам, чому Ірина не зверталась до центрів психологічної допомоги та соціальних служб. Нам відповіли, що в селі так не заведено. А ще Ірина дуже боялась залишитись одна.
Центр для жертв домашнього насильства створили за кошти донорів
З 2017 року в Херсоні проводиться робота щодо створення сервісних послуг для тих, хто постраждав від домашнього насильства. Дуже суттєво допоміг у справі боротьби із домашнім насильством відповідний Закон України, ухвалений 7 грудня 2017 року. Завдяки йому стало простіше оперувати низкою термінів та проводити роботу щодо створення єдиного центру допомоги тим, хто постраждав від домашнього насильства, зокрема у Херсоні.
За два місяці до ухвалення зазначеного закону — у жовтні 2017 року — за створення центру проголосувала громада Херсона: відповідне рішення затвердили проведені тоді громадські слухання. Отже, громада Херсона потребує такого центру: це засвідчують і показники викликів поліції, про які ми писали вище.
Громадські слухання 13 жовтня 2017 року
Паралельно проводилась робота із пошуку коштів для створення кризового центру для жертв домашнього насильства. Оскільки бюджетних коштів завжди не вистачає — міське господарство завжди потребує істотних грошових вкладень, проводили перемовини із міжнародними організаціями щодо залучення технічної допомоги для створення центру допомоги жертвам домашнього насильства. Для проведення цих перемовин залучили Фонд ООН в галузі народонаселення в Україні, Угорську Екуменічну Службу Допомоги та ГО «Ліга соціально відповідальних жінок» — і у 2019 році в Херсоні створили Кризовий центр для постраждалих від домашнього насильства (притулок), розрахований на 12 місць. Для цього залучили 3 мільйони гривень небюджетних коштів для виконання ремонтних робіт, придбання устаткування, оплати праці фахівців тощо.
Відкриття центру . Зліва направо: Наталя Краска, Олена Рузгіс, Дар'я Добриніна, Антон Єфанов
Для організації сталої роботи з 01.06.2020 року даний соціальний заклад для постраждалих від домашнього насильства діє на базі Херсонського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
За півтора роки врятували 81 особу від домашнього насильства
За період з 15 лютого 2019 року по 30 вересня 2020 року послугами притулку охопили 81 особу, з них — 47 дітей, розповідає його директорка Наталя Краска. Постраждалим від домашнього насильства надали психологічні, юридичні та соціальні послуги. Клієнтів притулку також забезпечують постільною білизною, засобами особистої гігієни, зокрема дитячими підгузками, продуктами харчування (зокрема дитячим харчуванням), кухонним та столовим приладдям.
Гортайте ліворуч, щоб подивитись фото з притулку
А ось так виглядало одне з приміщень притулку перед ремонтом. Різниця відчутна.
Для того, щоб познайомитись із роботою притулку, його регулярно відвідують представники донорів та перші особи міста, області і держави. Наприклад, лише у вересні та жовтні 2020 року сюди завітали представники Посольства Угорщини, Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні, заступниця Міністра соціальної політики України Марина Лазебна, Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина. Всі вони зазначили, що притулок — один з найкращих серед створених в Україні, та високо оцінили ефективність співпраці Херсонської міської ради, громадських організацій та міжнародних інституцій.
12 місць — це замало для центру
На жаль, 12 місць у цьому притулку недостатньо для міста Херсона. Відповідно до міжнародних критеріїв необхідно створення 1 місця на 10 тисяч населення, тобто існує потреба у розширенні закладу до 30 місць. Це також підтверджується кількістю звернень до поліції із заявами про вчинення домашнього насильства – понад 2 тисячі лише за 9 місяців 2020 року.
Міжнародні організації підтвердили свою готовність щодо надання додаткової технічної допомоги для вирішення питання з розширення роботи у даному питанні. Таким чином, у Херсоні можна створити міцний соціальний заклад і залучити для цього кошти не з міського бюджету, а від донорів. При цьому, послуги будуть надаватися саме громаді міста Херсона.
Антон Єфанов також підкреслює, що особливого значення набуває той факт, що вкладені кошти міжнародних організацій не потрібно буде повертати: це не кредит, а безповоротна допомога.
Але для залучення вказаної технічної допомоги є умова: необхідно передати приміщення кризового центру міському центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Така необхідність пов’язана з тим, що міжнародні організації хочуть бути упевненими, що після проведення ними необхідних ремонтних робіт, закупівлі необхідного обладнання та устаткування (у тому числі пожежної охорони) дане приміщення не будуть використовувати в інших цілях, окрім як для надання допомоги жертвам домашнього насильства.
Наразі депутати не підтримують передачу приміщень. Проти не голосують, але не вистачає голосів ЗА. Приміром, так відбулось під час сесії 16 жовтня 2020 року. І хоча на необхідності ухвалення рішення наголошували і міський голова Володимир Миколаєнко, і депутатка Вікторія Борисевич, рішення так і не ухвалили.
«Звісно, що Херсонська міська рада може відмовитися від запропонованої допомоги, — додає Наталія Кравець, очільниця ГО «Ліга соціально відповідальних жінок». — Фактично це відбудеться у випадку, якщо депутати міської ради не проголосують за виділення приміщення. Це буде цілком зрозумілим показником для Міжнародних організацій, що Херсон не потребує допомоги з їхнього боку та нададуть її іншим містам. Містам, які виборюють таке право та залюбки зроблять все необхідне оби її залучити саме до свого міста, але це вже буде не Херсон. І отримати такий шанс вдруге у нас або не вийде, або вийде зовсім нескоро».
Що буде, якщо депутати не підтримають передачу приміщень?
Ми поцікавились у директора Херсонського центру соціальних служб Антона Єфанова: що буде, якщо депутати так і не підтримають передачу приміщень центру? Звісно, центр буде продовжувати працювати, зазначив він. Але ми не отримаємо тієї підтримки, яка необхідна місту. І більшість видатків змушені будемо робити за кошти міського бюджету, тобто за кошти платників податків. Кризовий центр, зазначає Антон Єфанов, це центр підтримки, фізичної та психологічної реабілітації:
«Завдяки центру ми маємо можливість повертати жертв домашнього насильства до життя та карати кривдника, проводити профілактичну роботу, коли є така можливість. Якщо жінка — жертвами за статистикою здебільшого стають саме жінки — потерпає від домашнього насильства, це означає, що вона не може повноцінно працювати або і взагалі працювати. Є великий ризик втрати працездатності, а в деяких випадках — навіть маргіналізації. Що відбувається в такому випадку? Жінка разом із дітьми ризикує опинитись серед числа тих, кого називають неблагополучними верствами населення. У кризовому ж центрі є можливість повернути її разом із дітьми до повноцінного життя. Це суттєва економія бюджетних коштів: після центру жінка повернеться до роботи, відповідно буде сплачувати податки та жити повноцінним життям».
Звісно, цей процес оновлення і повернення до життя жертви насильства повільний, зазначає Антон Єфанов. Ми не побачимо результату одразу — він відчутний лише у довгостроковій перспективі. Але відсутність цього результату ми можемо бачити чи не щодня: у викликах поліції, у збільшенні кількості смертей від насильства, відсутності покарань агресорам тощо.
«Якщо висловлюватись мовою чиновника, — резюмує Антон Єфанов, — небажання розширювати центр і передавати приміщення на баланс центру соцслужб — це додаткове систематичне навантаження на бюджет міста: бензин для поліції, перехід жертви насильства з категорії платників податків до споживачів пільг тощо. Якщо розширити кризовий центр, ми зможемо всього цього поступово уникнути і значно оздоровити суспільство».
Відтепер — слово за депутатами Херсонської міської ради. Але 21 жовтня 2020 року — під завісу своєї каденції — вони не змогли знову винести це питання на голосування і пішли на перерву, після якої не повернулись.
Херсонська делегація в Угорщині на перемовинах щодо Кризового центру
Також зазначаємо, що в разі випадків домашнього насильства у Херсоні можна і необхідно звертатись за наступними контактами.
Давай дружити!
Підпишись наш 🍉Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш 🍉Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо❤️
