«Я, Фокс та окупація» — це остання видана за життя автора книжка Олександра Меньшова: херсонського письменника, який, переживши пів року окупації, подався до лав ЗСУ і загинув 17 листопада 2023 року під Кліщиївкою. Я придбала цю книгу і вже встигла прочитати. І щиро вважаю, що так має зробити кожен українець і кожна українка. Це неймовірний щоденник окупації Херсона. І нам всією редакцією було особливо тепло побачити, що Кавун.City став частиною цієї книги.
Загалом твори Олександра Меньшова — це дуже цікаве поєднання жанрів. У нього можна віднайти і елементи детективів, і альтернативну історію. Вже після виїзду Олександра з окупації я придбала у нього нову повість «Формікаріум». З автографом. Навіть в голові не вкладається, що більше з автографом нічого не зможу попросити.
«Я, Фокс та окупація» — це незвичний для Олександра жанр, але це якщо не знати самого Олександра. Протягом всієї окупації він постив у Фейсбук дописи, які міг собі дозволити. Хоча і це було сміливо: роздуми руденького улюбленця родини, його милі фото з милими дописами від імені Фокса. Так звуть котика. Ці дописи Олександр продовжував робити і після виїзду з окупованого тоді Херсона.
Гортайте, щоб почитати думки Фокса
Кожен допис у Фейсбук від Олександра Меньшова — це свідчення про злочини росіян: спочатку в окупації в Херсоні, потім — на сході, де воював Олександр. Але у книжці він відобразив далеко не лише свої пости, а й свої думки щодо того, що відбувалось у Херсоні. «Я, Фокс та окупація» — це буквально хроніки окупації, в яких постає Олександр, його родина, його знайомі і друзі, а також просто відомі херсонці. Тут ви можете впізнати добре знайомі вам локації мікрорайону Таврійського (якщо ви з Херсона, звісно), «Фабрику» та інші. Особливо тепло стало від того, що я побачила Кавун.City у спогадах Олександра.
Йдеться про перші години війни. Ми не спали вже вночі 24 лютого. Так сталось. І вже дуже рано-вранці знали, що відбувається щось дуже погане, хоч це не називали війною. Ми залишались на зв'язку зі своїми читачами та писали в телеграм-каналі. Ми розуміли, що люди будуть в паніці шукати інформацію, а ми можемо її дати. Хоч якусь. Хоч щось порадити. Ми не тікали, забувши про все: ми намагались рятувати себе і допомагати херсонцям. Олександр це цінував. І ми йому за це шалено вдячні, адже цінували і цінуємо його.
Ці повідомлення читати особливо моторошно, адже одразу поринаєш у спогади, у той жах, який відбувався навколо. Але і забути це теж важко. І неможливо. І не варто.
Сторінки книжки «Я, Фокс та окупація»
Сторінки з книги Олександра МеньшоваФото: Книга Олександра Меньшова
Сторінки з книги Олександра МеньшоваФото: Книга Олександра Меньшова
Сторінки з книги Олександра МеньшоваФото: Книга Олександра Меньшова
Сторінки з книги Олександра МеньшоваФото: Книга Олександра Меньшова
Я вже писала, що Олександр був нашими очима в окупації. Він надсилав мені фотографії з локаціями, з цінами на продукти, розповідав коротко, що відбувається. Робив це в окупації, де ризикував життям. Він без слів розумів, що виходити будь-кому з нашої редакції на вулицю було небезпечно — і надсилав фото та короткі описи, попереджав про небезпеку. Він знав, що ми в Херсоні, попри те, що, не знайшовши нас, росіяни і їхні херсонські посіпаки казали буцімто ми виїхали. Просто ті, хто жив в окупації, відчували один одного. Це важко пояснити — це просто так було.
Майже з перших сторінок щоденник Олександра, а це саме щоденник, вражає доволі детальними описами фактів та емоцій. Мене буквально сколихнуло те, як Олександр описує сни. В окупації сни були своєрідним... джерелом інформації. Так, звучить можливо дивно, але так і було. В умовах повної невідомості інформацію доводилось брати навіть із підсвідомого.
Є в щоденнику місце гумору і навіть поетичній творчості Олександра. А головне — він описує все з неймовірною точністю і доволі стисло. Наче і емоції є, і їх не надто багато, немає відчуття, що занадто.
Окремо в щоденнику проходить і любов Олександра до Херсона. Тут є і історичні довідки, і пояснення, і історія про шкільну наукову роботу доньки.
Власне, про книжку можна ще довго розповідати, але не буду: її варто придбати і прочитати. Кожному і кожній. Можливо тоді стане зрозумілою логіка людей, які пережили окупацію. Можливо тоді стане зрозуміло, чому херсонці не хочуть виїздити з міста до останнього і де власне це останнє.
Книжка Олександра МеньшоваФото: Книжка Олександра Меньшова
Свій матеріал про Олександра у серпні 2023-го я писала піднесено і натхненно. Для мене він назавжди залишиться живим. Я пам'ятаю його голос, його посмішку і його любов до Херсона, до своєї родини, до Фоксі, який вивіз свою родину дволапих з окупації. Ось тут ця стаття.
Не всі фото Олександра, які він надіслав, увійшли тоді до матеріалу: я боялась «світити» деякі з них. Додам одне тепер. Інші — пізніше. А книжку купіть.
Одне з фото, які Олександр надіслав для нашого матеріалу у серпні 2023 року. Фото не увійшло до того матеріалу. Увійде до цього...
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
