Оновлення 26.11.2023. Олександр Меньшов загинув, захищаючи Україну, 17 листопада 2023 року.
______________
Олександр Меньшов близько пів року провів в окупації в Херсоні. Виїхавши, одразу став на облік до військкомату. Наразі боронить нашу землю під Бахмутом. До вторгнення росіян у Херсон був відомий своїми гостросюжетними детективами, тепер має досить матеріалу про життя в окупації та службу в ЗСУ, яких вистачить не на одну книгу.
«Я ніколи не служив, я не військовий по натурі. Але майже 9 місяців окупації, навколо всі воюють.І мене це якось чіпляло, що я не воюю, хоч я власне і не вмію воювати».
Один із романів Олександра Меньшова — «Репринти незакінчених чернеток» — шпигунський детектив періоду початку Другої світової війни про протистояння сил Головного управління імперської безпеки Третього рейху та підпільної мережі ОУН, керованою Євгеном Коновальцем. У романі Олександра Євген Коновалець вижив.
До Вінниці разом із котиком
В окупації в Херсоні Олександр разом із родиною прожили майже пів року: «Виїхати ми планували давно, але ніяк не могли це зробити. Ми довго чекали, що нас звільнять. Адже відусюди були повідомлення, що от-от незабаром звільнять. Жити під Росією, яка «тут навсегда», ми точно не хотіли, але хотіли побачити деокупацію Херсона. Із кожним днем ставало дедалі важче. Зокрема, ми не хотіли, щоб наші діти навчались у російській школі – до цього могло дійти».
Знайти житло та облаштуватись на новому місці – у Вінниці – допомогли друзі. Доки родина Олександра готувалась до виїзду, на вільній землі вже підшукали житло.
«Ми зібрались і десь в середині серпня – дату вже не пригадую – рушили машиною усією родиною разом із котиком. У Василівці стояли майже тиждень. Зрештою вирвались на вільну землю у День незалежності України, 24 серпня».
Котик родини Меньшових на блокпосту у Василівці
Блокпост у Василівці – це саме та територія, де скупчувались черги цивільного транспорту для виїзду. Люди могли чекати на дозвіл від росіян виїхати як один день, так і тиждень. Були випадки, коли чекали і більше. Під обстрілами, у шалену спеку, – за будь-яких обставин і погодних умов.
Олександр Меньшов із котиком на блокпосту у Василівці
Олександр Меньшов на блокпосту у Василівці
Блокпост у Василівці
На блокпосту у Василівці
В Запоріжжі, куди прибула родина Олександра, вони опинились в іншому світі: «Ти наче перетинаєш невидимий кордон: тут люди живуть, ходять по магазинах, у магазинах все є, деякі навіть відпочивають. Після окупації це був справжній шок. Це важко пояснити – мабуть це варто пережити.
У Вінниці одразу став на облік до військкомату
Родина дісталась Вінниці, оформила статус ВПО – і наступного ж дня Олександр поцікавився, де військкомат.
«Прийшов. Була велика черга – людей під сотню. Але коли дізнались, що я вперше, пропустили. Мені одразу видали документи, аби я пройшов лікарів. Обстеження пройшов швидко. Потім пішов до старшого, віддав всі документи, а він і каже: «Все, берем тебе в десантно-штурмові війська, поїдеш до Британії навчатись». Я був шокований. Кажу, та я мабуть не зовсім підходжу і за віком, і за статурою. Він такий, дійсно, давай так – ми тобі зателефонуємо».
Зателефонували аж наприкінці лютого. Я тоді вже працював на «Новій Пошті» — треба ж було якось заробляти, на гроші для ВПО не надто проживеш. Тож викликали разом із речами, сказали, що відправлять до новоствореної бригади, – і 8 березня я вже був в частині».
На роботі у «Новій пошті»
«Коли в новинах кажуть «ЗСУ закріпились на позиціях», то це про нас»
Одразу ж після приїзду до частини Олександр пройшов навчання: спочатку в Україні, потім – на базі в Німеччині: «Десь місяць ми навчались там. Це було дуже цікаво: і саме навчання незвичне, і навички спілкування незабутні. Ніколи не мав тих відчуттів, які були там. І от після навчання там ми повернулись до України, отримали техніку».
Фото з військових буднів
Фото з військових буднів
Фото з військових буднів
Фото з військових буднів
Спочатку казали, що відправлять на Південь, але зрештою відправили на Схід: «Наразі я неподалік Бахмута. Ходимо на так звані чергування. Це саме про нас кажуть у новинах «ЗСУ закріпились на позиціях». ДШВ відбиває, а ми закріплюємось».
Світ має побачити щоденник херсонця Олександра Меньшова
По приїзді до Вінниці Олександр зробив щоденник херсонця: викладав світлини і текст у Фейсбуці про життя в Херсоні. Звернувся до видавництва – і воно погодилось видати. Отже, незабаром книга має побачити світ: «Вдома є ще чернетки інших книг. Не знаю, чи видам, бо не знаю, чи закінчу їх. Можливо я по-іншому подивлюсь на все, що відбувалось».
У війську Олександр книжок не пише – каже, що більше збирає матеріали для майбутнього: «Тут є про що подумати. Писати книжки треба після війни, коли я все переосмислю і буду розуміти, що саме треба робити. Зараз я займаюсь тим, що звільняю землю від окупантів».
Олександр сподівається, що незабаром звільнять і лівобережжя Херсонщини, і Крим: «Дуже хочу, аби цим не займались мої діти — це саме ми маємо звільнити захоплені землі. Знаєте, так вважають і мої побратими, з якими я служу. Ліпше я буду воювати, можливо спокутувати провину за те, що все це почалось – війна ж почалась не на рівному місці, аби мої діти жили щасливими, ніколи не знали війни і жили в квітучій Україні».
Олександр додає, що одного разу в розмові з військовими генерал, який приїхав до них, сказав: війни починають професійні військові, а закінчують прості люди: лікарі, менеджери, айтішники: «Я сподіваюсь, що всі ми, хто зараз прийшли воювати, звільнимо зрештою наші землі».
Олександр Меньшов
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
