Такі слова сьогодні було чути біля могили нашого Героя — старшого прапорщика Сергія Стадника. Сьогодні вже шість років, як ми можемо лише згадувати його подвиг. Він є прикладом для наступних поколінь бійців та стимулом для товаришів по службі продовжувати боротьбу з ворогом.
А для мами, дружини та доньки, Сергій залишиться непоправною раною в серці. 13 серпня 2014 року, під час виконання завдань на блокпосту поблизу села Успенка Донецької області Сергій Стадник потрапив під мінометний обстріл найманців та отримав травми, несумісні з життям.
Дружина та донька отримали посмертну нагороду полеглого Героя — орден «За мужність» III ступеня. Тому напередодні трагічної річниці рідні та близькі, а також побратими загиблого прийшли до його могили, аби вшанувати пам'ять та покласти до пам'ятника квіти.
«Кожне втрачене в бою життя - це непоправний біль, з яким ми йдемо далі. З яким ми продовжуємо боротьбу, аби подвиг загиблих не був марним, — звернувся до присутніх заступник командира військової частини по роботі з особовим складом майор Микола Воробйов. — Сергій був з людей, які не обирають легкий шлях та не опускають руки перед складнощами. В підступному бою ворог залишив нас без хороброго друга, а родину — без чоловіка та батька. Але ми братимемо приклад з Сергія та продовжуватимемо його справу з пам'яттю в серці».
Під час пам’ятного заходу, капелан військової частини протоієрей Юрій Курило провів молебень та закликав інших помолитися за душу загиблого Героя.
1 вересня 2014 року з нагоди Дня знань меморіальну дошку, яка увічнила пам'ять Сергія Стадника, відкрили на фасаді херсонської школи №56.
«Суспільне Херсон» знімало стрічку про Сергія Стадника
Читайте нас більше:
🍉Наш Телеграм-канал — оперативно про все: натисніть тут
🍉Наш Інстаграм — тільки на позитиві: настисніть тут
🍉Стати нашим меценатом — ми ж маємо лишатись незалежними: натисніть тут
