Архітектурне обличчя Херсона з кожним роком має все більш сумний вигляд. Нещодавній скандал навколо оббитого фасаду будинку Писаренка змусив знову зануритись у проблему збереження пам'яток архітекури. В чому проблема і як її вирішують у Херсоні.
Коли херсонський архітектор Андрій Луцик побачив, як руйнують фасад будинку по вулиці Старообрядницькій, 18 — будинок Писаренка, він одразу увімкнув пряму трансляцію на Фейсбук та викликав поліцію. Нові мешканці просто збивали частини фасаду, яким понад 100 років.
Насправді цей будинок — лише частина архітектурної композиції, яка складається власне з цієї будівлі — колишній доходний дім — та театру мініатюр (пізніше тут була філармонія). Фото кількарічної давнини (праворуч) втім не передає сьогоднішнього його стану: від нього лише частково залишились сходи. Пам'ятка зникла. Просто зрівнялась з землею через недбале ставлення та відсутність фактичного господаря.
А саме так намагались «утеплювати» фасад будинку по Старообрядницькій.
Втім, завдяки своєчасній реакції Андрія Луцика та небайдужості місцевих громадських діячів, наразі відкрили кримінальне провадження за статтею 298 Кримінального кодексу України «Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури». Слідство триває.
А що з іншими пам'ятками?
Не в кращому стані і будинок, в якому проживав Олександр Суворов, що знаходиться на вулиці його ж імені.
Напис на будівлі про охорону пам'ятки виглядає особливо цинічним і викликає сум: фактично пам'ятка не охороняється.
У схожому стані знаходяться і кілька інших пам'яток, проте ремонтувати їх не поспішають.
Ми запитали коментаря у начальника Державної архітектурно-будівельної інспекції Ростислава Маршака, чому саме так сталось і що робити:
«На жаль, законодавство у цій сфері не ідеальне, за рахунок чого існує чимало колізій, які не дозволяють повністю і систематично оновлювати будівлі, зокрема пам'ятки. ДАБІ має доволі обмежені повноваження у цій царині — більш того, наразі триває реформування структури. Але я точно можу Вам сказати, що потрібна комплексна програма — цільова програма охорони пам'яток. Її мають ухвалити на рівні міста та області — ось тоді буде якась дія. Іншого виходу я не бачу. Зі свого боку, готовий допомогти всім, чим можу, для створення такої програми».
Таким чином, Херсону для початку реальної охорони пам'яток не вистачає цільової програми. Лише за її наявності можна відштовхнутись у бік реставрації певних об'єктів.
Варто розуміти, що за чинним законодавством є кілька видів пам'яток. Всі вони обліковуються в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України. Вже там вони поділяються на пам'ятки місцевого значення і пам'ятки державного значення.
Якщо говорити про кількість пам'яток різного статусу у Херсоні, то статистика наступна:
— 2 нерухомі пам'ятки національного значення: Пам'ятник суспільному діячеві і лікареві Джону Говарду та Пам'ятник адміралу Ф. Ф. Ушакову;
— 126 пам'яток архітектури та містобудування, які перебувають на обліку як пам'ятки або рекомендовані до взяття на облік.
Саме на останній перелік пам'яток архітектури спираються херсонські чиновники, коли йдеться про видачу різноманітних дозволів. До нього внесені зокрема пам'ятки, статус яких затверджений рішеннями іще облвиконкому у 1990 році, а також РМ УРСР іще у 70-х роках. Цих документів може бути недостатньо для того, аби відстоювати позицію в суді, наприклад, щодо пошкодження пам'ятки.
Втім, пам'ятки продовжують руйнуватись і навіть зникати: поступово або повністю. Ось так наразі виглядає Обласний палац культури, який також ризикує зникнути. Наразі вахтери уважно стежать, аби гості не заходили до небезпечних місць всередині будівлі.
Фото https://ua.trip-impressions.com/
Небайдужі об'єднуються
Історія з будинком на Старообрядницькій показала, що небайдужі мешканці Херсона здатні об'єднатись заради вирішення нагальних питань. Так і зробили: кілька громадських діячів та журналістів, просто небайдужих херсонців долучились до групи підтримки історичних пам'яток, разом розробляють стратегію під час зустрічей онлайн та офлайн.
Оксана Глєбушкіна модерує одну із зустрічей
За кілька зустрічей, які відбулись протягом двох місяців, небайдужі херсонці розробили стратегію спільної дії: висвітлення, адвокації, опрацювання правових питань. Все це має в кінцевому варіанті стати основою для майбутньої цільової програми. Хоча, підкреслюють учасники зустрічей, це навряд чи буде в чинній каденції депутатів: необхідно готувати пропозиції вже для нової каденції.
Що можна зробити в Херсоні?
Ми навели лише два приклади занедбаних пам'яток у Херсоні, проте у подібному стані перебувають наразі майже всі. Але чи є вихід із ситуації.
Одним із виходів мешканці та архітектори вбачають ухвалення цільової програми збереження пам'яток на міському та обласному рівнях. Проте на чинну каденцію не сподіваються — виключно вже на нову. Інший вихід — проєкти громадського бюджету.
Зокрема за рахунок коштів громадського бюджету наразі виконують експертизу пам'ятки «Палац губернатора» (нині палац дитячої та юнацької творчості) для подальшого здійснення ремонту об'єкту.
Внутрішня частина фасаду палацу, яка потребує ремонту
Також нещодавно розпочався ремонт літературного музею — одного з відділів обласного краєзнавчого музею. Його здійснюють коштом обласного бюджету. Наразі вартість робіт становить 2,3 млн грн.
Також планують відремонтувати частину художнього музею. Наразі це всі капітальні роботи, які передбачають найближчим часом у пам'ятках архітектури. Хоча саме поступове планування витрат бюджетних коштів на ремонт пам'яток могло б вирішити проблему комплексно.
Коли ми досліджували тему, то у відповідь на питання, які перепони глобально заважають чиновникам планувати кошти на ремонт пам'яток, майже всі відповідали: дороговартісна експертиза. Дійсно, роботи з розробки науково-проєктної документації дороговартісні, проте не настільки, аби їх не змогли покрити коштом місцевих бюджетів. Якщо пошукати відповідні закупівлі в інших містах на порталі ProZorro, то ціни — різні, в залежності від конкретного об'єкту. Експертиза може коштувати і 50 тисяч гривень, і 500, і більше. Але чим далі затягувати реставрацію, тим дорожче вона буде коштувати. Якщо взагалі буде можливою.
Отже, зберегти та відновити пам'ятки бюджетним коштом цілком можливо — щоправда, у Херсоні цим не надто користується депутатський корпус. Набагато простіше для депутатів забезпечити «добрива» для електорального поля у вигляді ремонтів під'їзних шляхів, освітлення тощо. Це те, що може забезпечити ефект у вигляді голосу виборця тут і зараз, а пам'ятку ремонтуватимуть довго — можливо, довше за одну каденцію.
Якщо пам'ятка руйнується
Руйнація пам'ятки — це набагто більша проблема, аніж утримання її в належному стані. Поточні ремонти — системні та регулярні — могли б утримати будівлі від руйнації. І здійснювати ці ремонти простіше — не потрібні чисельні експертизи. Але і ця проблема ховається у неготовності херсонських депутатів виходити за рамки свого територіального виборчого округу, який легше перетворити на голоси вирішенням поточних проблем, аніж глобальних міських.
Як це часто трапляється, прикладом щодо питань збереження пам'яток в Україні стає Львів. Опоненти також часто зазначають, що Львів знаходиться під охороною ЮНЕСКО — не варто його порівнювати із іншими містами, зокрема Херсоном: у нас інша ситуація. Ми ж упевнені в одному: Львів теж із чогось починав, аби дійти до того рівня збереження культурної та архітектурної спадщини, яка є сьогодні. І ми знайшли один із початкових проєктів — це правила поведінки в історичному середовищі. Прості і цікаві, але такі важливі.
Якщо справа розвивається так, як у прикладі, наведеному на початку статті, — із будинком Писаренка у Херсоні, то доцільно звертатись до правоохоронців: викликати поліцію. Щоправда, поліція у Херсоні не поспішала реєструвати порушення: аж доки на цьому не наполягли мешканці міста та депутати, які цього дня як раз зібрались на сесію. Слідство триває — і до суду, здається, ще далеко. Але принаймні далі пам'ятку не руйнують.
Що ж до судової практики, то чимало судових справ, пов'язаних із охороною пам'яток, — у Києві. Тому саме київську практику цілком можна застосовувати і у Херсоні. Актуальної судової практики у Херсоні, на жаль, немає: прецедент із будинком Писаренка може стати першим за багато років.
Зокрема, є позиція Верховного суду щодо охорони культурної спадщини, заснована на одному з судових спорів. Візьмемо один із прикладів.
Спір виник щодо пам'ятки «Міська садиба Міхельсона» на вул. Пушкінській у Шевченківському районі м. Києва. Будівля офіційно є пам’яткою архітектури місцевого значення. Щодо цієї будівлі чиновники склали акт візуального обстеження, в якому зазначили, що власник не дотримується умов охоронних договорів у частині збереження об’єктів культурної спадщини, що ризводить до погіршення стану пам’яток архітектури.
Власник будівлі цілком передбачено оскаржив припис у суді, адже вважав його незаконним. Цікавою є аргументація власника: на обґрунтування позову він вказав, що відповідач, приймаючи зазначений припис, не дотримався вимог щодо форми та порядку його прийняття. Тобто, по суті, власник оскаржував не сам факт винесення припису, а фого форму.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Але апеляція вже була на користь власника. Справа була за Верховним Судом — і він не погодився із цим рішенням суду апеляційної інстанції
В результаті, колегія суддів підтримала позицію управління охорони культурної спадщини щодо законності притягнення позивача до відповідальності, оскільки він порушив умови виконання охоронних договорів у частині збереження об’єктів культурної спадщини, що призводить до погіршення стану пам’яток архітектури. Із повним текстом постанови Верховного Суду від 5 березня 2020 року у справі № 826/6522/15 (адміністративне провадження № К/9901/14853/18) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Дана позиція Верховного суду нещодавня, тому цілком може застосовуватись у спорах сьогодні. Втім, залишається питання: куди ж зникають пам'ятки в Херсоні? Очевидно, туди, де голос виборця спирається на обіцянки кандидата в депутати виключно щодо короткострокових та швидких дій: освітлення в мікрорайоні, ремонт дороги між будинками тощо. Адже згодом саме депутатський корпус ухвалюватиме рішення щодо розподілу податків херсонців — і саме в цих рішеннях будуть або не будуть видатки на утримання пам'яток. Беззаперечно, підтримки потребують всі галузі міста: і транспорт, і житлово-комунальне господарство, і культурна, та історично-архітектурна спадщина, і низка інших сфер. Але ці витрати мають бути пропорційними та систематичними, інакше занепад будь-якої зі сфер не змусить на себе чекати. Приклади із історичною спадщиною у Херсоні ми бачимо.
Куди зникають пам'ятки?
Практика показала, що пам'ятки в Херсоні просто руйнуються. Незважаючи на те, що на більшості з них розташовані написи про охорону законом, чимало пам'яток із такими табличками знаходяться в стадії руйнації. Частина з них мають невизначений статус, частина — у приватній власності, яка теж може носити суперечливий характер. Наприклад, як із будинком Суворова: право доступу до будинку відстоюють у суді.
Якщо ж пам'ятка знаходиться у комунальній власності, це також не дає гарантії охорони: на більшість запитів керівників закладів лунають відповіді про те, що наразі коштів немає.
Проте сиутація із часом змінюється на краще — принаймні у двох наведених у даному матеріалі закладах тривають ремонти.
Читайте нас більше:
🍉Наш Телеграм-канал — оперативно про все: натисніть тут
🍉Наш Інстаграм — тільки на позитиві: настисніть тут
🍉Наш Ютуб-канал — тільки важливе і цікаве у відеоформаті: натисніть тут
🍉Стати нашим меценатом — ми ж маємо лишатись незалежними: натисніть тут
