Що означає прийняти людину такою, якою вона є? Дійсно прийняти — не хитнути головою, а прийняти. В Україні триває акція, в рамках якої створили унікальний музей — Музей прийняття. В ньому можна віртуально подолати шлях, який щодня долають люди з ЛГБТ-спільноти та їхні батьки, приймаючи своїх дітей такими, якими вони є. Ми поспілкувались з однією з таких мам у Херсоні — мамою пан-сексуальної жінки: жінки, яка може відчувати сексуальне тяжіння в незалежності від статі партнера /партнерки. Ми навмисне змінили імена, по-батькові і прізвища героїв та героїнь нашого матеріалу — задля їхньої безпеки.
— Коли Ви дізнались, що Ваша донька — пансексуалка, квір? Може пригадуєте цей момент?
Не пригадую чіткого моменту, коли я дізналась... Здається, не було такого, аби от просто дізналась чи хтось казав. Пригадую, як викладач доньки в музичному училищі мені сказав: «Ви мене знаєте, Світлано Михайлівно, я — добропорядний єврей, я ніколи не буду заглядати в замочну скважину. Але ось ця, вибачте, наволоч Соколов — він же цим займається. І щось він там таки у Вашої Тетянки з Анєчкою виглядів». Ну от це мабуть і був перший раз.
— В юності або в дитинстві у Вашої доньки були якісь дивні на Ваш погляд варіації поведінки? Або поведінка, яка не вкладалась в загальноприйняті норми в суспільстві? Як реагували?
Донька у мене завжди була неординарною. Власне, такою і лишається. Дитина, яка починає читати у віці чотирьох років і в цьому ж віці вже читає газети, — звісно, така дитина відрізняється від усіх інших.
Із сусідським хлопцем цілувалась у віці двох років — от це пам'ятаю. Але що таке дивна поведінка? У кожного мабуть свій погляд на це. Я не помічала нічого дивного у поведінці доньки. Вміють хором журавлі — лебеді хором не вміють. Одна особистість все одно буде відрізнятись від іншої — на те вона і особистість.
А от щодо реакції. Коли сильно «панкували», то ми — батьки — намагались поруч не ходити. Або принаймні йшли на пару кроків позаду, бо донька — вся в косичках, в тюбетейці, в розірваних джинсах неймовірного малинового кольору, в жилетці теж такій строкатій. Тобто намагались робити вигляд «вони не з нами».
— Як складаються Ваші стосунки з донькою? Як вибір доньки відображається на Ваших стосунках з нею?
Нормально складаються — як і в будь-якій родині. Це її вибір.
Тому стать — це далеко не найважливіше в стосунках. А погана людина може бути будь-якої статі. Відмінність лише у відмінкових закінченнях: сутності це не змінює.
Коли донька виходила заміж — їй було всього 18 років, я чесно їй сказала: «Ти знайшла, за що його покохати — я чесно буду намагатись поважати твій вибір, але я не можу знайти в ньому якихось позитивних рис». Я його так і не полюбила, слава Богу.
— Ваші стосунки з друзями та близькими якось змінились через сексуальну орієнтацію доньки? Чи були на цьому підгрунті конфлікти з іншими людьми.
Це дикість. Я обираю друзів собі — я ні з ким не раджусь. А тих людей, які теоретично могли б мене «гризти» за те, що у мене донька якась не така, немає серед моїх знайомих і тим більше друзів. Може хтось щось і каже, але мені говорити точно побоюються.
Взагалі, у інтелігентних людей немає звички обговорювати дітей своїх друзів. Це табу.
Щодо конфліктів, так були. Коли іще працювала, були всілякі «цікаві» запитання. Але я за словом до кишені не лізла ніколи, тому одразу запитувала:
Життя — різнобарвне та багатобічне, а життя наших дорослих дітей — це їхнє життя.
Читайте нас більше:
🍉Наш Телеграм-канал — оперативно про все: натисніть тут
🍉Наш Інстаграм — тільки на позитиві: настисніть тут
🍉Наш Ютуб-канал — тільки важливе і цікаве у відеоформаті: натисніть тут
🍉Стати нашим меценатом — ми ж маємо лишатись незалежними: натисніть тут
