Коли йдеться про пандемію коронавірусу, ми маємо розуміти, наскільки правдивою та актуальною є подана інформація. Відтак, ми маємо чітко розуміти джерело її походження. Яким джерелам інформації варто довіряти, а яким — ні?
Припустимо, Ви дізнались, що з'явилась вакцина від коронавірусу або уряд скасував карантинні обмеження. Звідки Ви дізнались? Від сусіда чи знайомого? А він звідки? Лише в разі, якщо джерело інформації — офіційне, їй можна довіряти. Які джерела є офіційними:
- Офіційний веб-сайт Національної служби здоров’я https://nszu.gov.ua
- Сторінка Національної служби в фейсбук https://www.facebook.com/nszu.ukr, для пацієнтів - https://www.facebook.com/nszu.care.
- Телеграм-канал НСЗУ https://t.me/NSZU_gov
- Офіційний веб-сайт МОЗ https://www.moz.gov.ua
- Офіційна сторінка МОЗ у фейсбук https://www.facebook.com/moz.ukr
- Офіційний телеграм-канал Міністерства охорони здоров’я Коронавірус_інфо https://t.me/COVID19_Ukraine
- Telegram-бот МОЗ із відповідями на найпоширеніші питання про коронавірус https://t.me/COVID19_Ukraine_Bot
- Відповіді на основні запитання про COVID-19 https://covid19.com.ua
- Сайт Центру громадського здоров’я https://phc.org.ua
- Сторінка Центру громадського здоров’я https://www.facebook.com/phc.org.ua
- Для тих, хто воліє читати англійською: сайт Національної служби здоров’я Великобританії - https://www.nhs.uk,
сайт ВООЗ - https://www.euro.who.int/en/home ; сайт центру з контролю та профілактики захворювань у США - https://www.cdc.gov/ - CDC - Центр з контролю та профілактики захворювань в США
- FDA - Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (США)
- Голови відповідних територіальних громад: міські голови, голови адміністрацій та рад тощо
В разі, якщо інформацію про коронавірус, приміром, поширюють Народні депутати України або депутати рад інших рівнів без посилання на офіційні джерела, такій інформації довіряти неможна.
Також неможна довіряти сумнівним джерелам інформації, які маскуються під офіційні. Наприклад, Міністерство охорони здоров'я України має верифікований акаунт у Фейсбук — у нього біля назви (праворуч) є синя позначка. Це означає, що структура підтвердила свій акаунт шляхом надсилання документів до служби підтримки Фейсбук. В разі, якщо інший акаунт назве себе так само, але позначки не матиме, йому довіряти неможна.
Вкрай обережними варто бути із Телеграм-каналами. Більшість із них — неофіційні і таємні. Тому навіть в разі отриманя інформації від джерела, якому Ви довіряєте, варто перевірити, чи так це насправді. Телеграм-канали офіційних структур, як правило, анонсовані на офіційних сайтах чи верифікованих сторінках соцмереж — у такому випадку їм довіряти можна.
Не варто довіряти загальним фразам, на кшталт «британські вчені довели...». Які вчені? Якого інституту, університету або іншої дослідницької установи? Якими були дослідження і скільки вони тривали? Все це необхідно з'ясувати.
Публікація підготовлена в рамках проєкту ГО «Фундація імені Августа Вірлича» № SG53580 «Кавуняч фейки: спростовуємо недостовірну інформацію про коронавірус на Херсонщині і не лише» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Викладені в цій публікації думки належать автору і не обов’язково відображають погляди Міжнародного фонду «Відродження».
Читайте нас більше:
🍉Наш Телеграм-канал — оперативно про все: натисніть тут
🍉Наш Інстаграм — тільки на позитиві: настисніть тут
🍉Стати нашим меценатом — ми ж маємо лишатись незалежними: натисніть тут
