Вулиця Тарле у Херсоні — одна з відносно нових, у мікрорайоні Таврійський, який активно почали будувати у 80-х роках ХХ століття. Сьогодні це один із найбільш щільно заселених мікрорайонів, який активно забудовується та розвивається. І вулиця, названа на честь академіка Євгена Тарле, так само одна з найбільш заселених. Сьогодні 145-та річниця від дня народження видатного ученого. Пройдемось слідами його пам'яті в Херсоні?
Херсон і життя академіка Тарле
Євген Вікторович Тарле народився 8 листопада 1874 року в родині купця з Херсона. Тут родина майбутнього вченого проживала з 1876 до 1892 року. Про це свідчила пам'ятна табличка на будинку.
Євген Тарле закінчив Херсонську чоловічу гімназію №1 — ту саму, яку закінчили Моше Шарет, Фрідріх Фальц-Фейн, Борис Лавреньов та чимало інших видатних діячів.
1892 року Євген Тарле вступив до Новоросійського університету в Одесі на історико-філологічний факультет. Вже за рік перевівся на аналогічний факультет до Київського університету.
1896 року закінчив навчання і залишився працювати на кафедрі для підготовки до професорського звання, викладав у київських гімназіях, друкувався в журнальній періодиці, брав участь у підготовці статей до енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона. Наукова та громадська активність молодого вченого привернула увагу влади: ЄвгенТарле був арештований і висланий з Києва.
Жовтневий переворот 1917 року Євген Тарле сприйняв суперечливо, проте лютневі події підтримував, вів активну наукову та громадську діяльність. Регулярно виїздив до Франції для роботи в архівах, сприяв налагодженню розірваних наукових контактів з Європою. Обраний дійсним членом Товариства французької революції, почесним членом Академії політичних наук Колумбійського університету тощо.
У 1930 році Тарле заарештували разом з іншими істориками у, так званій, «академічній справі». В ув'язненні провів півтора року, виключений з Академії Наук, 1931 року відправлений у заслання в Казахстан. З 8 серпня 1931 року перебував у вигнанні в Алма-Аті, де розпочав роботу над «Наполеоном». Саме ця робота, як свідчать дослідження, дозволила йому бути реабілітованим Сталіним.
Під тиском міжнародної наукової громадськості Є.Тарле дозволили викладати історію в Алма-Атинському університеті, а 1932 дозволили повернутися до Москви. Протягом останніх тридцяти років свого життя Є.Тарле вів активне наукове й творче життя: викладав, писав нові книги, підручники історії, укладав збірники документів. Він автор монографій «Наполеон» (1936), «Талейран» (1940), «Кримська війна» (1941—1943) та багатьох інших ґрунтових наукових досліджень. Проте повністю реабілітований Тарле був лише 1967 року — вже після своєї смерті.
Будинок Тарле у Херсоні
Будинок Тарле знаходився на перетині нинішніх вулиць Потьомкінської та Суворова. На жаль, його було знесено 1978 року: під час будівництва сходів, які з'єднали вулицю Суворова і театр. Руйнування будинку Тарле 26 лютого 1978 року увічнив фотограф Леонтій Петрович Ольховський.
Разом із будинком ученого було знесено легендарну аптеку №5 і ще кілька будівель, зокрема караїмську кенасу.
Листівка 1908 року
Збереглась листівка 1908 року, на якій видно будинок Тарле та людей того часу.
Листівка 1908 року
Із опису до листівки:
«Открытка из издания Мендельсона, 1908 год
Улица Суворовская
Справа на почтовой карточке виден дом Р.А.Тарле, в угловой части которого размещалась ивестная в Херсоне аптека Вурштатмана. Здесь же помещался аптекарский и косметический магазин провизора Д. А.Пинтера, а также редакция газеты «Юг». Здание не сохранилось».
(видання «Улицами старого Херсона», автори: В. Пиворович, С. Дяченко).
