Селище Білозерка за 17 кілометрів від Херсона щодня опиняється під російськими обстрілами. Тут закриваються магазини, зруйновано відділення пошти, а отримання гуманітарної допомоги перетворюється на небезпечний квест. Мешканці кажуть: про їхнє життя знають лише зі статистики — і це одна з найбільших їхніх бід.
Ще до повномасштабного вторгнення це було мальовниче місце, знайоме багатьом гостям області. Сюди їхали відпочивати на Біле озеро, звідси прямували до Дніпровського, на Станіславські кручі або до Кізомису — скуштувати знаменитої місцевої юшки й побачити степ, що зустрічається з водою.
Понад 40 артилерійських прильотів на день
Сьогодні ці назви дедалі частіше звучать не в туристичних маршрутах, а у зведеннях про обстріли. Дніпровське, Станіслав і Кізомис — скалічені російською артилерією. А Білозерка щодня з’являється у страшній статистиці ворожих атак. За сухими цифрами — життя людей, які живуть під постійною загрозою.
«З п’ятниці росіяни б’ють наче за графіком, ніби показилися», — кажуть нам місцеві.
Селище потерпає від обстрілів із перших тижнів після деокупації правобережжя. Російська армія почала буквально мститися за втрату територій, методично накриваючи цивільні населені пункти. Попри це, життя тут триває — люди залишаються, працюють, намагаються триматися. Але водночас зростає відчуття покинутості.
Мешканці кажуть: про Білозерку ніби забули. У новинах про неї — лише короткі повідомлення про кількість обстрілів або поранених. А те, що відбувається насправді, залишається поза увагою.
Саме з 20 березня обстріли стали особливо інтенсивними.
«Дуже гучно. Уламки летять на піввулиці. Будинки просто розсипаються», — розповідають білозерці.
Ми свідомо не називаємо імен співрозмовників. Селище пережило окупацію, тут затримували людей, підозрюваних у коригуванні вогню. А нинішнє життя під безперервними обстрілами лише посилює страх говорити відкрито.
«Таке враження, що вони обстрілюють за розкладом. 25 березня ми нарахували 46 артилерійських ударів. Напередодні — щонайменше 30. Це прицільні удари, не інакше. Б’ють по цивільних — жодних військових об’єктів тут немає», — кажуть місцеві.
Обстріли змінюють вигляд селища і його життя.
У Білозерці більше не працює супермаркет «АТБ». Зникла і «Нова пошта» — обидва об’єкти були зруйновані російськими ударами. Про це не повідомляли офіційно: просто одного дня люди побачили, що знайомі точки перестали існувати, бо по них прилетіли російські снаряди. Поступово закриваються і невеликі крамниці.
Аптека в Білозерці після обстрілу 21 липня 2025 рокуФото: Херсонська ОВА
Аптека в Білозерці після обстрілу 21 липня 2025 рокуФото: Херсонська ОВА
Гуманітарна допомога надходить, але кожен похід по неї — це ризик. Люди змушені обирати між небезпекою і необхідністю вижити.
Приблизно так триває життя білозерців під обстрілами, 2025 рік
Влада комунікує, але не з мешканцями
Особливу тривогу викликає відсутність чіткої комунікації з владою. Інформацію доводиться шукати самостійно — у медіа, у громадських організаціях, у знайомих. І це при тому, що керівництво Херсонської ОВА отримує на місяць від 113 до 328 тисяч гривень — з неймовірними коефіцієнтами саме за роботу у важких умовах обстрілів на Херсонщині. Навіть фото Білозерки від владних майже не з'являються, хоча ще минулого року були, із сумом кажуть місцеві.

Евакуація формально є. Але, як кажуть мешканці, найскладніше починається після неї.
«Допоможуть виїхати — і все. Поселять у тимчасовому пункті, а далі вирішуй сам. А як вирішувати, коли немає заощаджень? Які можуть бути заощадження у “червоній зоні”? Роботи немає, виплат немає. На що жити?» — запитують люди.
Відповіді на ці питання вони поки не отримують. Насправді це не впрше, коли Білозерка залишається поза увагою влади, яка між тим отримує дуже високі зарплати за роботу в зоні обстрілів. У листопаді 2025 року влада від нашого медіа дізналась, що у Білозерці три дні немає світла.
І неможливо сказати, що білозерська влада нічого не робить — начальника адміністрації Ігора Острівного можна побачити на різних форумах і заходах, де він розповідає про проблеми селища. Це зовнішня комунікація. Внутрішньої ж — із мешканцями — майже немає.
Приміром нещодавно в інтерв'ю Дмитру Синяку очільник Білозерської громади розповідав про проблеми селища. Лише основних можна виділити 12 проблем селища:
- Постійні російські обстріли та атаки дронів. Це головна проблема, яка визначає все життя громади. Російські дрони й артилерія б’ють по мирних людях, є загиблі та поранені серед цивільних. Частина територій уздовж Дніпра фактично стала смертельно небезпечною.
- Скорочення населення і масовий виїзд людей. До повномасштабного вторгнення у громаді жили понад 23 тисячі людей, тепер — близько 7,5 тисячі. Переважно залишилися літні люди та ті, хто не хоче або не може виїхати. Йдеться про всю громаду, до якої входить зокрема і селище Білозерка.
- Руйнування прибережних сіл і небезпека окремих територій. Частина сіл біля Дніпра знищена або майже безлюдна. Через близькість до лінії вогню ці території не лише важко відновлювати, а й часто неможливо нормально обслуговувати.
- Неможливість повноцінного відновлення та ремонту. Через безпекову ситуацію громада не ремонтує і не оновлює саму Білозерку та низку старостатів ближче до Дніпра. Інвестують лише у віддаленіші, умовно безпечні села.
- Кадрова криза. У громаді бракує ключових спеціалістів: юриста, землевпорядника, бухгалтера, керівника служби ЖКГ, медиків та інших фахівців. Залучити людей на роботу в прифронтову громаду дуже важко.
- Залежність від донорської та гуманітарної допомоги. Громада значною мірою тримається на підтримці фондів і партнерів. Водночас керівництво прямо говорить, що людям потрібна не лише гуманітарка, а й інструменти для самозабезпечення — посівний матеріал, техніка, теплиці, обладнання.
- Обмежений доступ донорів до небезпечних територій. Представників фондів часто не допускають у зону біля Дніпра через рішення військових і СБУ. Через це частина громади фактично випадає з програм підтримки та відновлення.
- Криза фермерства через війну. Фермери працюють під обстрілами, не можуть бути впевнені, що зберуть урожай, а страхування для них фактично недоступне. Будь-якої миті поля можуть згоріти від дронів чи снарядів.
- Проблеми з вологою і зрошенням після підриву Каховської дамби. Після знищення дамби стало менше природної вологи й дощів, поля влітку пересихають. Для нормального землеробства потрібні системи поливу, канали, труби, насоси й альтернативні джерела енергії.
- Обмежені фінансові можливості громади. Фермери не платять земельний податок, а сама громада не може повноцінно брати участь у державних програмах капітального відновлення через статус зони активних бойових дій. Це ускладнює будівництво укриттів та інфраструктури.
- Наявність великої кількості внутрішньо переміщених людей. У громаді понад 2 тисячі ВПО, а це створює додаткове навантаження на адміністрацію, поліцію, соціальні служби й систему документування.
- Постійний психологічний тиск і життя в режимі виживання. Люди щодня живуть під звуки вибухів, знають, де ховатися, як надавати першу допомогу, як реагувати на атаку. Навіть культурне життя перемістилося у сховища.
Втім, комунікація влади з мешканцями на дуже низькому рівні. Про ініціативи мешканці дізнаються один від одного або через громадські організації, які цим опікуються. Також не бачать і повідомлень про свої проблеми у медіа: лише сухі статистичні звіти, якими вже важко когось здивувати.
Для багатьох мешканців Білозерка сьогодні — це не просто населений пункт у зведеннях. Це місце, де щодня доводиться вибирати між небезпекою і домом, між евакуацією і невідомістю. І поки статистика обстрілів зростає, люди тут чекають не лише на припинення вогню — а й на те, щоб їх нарешті почули. Люди впевнені: їхня присутність — це теж опір. Це знак, що російська навала не змогла витіснити життя з цієї землі і не має це зробити.
Якщо хочете більше матеріалів на схожу тему, то читайте наші попередні матеріали:
- У Херсоні росіяни скидають міни-«пряники» з FPV-дронів: їх виготовляють на 3D-принтерах
- У Херсоні старша жінка загинула через вибух невідомого боєприпасу вдома
- У Києві обговорять проблеми бібліотек у прифронтових регіонах та окупації
- Росіяни атакували маршрутку у Херсоні вибухівкою з дрона: вже відомо про 20 постраждалих
- Білозерка на Херсонщині: як живе громада після звільнення від російських окупантів
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
