Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» має сплатити майже 2,92 мільйона гривень приватній компанії за рішеннями Господарського суду Одеської області. Основна частина суми — борг за ремонт котла, який підприємство прийняло ще у березні 2026 року, але вчасно не оплатило. Через суд до боргу додалися 3% річних, судовий збір та частина витрат підрядника на адвоката. Водночас протягом весни у міському бюджеті збільшували заплановану фінансову підтримку «Херсонтеплоенерго»: зі 152,5 до 187,4 мільйона гривень. Кавун.City розбирався, що відомо про цей борг і чи можна стверджувати, що у підприємства були гроші для розрахунку з підрядником.
За що «Херсонтеплоенерго» заборгувало майже 2,85 мільйона
Йдеться про справу №916/1717/26, яку розглядав Господарський суд Одеської області.
Позивачем виступило київське ТОВ «Енергобудконсалт», відповідачем — МКП «Херсонтеплоенерго».
Передісторія почалася ще влітку 2025 року. Комунальне підприємство провело закупівлю UA-2025-06-30-004363-a на капітальний ремонт водогрійного котла №2 ПТВМ-50 котельні на вулиці Івана Богуна, 95 у Херсоні.
Закупівля ХерсонтеплоенергоФото: https://prozorro.gov.ua/
Очікувана вартість закупівлі становила 31,149 мільйона гривень. За результатами торгів «Херсонтеплоенерго» уклало з «Енергобудконсалтом» договір №164-05/25 від 28 липня 2025 року на 31 098 900 гривень. Ми навмисне виклали останню сторінку угоди — далі буде окремий розділ про Геннадія Щурова, який як раз у той час очолював «Херсонтеплоенерго». Спойлер: там є трошки окупаційного сліду. Але повертаємось до цієї історії.
Угода Херсонтеплоенерго (адреси закриті з міркувань безпеки)Фото: https://prozorro.gov.ua/
16 березня 2026 року сторони підписали акт виконаних робіт №12 на 2 846 472,88 гривні (2,8 мільйона). Саме цей акт згодом став предметом судового спору.
За матеріалами справи, роботи були прийняті комунальним підприємством, однак розрахунку за них у передбачений договором строк не відбулося.
У травні 2026 року «Енергобудконсалт» звернувся до Господарського суду Одеської області та вимагав стягнути з комунального підприємства основний борг і 3% річних. Провадження у справі відкрили 18 травня.
Суд присудив не лише борг, а ще 71,5 тисяч з бюджету
8 вересня 2026 року Господарський суд Одеської області задовольнив позов «Енергобудконсалту» повністю.
З МКП «Херсонтеплоенерго» постановили стягнути:
-
2 846 472,88 грн основного боргу;
-
5 147,05 грн — 3% річних;
-
34 219,44 грн судового збору.
Але на цьому витрати підприємства не закінчилися.
Підрядник заявив ще 64 260 гривень витрат на професійну правничу допомогу. «Херсонтеплоенерго» заперечувало і просило взагалі відмовити у їх стягненні, вважаючи заявлену суму неспівмірною зі складністю справи.
16 вересня суд частково погодився з аргументами комунального підприємства і зменшив суму вдвічі — до 32 130 гривень.
Таким чином, за двома рішеннями першої інстанції з підприємства присудили загалом: 2 917 969,37 гривні (2,9 млн грн).
Із них 71 496,49 гривні — це вже не вартість ремонту котла, а 3% річних, судовий збір та компенсація частини адвокатських витрат підрядника.
Рішення ще можуть бути оскаржені.
Підрядник у суді запитав: скільки грошей підприємство отримало з бюджету
Під час судового процесу «Енергобудконсалт» поставив «Херсонтеплоенерго» два питання.
- Перше — який обсяг фінансування підприємство отримало з місцевого бюджету з березня по травень 2026 року.
- Друге — чи існували об'єктивні та законні причини, через які підприємство не розрахувалося за актом №12 від 16 березня на 2,846 мільйона гривень.
16 червня суд зобов'язав «Херсонтеплоенерго» надати відповіді на ці питання у формі заяви свідка.
30 червня така заява разом із додатком надійшла до суду та була долучена до матеріалів справи. Однак у доступних оприлюднених судових рішеннях зміст відповідей підприємства не наведений. Втім, ми можемо побачити, що у цей самий час місто збільшувало планову підтримку підприємства
Кавун.City проаналізував паспорти бюджетної програми Херсонської міської територіальної громади за 2026 рік. Так, за нашим аналізом, на фінансову підтримку підприємства було передбачено 152 511 487 гривень (152,5 мільйона гривень). Саме підприємство при цьому декларувало потребу у значно більшій сумі — близько 249,8 мільйона гривень. Навесні запланований обсяг підтримки почав зростати. Станом на 22 квітня він становив уже 170 400 144 гривні (170,4 млн).
Після чергових змін до міського бюджету наприкінці травня у паспорті бюджетної програми станом на початок червня з'явилася сума 187 380 310 гривень (187,4 млн). Таким чином, порівняно з початком року річний план фінансової підтримки «Херсонтеплоенерго» збільшили на 34 868 823 гривні (34,9 млн), або приблизно на 22,9%.
Хронологічно це відбувалося паралельно з виникненням боргу перед «Енергобудконсалтом»:
- 16 березня сторони підписали акт №12 на 2,846 мільйона гривень.
- У квітні сплив строк його оплати.
- 22 квітня запланований обсяг фінансової підтримки підприємства збільшили майже на 17,9 мільйона гривень.
- Наприкінці травня до бюджету внесли наступні зміни.
- Станом на початок червня планова підтримка підприємства становила вже 187,38 мільйона гривень.
А борг за березневим актом тим часом залишився неоплаченим і зрештою став предметом судового спору. Позов «Енергобудконсалт» подав ще у травні 2026 року — саме тоді, коли місто збільшувало заплановану фінансову підтримку «Херсонтеплоенерго». Це ставить окреме питання вже до Херсонської МВА під керівництвом Ярослава Шанька: чи знала адміністрація про прострочений борг комунального підприємства та судовий спір і чи вживала заходів, аби з'ясувати причини несплати та не допустити додаткових витрат. Тим більше що у структурі МВА є окремий заступник начальника Олександр Євстратенко, якому при призначенні Шанько визначив відповідальність за координацію фінансових питань та аудит.
Фінансове становище «Херсонтеплоенерго» у цей період справді було складним — і для того, щоб це встановити, не обов'язково бути заступником Шанька. За власним розрахунком підприємства, станом на 1 квітня 2026 року невідшкодована різниця між фактичними витратами на теплопостачання та нарахуваннями за встановленими тарифами становила 39,6 млн грн. Станом на 1 липня вона зросла вже до 81,7 млн грн. У поданих підприємством розрахунках у графах фактично отриманих трансфертів і фінансової допомоги державного бюджету, які враховуються при визначенні цієї тарифної різниці, зазначено нуль.
Обсяг заборгованості КП Херсонтеплоенерго з різниці в тарифахФото: КП Херсонтеплоенерго
Обсяг заборгованості КП Херсонтеплоенерго з різниці в тарифахФото: КП Херсонтеплоенерго
Це може пояснювати дефіцит обігових коштів підприємства, однак саме по собі не пояснює, чому не був оплачений конкретний акт «Енергобудконсалту». Адже одночасно протягом весни місто збільшувало передбачену в бюджеті фінансову підтримку «Херсонтеплоенерго». Тому ключовим залишається питання, чому підприємство, яке дуже сильно наразі залежить від бюджету, не змогло розрахуватись за прийнятим актом виконаних робіт.
Фінансовий стан комунальних підприємств саме в цей період перебував у полі уваги МВА. У березні 2026 року Шанько проводив окрему нараду щодо їхньої фінансової спроможності та доручав своєму заступнику Олександру Євстратенку разом із відповідальними за економіку і фінанси в КП детально оцінити ситуацію та напрацювати рішення. Тобто фінансовий стан КП точно не був поза увагою адміністрації, а акт не міг пройти повз Євстратенка.
Кавун.City перевірив доступні транзакції підприємства у відкритих базах за відповідний період.
У масиві, який проаналізувала редакція, до кінця травня на рахунки підприємства надійшло близько 41,18 мільйона гривень. Однак понад 17,07 мільйона гривень із цієї суми становили перекази між рахунками самого «Херсонтеплоенерго». Ще близько 24,11 мільйона гривень були надходженнями від інших платників.
При цьому у проаналізованому редакцією масиві транзакцій ми не знайшли прямого платежу від Департаменту міського господарства Херсонської міської ради до МКП «Херсонтеплоенерго», який дозволив би пов'язати збільшення бюджетних призначень із конкретним фактичним перерахуванням коштів підприємству.
Це не доводить, що бюджетного фінансування у березні — травні взагалі не було. Відкриті транзакційні масиви можуть не давати повної картини руху коштів, а фінансування могло проходити через інші механізми та рахунки.
В той же час, 5 березня 2026 року «Херсонтеплоенерго» перерахувало «Енергобудконсалту» 1 278 942,55 гривні. Проте це була оплата за іншим договором — №191-05/25, тобто вона не стосувалася спірного акта №12 за договором №164-05/25.
Ще один платіж цьому контрагенту — 58 669,33 гривні — пройшов 27 лютого за проєктну документацію за іншим договором.
Тобто платежі за іншими контрактами були, а попри підписаний акт з «Енергобудконсалтом» — не було.
Ці платежі також не доводять, що у «Херсонтеплоенерго» були кошти, які воно могло законно спрямувати саме на оплату акта №12. Фінансування комунальних підприємств може бути цільовим, а кошти — передбаченими на конкретні видатки. Однак вони показують, що «Енергобудконсалт» у цей період залишався чинним контрагентом підприємства і отримував від нього платежі за іншими зобов'язаннями.
Наразі документально встановили кілька обставин:
- «Енергобудконсалт» виконав роботи за актом №12 на 2,846 мільйона гривень.
- «Херсонтеплоенерго» їх прийняло, але вчасно не оплатило.
- Підрядник звернувся до суду та виграв справу в першій інстанції.
- Через судовий спір до основного боргу додалося ще понад 71 тисячу гривень 3% річних та судових витрат.
- Одночасно протягом весни 2026 року планова фінансова підтримка підприємства з міського бюджету зросла зі 152,5 до 187,4 мільйона гривень.
Суд зобов'язав «Херсонтеплоенерго» повідомити, скільки бюджетного фінансування воно отримало з березня по травень 2026 року і чи існували об'єктивні та законні причини не платити за актом №12. Підприємство відповідь надало, але її зміст у доступних судових рішеннях не розкритий — ми дамо запит на інформацію. Але відомо точно: КП «Херсонтеплоенерго» дуже сильно нині залежить від місцевого бюджету, за винятком платежів за свої послуги, але за ці послуги наразі — велика заборгованість, яка лише зростає через численні російські обстріли та виїзд населення і бізнесу з Херсона.
Тому Кавун.City продовжує з'ясовувати фактичний обсяг бюджетного фінансування «Херсонтеплоенерго» за цей період та причини, через які прийняті роботи довелося оплачувати через суд.
Адже питання тут уже не лише у боргу в 2,85 мільйона гривень. Йдеться про те, як підприємство, на підтримку якого місто планує витрачати сотні мільйонів гривень, визначає черговість платежів — і чому несплачений рахунок зрештою створює для комунального підприємства додаткові судові витрати.
Кадровий контекст: тесть начальника МВА Шанька та кримський бізнес колишнього директора
Окремі питання раніше виникали і щодо кадрових рішень навколо «Херсонтеплоенерго». Як уже писав Кавун.City, з лютого 2026 року заступником директора підприємства з питань безпеки працює Єгор Нікішин — батько дружини начальника Херсонської МВА Ярослава Шанька. До цього Нікішин працював на схожій посаді у Херсонській міській клінічній лікарні імені Лучанського. Кавун.Сity
Таким чином, Нікішин прийшов до керівництва комунального підприємства саме у період, який зараз аналізує Кавун.City: акт «Енергобудконсалту» на 2,846 млн грн був підписаний 16 березня 2026 року — приблизно через місяць після його працевлаштування. Водночас посада Нікішина стосується питань безпеки, тому сам факт його роботи на підприємстві не свідчить про його причетність до фінансових рішень, розрахунків із підрядниками чи несплати цього акта, але показує родинні зв'язки з людиною, відповідальною за фінансовий стан підприємства.
До Нікішина одним із керівників підприємства був Геннадій Щуров. У липні 2025 року він очолив «Херсонтеплоенерго», хоча претендував на цю посаду ще у 2024 році, але тоді підприємство він не очолив. Втім, після призначення Шанька вже за місяць Щуров отримав посаду. Але вже 20 жовтня 2025 року директора змінили, а Щуров залишився працювати заступником. У середині лютого 2026 року його звільнили.
Біографія Щурова привертала увагу через його зв'язки з окупованим Кримом. У декларації він зазначав земельну ділянку в Севастополі та корпоративні права у створеному ще 2005 року ТОВ «СК «Славутич». Крім того, у розслідуванні Myrotvorets News Щуров фігурував як засновник севастопольської будівельної компанії «Пеленг». За оприлюдненими авторами розслідування даними вантажного маніфесту, у 2016 році ця компанія була одержувачем турецьких будівельних матеріалів, доставлених до вже окупованого Севастополя судном «Моряк».
Утім, ані кадрові перестановки, ані біографії заступників самі по собі не пояснюють, чому підприємство не розрахувалося за прийняті роботи. Безпосередньо у справі №916/1717/26 відповідачем є саме МКП «Херсонтеплоенерго», а ключовим для розуміння причин несплати залишається питання про його фактичне фінансування та фінансові рішення керівництва у березні – травні 2026 року.
Читайте також: Очільнику Херсонської ОВА Олександру Прокудіну нарахували 422 тисячі гривень зарплати за серпень
Тримаймося разом!
- Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
