З 2022 року українські прокурори за колабораціонізм, пособництво та пропаганду притягнули до відповідальності 458 осіб з окупованого Криму. Усього з 2014 року до українських судів надійшли 1149 обвинувачень. Якщо говорити про Херсонську область, то за даними Херсонської обласної прокуратури, станом на початок листопада 2025 року, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, суди першої інстанції за участю прокурорів Херсонської області ухвалили 457 обвинувальних вироків стосовно 467 осіб за злочинами проти нацбезпеки та воєнними злочинами. З них 28 вироків (31 особа) — за воєнними злочинами.

З перших днів окупації Херсонщини росіяни вчиняли воєнні злочини, зокрема викрадали, вбивали та катували людей. Катівні росіян носили не точковий і не випадковий, а системний характер: так було і є в Криму та окупованій частині Херсонщини, так було в Херсоні протягом понад 8 місяців окупації.

Дві херсонські катівні

Найбільш відомим місцем катівні у Херсоні був ізолятор тимчасового тримання (ІТТ) по вул. Теплоенергетиків, 3.

СІЗО по Теплоенергетиків, 3СІЗО по Теплоенергетиків, 3Фото: Відкриті джерелаАвтор: Відкриті джерела

Є дані про те, що там утримували чоловіків, над якими вчиняли сексуальне насильство, є також жінки, які свідчили про тортури росіян саме в цій локації. Ймовірно в цьому ІТТ певний час перебував також і чинний Херсонський міський голова Ігор Колихаєв, якого росіяни викрали 28 червня 2022 року і який досі перебуває в полоні росіян.

Також відомо, що росіяни облаштували катівню в будівлі ГУНП у Херсоні — це самісінький центр міста. Було відомо про те, що через дві катівні росіян у Херсоні — на Теплоенергетиків та в будівлі ГУНП – пройшло близько 600 людей, з яких 500 — це саме на Теплоенергетиків. Втім, правоохоронці продовжують встановлювати обставини і жертв тортур. У розслідуванні Слідство.Інфо правоохоронці розповідали: «В ІТТ росіяни якось почували себе вільніше. Вони не закривали обличчя, не боялися. А в катівні ГУНП окупанти, як правило, були дуже обережні. Ходили в балаклавах, майже всі закривали обличчя. Дуже часто навіть потерпілим, з яких вони знущалися, шапки натягали на обличчя».

Правоохоронці також розповідають, що катівні переважно мали «спеціалізації». Приміром, у катівню в приміщенні ІТТ кидали проукраїнських людей – активних громадян, тих, хто виходив на мітинги. Катівня в приміщенні ГУНП мала іншу спеціалізацію, сюди потрапляли колишні військовослужбовці, АТОвці, поліцейські, співробітники СБУ, підпільники, лідери думок, місцеві депутати, посадові особи різних органів. Вона була ще жорстокіша.

Загалом на Херсонщині правоохоронці ідентифіковували 12 катівень. Вони розміщувались в різних будівлях: школах, будівлях поліції, слідчих ізоляторах тощо.

Катівня в Біляївці

Після деокупації правобережної частини Херсонщини до місць колишніх катівень отримали доступ правоохоронці. Одним із найбільш відомих місць катівні стала школа в селі Біляївка Бериславського району Херсонщини.

Вхід до школи в Біляївці, де росіяни облаштували катівню / ZMINA.Вхід до школи в Біляївці, де росіяни облаштували катівню / ZMINA. Фото: ZMINAАвтор: ZMINA

Місце, де утримували полонених у школі в Біляївці / ZMINAМісце, де утримували полонених у школі в Біляївці / ZMINA Фото: ZMINAАвтор: ZMINA

У своєму звіті «Torture chamber at school» Правозахисний центр ZMINA, який підготували на основі свідчень колишніх бранців, родичів загиблих та очевидців, аналітики та документатори воєнних злочинів детально проаналізували те, що відбувалось у цій катівні. Йдеться не про поодинокий випадок жорстокого поводження, а про системне незаконне утримання і катування цивільного населення, яке тривало з квітня до кінця вересня 2022 року.

Катівню облаштували у приміщенні освітнього комплексу
«Загальноосвітня школа — дошкільний навчальний заклад I–III ступенів» у Біляївці. Камера незаконного утримання знаходилася у технічному приміщенні на другому поверсі школи, тоді як у самій будівлі розміщувався штаб російських військових. За даними ZMINA, у цій катівні утримували щонайменше 20 цивільних — мешканців Біляївки та навколишніх сіл Бериславського району. Людей затримували без будь-яких правових підстав: за підозру у «коригуванні вогню», фото обстрілів, повідомлення в телефоні, волонтерську діяльність, родинні зв’язки з українськими військовими або навіть за доноси сусідів.

Приміщення, у якому тримали людей, не було пристосоване для перебування людини: площа близько 6×3 метри; без вікон, освітлення, вентиляції та туалету; багатоярусні нари з дощок, частина людей спала на підлозі; 8–13 осіб одночасно.

Харчування було епізодичним — рідка юшка раз на кілька днів. Воду давали вкрай обмежено: одна п’ятилітрова пляшка на всіх на 1–2 дні. Через сильне зневоднення деякі утримувані намагалися пити власну сечу. Медичної допомоги не надавали взагалі — навіть людям із переломами, хронічними захворюваннями та втратою свідомості.

Звіт ZMINA фіксує системне застосування фізичних, психологічних і сексуалізованих тортур. Серед задокументованих методів:

  • побиття руками, ногами, прикладами, дерев’яними молотками;

  • удари по нирках, хребту, голові;

  • катування електричним струмом, зокрема підключення струму до геніталій;

  • затискання пальців і геніталій плоскогубцями;

  • введення ін’єкцій невідомих речовин, після яких люди втрачали свідомість або мали важкі психічні порушення;

  • імітації розстрілів, погрози вбивством родичів;

  • приниження, заборона говорити українською мовою.

У звіті фігурують позивні конкретних катів — зокрема «Шаман» та «Ельбрус», які, за свідченнями потерпілих, відігравали ключову роль у допитах і побиттях.

Під час утримання в катівні загинули щонайменше двоє чоловіків:

  • Олег Ковалик, фермер і учасник територіальної оборони, помер після катувань електричним струмом і удушення. Його тіло російські військові вивезли в невідомому напрямку.

  • Дмитро Журавльов, мешканець Біляївки, перебував у стані тяжких психічних розладів після ін’єкцій невідомих речовин і помер після кількох тижнів тортур. Його тіло також зникло.

Ще двоє колишніх бранців померли після звільнення — зокрема внаслідок самогубства та різкого погіршення здоров’я, що, за оцінкою правозахисників, може бути прямим наслідком катувань.

Перед звільненням російські військові змушували людей записувати пропагандистські відео. Полонених під погрозами розстрілу змушували зачитувати тексти про «хороше ставлення», відсутність катувань і навіть визнавати себе «коригувальниками вогню».

Правозахисники вважають, що ці відео були спробою приховати воєнні злочини і створити фальшиві докази на випадок міжнародних розслідувань.

ZMINA наголошує: описані дії мають ознаки воєнних злочинів, катувань, умисних убивств, насильницьких зникнень і можуть кваліфікуватися як злочини проти людяності через їхню системність.

Катівня у школі в Біляївці — ще один доказ того, що російська окупація на Херсонщині була режимом цілеспрямованого терору проти цивільного населення, а не «військовою присутністю», як це намагається подати російська пропаганда.

Також відомо, що тортур зазнавали мешканці Херсонщини на території Північної виправної колонії №90 у Херсоні, в будівля СБУ та ОДА у Херсоні та інших локаціях. Наразі кілька катівень є на території окупованої частини Херсонщини: у Голій Пристані, Олешках, Скадовську, Каховці, Новій Каховці тощо. Так само на лівий берег Херсонщини — нині окупований — доправили чимало в’язнів з Херсона після деокупації.

Катівні на Херсонщині не були ізольованими точками. Вони діяли як елементи єдиної системи незаконного утримання, у якій частина місць виконувала роль постійних катівень, а частина — транзитних пунктів. Після допитів і тортур у Херсоні, Бериславі або Новій Каховці частину цивільних етапували на територію тимчасово окупованого Криму. Там людей утримували вже в слідчих ізоляторах і підвалах ФСБ, а згодом — перевозили далі, до СІЗО та колоній на території Російської Федерації.

Катівні в Криму

СІЗО №1 у Сімферополі

Слідчий ізолятор №1 у Сімферополі (так званий «Сімферопольський СІЗО») з 2014 року є одним із головних інструментів репресій окупаційної влади РФ у Криму. Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році він став центральним вузлом для цивільних і військовополонених, яких незаконно вивозили з півдня України, зокрема з Херсонщини.

СІЗО №1 у СімферополіСІЗО №1 у СімферополіФото: КримСОСАвтор: КримСОС

Йдеться не просто про місце утримання, а про простір системних тортур, ізоляції та «легалізації» насильницьких зникнень.

У 2022 році окупанти відкрили новий СІЗО №1. Про це розповідав Голова Правління КримSOS Олексій Тільненко.

«Новий СІЗО відкрили на території виправної колонії № 1 у місті Сімферополь. Його місткість — понад 300 осіб, що в майже вдвічі менше за місткість СІЗО № 1», — розповів тоді Олексій Тільненко.

Цей слідчий ізолятор, розрахований на 747 осіб, був переповнений. У деякі часи кількість арештантів у СІЗО № 1 перевищувала припустиму майже вдвічі. Тривалий час він залишався єдиним слідчим ізолятором на території окупованого півострова.

«Відкриття додаткового СІЗО може свідчити про те, що до Криму наразі переміщується велика кількість утримуваних громадян України з «новоокупованих» територій, втім арешти у Криму також продовжуються, і тому окупаційна влада вбачає гостру необхідність у нових подібних закладах», — додав Олексій Тільненко.

Саме туди, до СІЗО №1 у Сімферополі, доправляли велику кількість ув’язнених росіянами людей з Херсонщини, але переважно для того, щоб далі доправити їх до в'язниць і СІЗО у Росії.

У загальній логіці окупаційних репресій СІЗО №1 виконувало одразу кілька функцій:місце вторинних катувань після первинних допитів у Херсоні;

  • фільтраційний пункт для цивільних;

  • пункт «юридичної легалізації» незаконного утримання;

  • транзитна ланка перед етапуванням до СІЗО та колоній у РФ (Ростов-на-Дону, Краснодарський край, Башкортостан тощо).

Таким чином, Крим — і саме Сімферополь — став містком між окупованою частиною України та російською пенітенціарною системою.

Отже, Крим і окупована частина Херсонщини — не окремі епізоди, а ланки одного ланцюга, зокрема у скоєнні росіянами воєнних злочинів. Російська окупація на півдні України постає як централізована система терору проти цивільного населення, що має ознаки воєнних злочинів і злочинів проти людяності, а не «військової присутності», як це намагається представити російська пропаганда.

Матеріал буде доповнюватись, адже виявлених катівень більше — ми не про всі маємо інформацію.

Читайте також: «За ці гроші можна було РЕБами закрити весь Херсонський напрямок»: генерал Марченко про Міндічгейт

Тримаймося разом!

  • Заходь до крамнички мерчу Kavun.City
  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися