«Навчай для України» — це громадська організація, яка працює над тим, аби кожна дитина в Україні могла реалізувати власний потенціал, незалежно від місця народження чи проживання.
У нашій статті команда проєкту «Український консорціум реагування на виклики у освіті: безпечне повернення до навчання», який ГО «Навчай для України» за підтримки Save the Children (Врятуймо дітей) й Європейського Союзу реалізує у Херсонській та Миколаївській областях, розповідає про те, як постраждала освіта Херсонщини за час окупації та активних бойових дій, а також як команда допомагає освітянам налагодити повноцінний освітній процес у деокупованих громадах.
Фото ілюстративнеФото: Фото ілюстративне
Дітям не вистачає спілкування за межами освітнього процесу
Пані Катерина (всі імена у матеріали змінені з міркувань безпеки — прим. ред.) очолює один із херсонських загальноосвітніх навчально-виховних комплексів міста. За освітою – вчителька англійської мови. Вона пережила перші місяці окупації Херсона, звідки згодом змогла виїхати і продовжити роботу вже на підконтрольній Україні території.
«Нашим дітям — та і не лише дітям, а й усім учасникам освітнього процесу не вистачає, ось цього спілкування за межами занять», — розповідає Катерина. Бракує також психологічної підтримки, розвитку стійкості та інших м’яких навичок. Майже половина дітей у закладі, за словами Ганни, — це внутрішньо переміщені діти або ж ті, хто наразі перебуває за кордоном: «Серед дітей ВПО ми помітили таку тенденцію: навіть якщо раніше вони не мали проблем із комунікацією у звичному форматі офлайн-навчання, то при зміні місця перебування вони цю проблему вже мають. Їм важко пристосовуватись у новому середовищі та знаходити собі друзів».
Для того, щоб подолати цю проблему, у закладі, який очолює Катерина, проводять додаткові зустрічі поза уроками, де діти спілкуються між собою. Педагоги вигадують різні формати як для класів окремо, так і для паралелей. Школярів активно залучають до самоврядування та допомагають долати комунікативні бар’єри.
Вчителі пояснюють дітям, що педагоги — такі ж, як вони, і теж змушені зараз знаходити нових друзів, тільки серед дорослих: «Я завжди говорю про те, що я зараз живу в селі. І ось тут у мене гарна природа, але в мене немає друзів, тому що я весь час за комп’ютером — мені просто немає коли спілкуватись. Діти, коли це чують від мене та інших вчителів, розуміють, що у дорослих — ті самі проблеми».
Фото ілюстративнеФото: Фото ілюстративне
Пані Катерина очолила заклад освіти вже після початку повномасштабного вторгнення, тож тренінги, які проводилися для вчителів у межах проєкту, стали місцем, де вони з вчителями змогли вперше познайомитися вживу, обійнятися та поспілкуватися.
Діти залюбки відвідували заняття з надолуження освітніх втрат, каже пані Ганна: «По-перше, заняття відрізняються за формою від звичайних занять, до яких учні звикли. По-друге, за такі заняття не ставили оцінки, а по-третє – не було домашнього завдання. Якщо немає домашнього завдання, то відповідно немає зайвого навантаження на дітей – вони завжди це позитивно сприймають».
Батьки також підтверджують, що діти із задоволенням відвідували додаткові заняття. І хоча за тривалістю вони такі самі, як і звичайні уроки – 45 хвилин, але саме під час їх відвідування діти отримували безпечний простір для помилок, жартів, чесності та навчання. Завдяки підтримці Європейського Союзу 99 учнів школи мали можливість покращити свої знання з англійської та української мов, математики, історії, фізики та хімії.
У Херсоні після онлайн-навчання часів пандемії коронавірусу з 24 лютого 2022 року настав час призупинення освітнього процесу саме з початком окупації Херсонщини. Ганна наголошує: «Враховуючи те, що ми працюємо з дітьми з початку війни в дистанційному форматі, то перше, на що б я хотіла зауважити із потреб, — це психологічна підтримка учнів. Стабілізація психологічного стану стає все важливішою».
Школярі також потребують подолання прогалин у знаннях, каже пані Катерина. Вчителям необхідно підтримувати стійкість учнів на тому ж високому рівні, яким цей рівень є зараз.
Проєктна менеджерка ГО «Навчай для України» Інна Степанець теж наголошує на тому, про що говорить пані Катерина на прикладі своєї школи: «Освітні втрати дітей стають справжніми викликами для громад і шкіл. Проте це не лише про знання з математики чи навичок письма. А й про втрату довіри, мотивації та відчуття того, що завтра настане».
У прифронтових регіонах України освітні втрати набули карколомних масштабів через масові руйнування та пошкодження навчальних закладів внаслідок бойових дій, постійні обстріли та локальні блекаути. За словами заступниці Міністра освіти і науки України Надії Кузьмичової найбільше постраждали школи в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Херсонській, Миколаївській, Луганській, Сумській, Чернігівській областях та у Києві. У 2024 році, попри спроби відновлення освітньої інфраструктури, зокрема облаштування укриттів у школах, навчальний процес залишається викликом через безпекову ситуацію у регіонах.
Щоб приєднатися до подальших проєктів ГО «Навчай для України», підписуйтеся на організацію у соцмережах.
Проєкт фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать лише автору (авторам) і не обовʼязково відображають погляди Європейського Союзу, який не може нести за них відповідальності.
Читайте також: «Мені 35 — і я не знаю, ким хочу стати, коли виросту»: ким у дитинстві мріяли стати відомі херсонці
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
