Наприкінці червня Херсонщину відвідав Прем-'єр-міністр України Денис Шмигаль. Традиційно для таких візитів він відзвітував про це у соцмережах, однак, звіти вийшли такими, що можна навіть не здогадатись, у якому пеклі живуть мешканці Херсонщини. Кавун.City розповідає деталі.
Дописи про візит Дениса Шмигаля на Херсонщину нагадують інстаґрам-сторінки про «успішний успіх», де все виключно добре, а навіть якщо не дуже добре, то точно працюємо над тим, щоб було добре. Жодних обстрілів, зруйнованих будинків, FPV-терора над Херсонщиною. Тільки відновлення, будівництво та найкраще, що може бути. Розповідаємо, що з цим не так.
Що показали Денису Шмигалю на Херсонщині
Отже, Денис Шмигаль побував у селі Посад-Покровське, в перинатальному центрі в Херсоні та в Центрі життєстійкості. Якщо ви не знаєте, про останній, то це ініціатива першої леді Олени Зеленської, тому цілком логічно, що Шмигаль туди завітав. Що йому показали і як це комунікував Шмигаль, розповідаємо далі.
Постановочні фото у Посад-Покровському
Відбудова у Посад-Покровському «прославилась» на всю Україну після того, як виявилось, що у селі, де від обстрілів росіян не вціліло жодного будинку, роботи з відновлення робили лише на папері. Коли про це стали писати місцеві медіа, зрештою звернули увагу і загальноукраїнські та розгорівся скандал, який триває і досі. Ми про це також писали.
Зрештою відновлювати Посад-Покровське таки почали — роботи там проводять. На відбудову села навіть передбачили 2,2 мільярди гривень. Тепер туди возять чи не всіх міністрів та інших топ-посадовців, які бувають на Херсонщині, аби показати, що тепер вже все інакше — будують, ще й як. Фото з села нагадують постановочні, особливо перше, де Денис Шмигаль ніби щось вивчає на схемі.
Гортайте ліворуч, щоб подивитись фото
Традиційно для таких постів риторика ніби і стримана, але відірвана емоційного контексту та дистанційована від реальності постраждалих людей. Пост насичений цифрами, канцеляризмами та звітною лексикою, але майже повністю позбавлений співпереживання, визнання трагедії, або хоча б підкреслення масштабу горя. Складається враження, що село — майданчик для експерименту, а не місце трагедії, немає жодного згадування жителів села — їхньої участі, настроїв, потреб. Пост створює домінування Уряду над реальністю: немає визнання участі місцевих громад, волонтерів, донорів, ініціатив «знизу», все подано як централізоване досягнення, а не результат спільних зусиль. Хоча історія окупації та обстрілів Посад-Покровського — страшна і моторошна, могла би стати хоча б підведенням до інформації, яку дав Прем'єр. З посту немає враження, що мешканці пережили по-справжньому страшні події окупації та обстрілів росіян.
Пост Дениса ШмигаляФото: Пост Дениса Шмигаля
Інстаґрамний перинатальний центр без жодних деталей жахів
До речі, зовсім по-іншому виглядає пост про відвідування перинатального центру у Херсоні — того самого, що під землею. Пост виглядає офіційно-урядовим, але водночас є більш людяним порівняно з дописом про Посад-Покровське. Він несе позитивний меседж про стійкість, але виважено поданий у контексті небезпеки. У пості є технічна інформація, але вона подана не як головне, а як підтвердження турботи та забезпечення стійкості закладу. Нею підкріплюється меседж «люди мають доступ до безпечної допомоги», а не самозвітність уряду. Але цікавіше — далі. Висловимо припущення, що поки Денис Шмигаль їхав з Посад-Покровського до перинатального центру, він відчув на собі частину жахів, які переживають херсонці щодня. Тому тут про безпеку хоч і дуже стримано (незрозумілий ступінь цієї небезпеки), але принаймні зрозуміло.
Денис Шмигаль у перинатальному центріФото: Допис Дениса Шмигаля
Перинатальний центр — це також той самий об'єкт, який радо показують усім топ-посадовцям, які їдуть на Херсонщину. Не оминув цей заклад і Денис Шмигаль: логічно, адже з Державного бюджету на реконструкцію виділили 91,2 млн грн, ще 10,1 додали з місцевого бюджету. Також були виділені кошти на облаштування, тому у пості Шмигаля і йдеться про 104 мільйони гривень.
Закупівля щодо реконструкції перинатального центру у ХерсоніФото: https://prozorro.gov.ua/
З перинатального центру — знову інстаґрамні фото і жодної подяки донорам у дописі, хоча навіть на фото видно донорське брендування. Які саме страхи переживають мешканці Херсона під обстрілами? Скільки дітей народилось у перинатальному центрі під землею? Тільки якщо уважно прочитати, то можна дізнатись, що відділення знаходяться під землею, хоча це — чи не основна особливість закладу: він не може функціонувати повноцінно, як раніше, — тільки під землею. Бо його нещадно обстрілюють росіяни.
Гортайте ліворуч, щоб подивитись фото
Але у дописі та фото немає жодних натяків на обсяги руйнувань та обстрілів, завданих росіянами пологовому будинку (перинатальному центру). Це могло би принаймні ілюструвати, які саме обстріли у Херсоні та яких руйнувань зазнав перинатальний центр, адже обстрілів зазнає вся Україна — на жаль, саме обстрілами мало кого можна здивувати. Але якщо ілюструвати наслідки, це справляє належне враження про ситуацію в Херсоні.
Наслідки обстрілу перинатального центру в Херсоні у 2024 році
Перинатальний центр у Херсоні після обстрілу у 2024 роціФото: Район Херсон
Перинатальний центр у Херсоні після обстрілу у 2024 роціФото: Район Херсон
Перинатальний центр у Херсоні після обстрілу у 2024 роціФото: Район Херсон
Згадки про Олену Зеленську, але не про кошти Держбюджету
Третя локація, куди повезли Дениса Шмигаля, — це Центр життєстійкості в Херсоні. У порівнянні з попередніми дописами, пост про центр життєстійкості цей — найменш технократичний і найбільш соціально-чутливий. Втім, ілюстрований він вже традиційно інстаґрамними фото, де все добре і всі посміхаються. Жодних конкретних даних — щодо кількості постраждалих, кількості тих, хто потребує психологічну допомогу, немає. Але згадати першу леді, звісно, Прем'єр не забув.
Денис Шмигаль у центрі життєстійкості в ХерсоніФото: Денис Шмигаль
У пості немає жодної інформації також і про те, що фінансування таких Центрів життєстійкості відбувається коштом держави та донорів: майже всюди і обласна херсонська влада, і топ-посадовці комунікують виключно ініціативу Олени Зеленської.
В той же час, фінансування праці фахівців (психологи, соціальні менеджери тощо), адміністративні витрати, офісне оснащення — відбувається за рахунок державного бюджету через Мінсоцполітики в межах програми «Ти як?». Наче програму і зазначають, але забувають додати, що вона має державне фінансування та донорське. Загалом у 2025-му році на комплексну послугу з формування життєстійкості планують виділити 600 млн грн. із Державного бюджету. Завдяки цьому щонайменше 250 команд Центрів життєстійкості, а це - понад 1000 фахівців — зможуть безоплатно підтримувати ментальне здоров’я українців.
Місцева влада при цьому забезпечує приміщення (укриття, доступність) та комунальні послуги для центрів.
Діяльність більшості центрів життєстійкості підтримують громадські організації та донори, низку донори і відкривали. Приміром Запорізький Центр життєстійкості створений за підтримки ЮНІСЕФ та фінансування уряду Німеччини через банк розвитку KfW. У його роботі беруть участь місцева влада й команда громадської організації «Відповідальні громадяни».
Таким чином формується синергійна модель фінансування, що базується на державно-громадсько-партнерській співпраці з міжнародним внеском. Але в дописах Дениса Шмигаля, які слухняно поширили херсонські посадовці, згадують виключно Олену Зеленську.
Фото — традиційно позитивно-постановочні, без жодних «живих» емоцій.
Гортайте ліворуч, щоб подивитись фото
Протокольна нарада на Херсонщині
Дуже часто топ-посадовці на Херсонщині проводять також виїзні засідання структур, які очолюють. Денис Шмигаль зберіг цю протокольно-бюрократичну традицію та прозвітував про виїзну урядову нараду на Херсонщині за підсумками робочої поїздки.
Пост створює враження інструктивного протоколу для службового користування, а не публічного звернення до громадян: Безпека, Медична сфера, Освіта… Такий формат знеособлює комунікацію — не видно ані людей, ані історій, ані прикладів. Якщо подивитись ще відео, на якому Денис Шмигаль це все зачитує з паперу, немає жодного враження співучасті.
Жодного згадування постраждалих мешканців, ситуацій «на місці», емоційних оцінок та персональних зустрічей або діалогів із громадою. Все це створює враження відсутності людського виміру.
Багато формулювань — технократичні, узагальнені, без деталей:
«Посилюємо постачання обладнання…»,
«Поставив завдання Мінагро…»,
«Питання — на контролі міністерства…»
Це риторика інструкції, а не співпереживання. Традиційно для посадовців Шмигаль використовує багато пасивних форм (ведуться, триває, опрацьовується), а це розмиває суб’єктів дії й знімає персональну відповідальність.
«Критична інфраструктура та енергетика. Без подробиць»: Це виглядає дивно в публічному комунікаційному просторі. Якщо тема настільки важлива, то або варто дати бодай загальні дані, або взагалі не включати пункт у публічну комунікацію. Це створює відчуття непрозорості або небажання заглиблюватись у складне.
У пості чітко простежується меседж: уряд планує, контролює, наказує, спрямовує, а всі інші — виконують. Це підкріплюється лексикою:
-
«Поставив завдання…»
-
«Перед відповідальними міністерствами…»
-
«Ці питання — на контролі…»
-
«Має бути придбано…»
При цьому відсутня згадка про участь місцевих громад, міжнародну допомогу (виняток — лише один раз при згадці про донорів у контексті МОЗ), ініціативу знизу. Це формує сильну вертикальну риторику, де дії «згори» — єдині, що мають значення. Власне, наразі херсонська влада повністю зосереджена на командах згори — і риторика Дениса Шмигаля це підтверджує, як і слухняні репости його дописів від місцевих посадовців.
Допис Дениса ШмигаляФото: Допис Дениса Шмигаля
Втім, Денис Шмигаль навіть близько не озвучив ті жахи, які відбуваються на Херсонщині в цілому і в Херсоні зокрема. Його провезли локаціями, які традиційно показують всім посадовцям як картинку про ефективне виконання завдань Уряду. Ті жахи, які вчиняють росіяни з Херсоном і Херсонщиною, залишились на другому плані: побіжно Прем'єр розповів і про захист від FPV-дронів, і про безпеку загалом, і навіть відвідав підземні відділення перинатального центру, але жодної статистики, жодних описів жахливого стану саме Херсонщини немає.
Немає у дописах Дениса Шмигаля і жодних згадок про окуповану частину Херсонщини, а між тим понад 70% області перебуває в окупації росіян.
Що б ми радили показати Денису Шмигалю на Херсонщині
Денис Шмигаль точно був у Херсоні. Тут є що подивитись, окрім файних локацій, куди везуть чи не всіх. На відміну від Міністра закордонних справ, Денис Шмигаль принаймні знає різницю між Херсоном і Херсонщиною.
Але Денис Шмигаль жодним чином не зазначив обсягів руйнувань та жахливих обстрілів Херсонщини, які відбуваються 24 години на добу. Ми би залюбки запропонували Прем'єр-міністру відвідати приміром Білозерку, де росіяни розгатили єдиний торгівельний центр і днями закрилось єдине відділення «Нової пошти». Це всього 15 кілометрів від Херсона. Щоправда, далеко не всім щастить подолати цю відстань через постійні російські обстріли. Дорогою можна заїхати до Комишан.
Терор мешканців з боку росіян в Білозерці настільки великий, що інформація про постраждалих з'являється щодня. До речі, якщо «Нова пошта» призупинила роботу буквально днями, то торгівельний центр розгатили до приїзду Шмигаля. Ціни у крамницях високі, а от доходи населення — вкрай низькі. Але можливо Прем'єру було складно організувати туди візит, бо тамтешнє керівництво з'являється де завгодно, але не в Білозерці.
У Станіславі, що в 30 км від Херсона і зовсім поруч із Білозеркою, ситуація схожа, тільки ще більш напружена: там навіть немає кому гасити пожежі. До окупації це була мальовнича громада, яку часто згадували і згадують завдяки пісні Кузьми Скрябіна «Місця щасливих людей» — частину відео знімали саме там.
Кізомис та Дніпровське надто небезпечні, аби туди їхати — росіяни нещадно обстрілюють ці громади. А колись туди приїздили топ-посадовці на рибалку і фестивалі.
Берислав та навколишні громади щоденно страждають від обстрілів росіян з різних видів озброєння. І це триває зокрема поза оголошеними повітряними тривогами. Але про це — жодного слова деталей від Дениса Шмигаля.
В самому Херсоні немає жодного мікрорайону, який був би хоча б відносно безпечним. До нещодавна таким вважали Таврійський, але і туди росіяни дотягуються регулярно. Побудувати підземні школи у Херсоні не можуть саме через російський терор: щойно їхні дрони-розвідники бачать капітальне будівництво, туди прилітає обстрілом від росіян. Дніпровський район, Острів, Річпорт та ще багато локацій мають дуже промовисті об'єкти, які можна відвідувати. Але вийде не так оптимістично, як у постах Дениса Шмигаля.
В Херсоні доволі багато локацій, куди можна поїхати і подивитись наслідки обстрілів з боку росіян, але чомусь туди Дениса Шмигаля не повезли. Та і навіть просто не дали фото чи відео для публікації. Або ж він не захотів псувати інстаґграмні звіти про те, як на Херсонщині все відновлюється.
Читайте також: Херсонську МВА залишають ключові фігури: фахівці не хочуть працювати з новим керівництвом
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
