У великодні свята клірик Катедрального собору Стрітення Господнього Православної Церкви України у Херсоні – протоієрей Сергій Шульц — розповідає про те, як у важкі хвилини бачить уві сні загиблого на війні сина. І про те, як у поминальні дні згадати рідних – з урахуванням безпекової ситуації у нашій прифронтовій громаді.
Як згадувати про померлих у поминальні дні: розповідає херсонський священник
Сергія Шульца добре знають у Херсоні. Родина Шульців пережила окупацію і нині живе в Херсоні, кожного дня стикаючись із жахами російських обстрілів. В останню путь українських Воїнів у Херсоні проводжає саме Сергій Шульц. На його сторінці у Фейсбук можна побачити сумні і трагічні кадри з прощань. У січні 2015 року в бою загинув син панотця — Михайло Шульц. Про те, як поминати померлих, панотець розповів у відео Херсонської МВА.
«Після Світлого тижня поминають близьких, померлих — це називається батьківський день. Раніше було дуже багато людей, які приїздили на кладовище і там правили геть не трізно: із алкогольними напоями, їли там, замість того, щоб помолитися. Бо ми туди часто раніше їздили, щоб помолитися разом із тими людьми, які приїхали. Поминути. Поділитися радістю зі своїми померлими ближніми», — розповідає панотець Сергій Шульц.
Зараз у нас такі обставини, що вже більше трьох років у нас немає можливості провідати могили наших близьких, бо це небезпечно, каже панотец. Але можна пом'янути близьких своїх, померлих, у храмі: прийти на панахіду, замовити поминальні служби, залишити у храмі поминальні записки.
Але ж ми мусимо інше щось робити. Якщо наші рідні були дуже добрими людьми, з якими нам було легко, від яких ми багато чому навчились, то ми можемо дякувати Богу, каже панотець.
Сергій Шульц під час Веоикоднього богослужіння у Херсоні, 2025 рікФото: Сергій Шульц
«Як ми можемо подякувати Господу? Через молитву, через співчуття до тих, хто потребує цього — нашої допомоги, через милостиню. Але милостиня не має бути такою, як роздати пиріжки людям та й усе. Я багато разів із цим стикаюся і в мене є досвід тих людей, які таке робили. Наприклад, я під'їзджаю до магазину, в якому мені треба щось купити і стоїть людина, яка просить хліба або ще чогось. В такому випадку я заходжу, купляю — хліба, ковбаски, сиру чи ще чогось, як виходить по грошах, а потім не просто даю це людині, а прошу: помоліться за Воїна Михайла, мого сина, який загинув у січні 2015 року».
25 січня загинув Михайло Шульц, син панотця Сергія. Він був командиром танка, загинув у розвідці боєм, яку проводили наші війська під Донецьком, оповідає батько: «Він один загинув в тому бою. Поховали у нас на кладовищі на Алеї Героїв, яка вже дуже багато місця займає на кладовищі». І люди відгукуються, каже панотець: люди говорять, що помоляться за Воїна Михайла.
Михайло Шульц, син панотця Сергія ШульцаФото: Відео Херсонської МВА
Михайло Шульц водив туристичні групи, підкорював гори Криму та Карпат
Михайло Шульц народився у Херсоні. Після закінчення у 1999 році херсонської школи № 24, продовжив навчання у Херсонському національному технічному університеті за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит». Одночасно з навчанням працював за спеціальністю на підприємстві, також працював на роботах, що пов'язані з програмним забезпеченням, — це дозволило самостійно оплачувати навчання у магістратурі. Під час навчання у школі займався карате. В університеті захопився туризмом, підкорював гори Криму та Карпат.
У 2005 році пройшов строкову військову службу в прикордонних військах, яку закінчив у званні молодшого сержанта.
З 2009 по 2014 заочно навчався у Харківському політехнічному університеті, де здобув спеціальність енергетика. Самостійно опанував професію інструктора з туризму, водив туристичні групи у походи по Криму. Мріяв побудувати яхту.
В березні 2014 був за мобілізацією потрапив до лав 1-ї окремої танкової бригади, виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України. В листопаді став командиром танка. Загинув в бою у селищі Оленівка Волноваського району Донецької області. Молодший сержант Шульц разом з екіпажем танку Т-72 брав участь в операції розвідки боєм, яку проводили бійці 1-ї танкової бригади та 28-ї механізованої бригади. Рейд на Оленівку мав на меті відволікти сили противника, який, порушуючи Мінські домовленості, проводив наступальні дії в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого, а напередодні з РСЗВ «Град» обстріляв житловий квартал Маріуполя. В ході операції виявлено розташування сил противника, знищено кілька одиниць техніки ворога з особовим складом, мінометні розрахунки. Українські бійці пройшли всю Оленівку і вийшли до села Сигнальне. Танк Шульца підбили у бою, члени екіпажу залишили машину і десантувалися на БМП, яка повинна була вивезти їх у безпечне місце. Під час посадки на машину Михайло Шульц дістав смертельне кульове поранення. Як згадував один із танкістів: «Один із Т-72 заглух на відкритому місці, екіпаж власними силами не зміг запустити двигун, їх почали обстрілювати. За ними виїхала БМП-КШМ. Уже під час евакуації командиру танка в серце влучила куля, він загинув на місці. Танк дістався сепаратистам, евакуювати його можливості не було».
У 2019 році провулок Зрошувальний у Херсоні перейменували на провулок Михайла Шульца (Таврійський мікрорайон).
«Час не лікує»
В ці часи нам дуже важко сприймати те, що відбувається, каже панотець: гинуть близькі люди, гинуть волонтери, Воїни. Дуже важко рідним і близьким пережити це. Час не лікує, каже панотець і розповідає, як збираються разом із батьками тих Воїнів, які загинули ще у 2014 — 2015 роках і пізніше. Мама одного з таких Воїнів, Тетяна, яка вже померла, називала такі зустрічі «поминальний чайок».
Панотець Сергій ШульцФото: Відео Херсонської МВА
«Не кожна людина сповідує християнство, не кожна людина церковна, але ми збиралися тут, спілкувались один із одним, підтримували один одного як могли. Бо горе, яке було тоді, розділили люди, які прийшли поспівчувати. Які прийшли помолитися разом, побути разом. Їх було так багато, що цього горя у мене не залишилось. Залишився лише сум. Сум через те, що я Михайла не побачу. Але я бачу його у снах. Він з'являється до мене у важкі хвилини — і це дуже позитивна така прикмета, бо я надихаюсь при цьому тим, що те, що для мене важливо, треба мені робити. Робити для того, щоб в нашому серці — в кожному серці — була не безнадійність, а звитяга, була не недбалість, а пильнування, було не безглуздя, а мудрість. Мудрість замість тієї інформації, яку ми отримуємо кожен день і яка потьмарює наш розум».
Дивіться відео Сергія Шульца
Читайте також: В Херсоні триває оптимізація закладів охорони здоров'я: для чого і як це відбувається
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
