27 грудня 2014 року на підставі рішення РНБО України українським залізничникам та автоперевізникам заборонили здійснювати пасажирське сполучення з Кримом. Про це нагадує Кримськотатарський культурний центр «Куреш». Кавун.City згадує, як це було.
Кінцевими станціями в кримському напрямку залишилися селище Новоолексіївка і місто Херсон. Між материком і окупованим півостровом припинили залізничне сполучення. Державна інспекція України з питань безпеки на наземному транспорті також вимагала від автомобільних перевізників та власників автостанцій припинити з 26 грудня 2014 року продаж квитків, а також перевезення пасажирів автобусними маршрутами, що з'єднують материкову частину України з територією окупованого Росією Криму.
Станом на березень 2014-го року, захопленими у Криму опинилися 885 вагонів — вантажних і пасажирських, а також платформи, цистерни і зерновози, інше майно, повідомляє Радіо Свобода.
Сполучення припинили, про Чаплинку забули
Втім, сполучення між окупованим Кримом і материковою Україною не припинилось. В громадах, які опинились на межі між окупованою та неокупованою Україною, виросли три контрольні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ): в Чонгарі, Чаплинці та Каланчаку. Нині всі вони — в окупації росіян.
Всі три КПВВ активно відновлювали та облаштовували, особливо після 2019 року. Втім, чаплинське КПВВ залишалось на диво майже забутим. У 2019 — 2020 роках я навіть активно писала про дивне «забуття» КПВВ у Чаплинці в медіапросторі. Якщо про Каланчак і Чонгар активно писали та робили ремонти, встановлювали камери спостереження, то приміром у Чаплинці єдина камера спостереження дивилась прямо в ліхтар, який закривав огляд.
Пост від 31.01.2020:
«У мене є звичка час від часу переглядати веб-камери пунктів пропуску із тимчасово о купованим Кримом. І от спостереження є.
Камери в Каланчаку і Чонгарі доволі чітко показують, що відбувається і вночі, і вдень. Особливо добре видно Чонгар — просто супер.
Натомість пункт пропуску у Чаплинці добре оглядається лише вдень. Вночі камера дивиться прямо на ліхтар, який блимає в ту саму камеру. Не видно геть нічого. Все було б прикольно, якби не два факти:
1. Особливу увагу на облаштування приділяють лише Каланчаку і Чонгару — Чаплинки ніби немає.
2. Саме через пункт пропуску у Чаплинці за спостереженнями і логікою появи українських продуктів у тимчасово окупованому Криму перевозять левову частку контрабанди. Саме тут, через КПВВ, який не проглядається камерами вночі, відбуваються дива у вигляді потрапляння неймовірного обсягу товарів українського виробництва до Криму. Доки увага всіх прикута до облаштувань двох інших КПВВ, на третьому - непроглядному вночі - проходить чимало цікавого».
Низка фото для порівняння
Скріншот сервісу камер спостереження на КПВВ у січні 2020 рокуФото: Скріншот сервісу камер спостереження на КПВВ у січні 2020 року
Скріншот сервісу камер спостереження на КПВВ у січні 2020 рокуФото: Скріншот сервісу камер спостереження на КПВВ у січні 2020 року
Скріншот сервісу камер спостереження на КПВВ у січні 2020 рокуФото: Скріншот сервісу камер спостереження на КПВВ у січні 2020 року
Жодних пояснень, чому так відбувається, не було, але у вересні 2020 року КПВВ у Чаплинці планували закрити. Втім, чому так мало раптом стало людей перетинати саме цей КПВВ, який ще нещодавно був доволі зручним, не пояснили. А що там відбувалось, так і залишилось таємницею.
Безкоштовні перевезення за завищеною ціною маршрутом в окупацію
До самого початку окупації Херсонщини кримці мали хоч умовну, але можливість їздити до материкової України: до пункту пропуску, з проходженням контролю окупантів та українських військових і далі від пункту пропуску. Механізм налагодили доволі швидко: їздили як приватні перевізники на авто, так і на автобусах. В материковій Україні потрохи налагодили адміністративні послуги для кримців, а у тих переселенців з Криму та інших регіонів, які вже «осіли» в громадах, з'явилась можливість голосувати на місцевих виборах.
Втім, інтегрувати вдалось не лише кримців — інтегрували також і окупацію росіян. За 9 днів до початку масштабного вторгнення влада урочисто анонсувала безкоштовні регулярні перевезенняз від КПВВ у Чонгарі та Каланчаку (без Чаплинки, яка фізично лишалась). Це повідомлення одразу шокувало громадських активістів та пресу: там, де вчора говорили про заміновані ділянки, сьогодні пройдуть безкоштовні автобуси? Ті, хто мали їхати цими автобусами (шатлами), були більше здивовані, ніж раді.
Видання «Наші гроші» тоді порахувало, скільки коштували ці «безкоштовні» перевезення.
За даними «Прозорро», за безкоштовні послуги шаттлів держава заплатить 4,18 млн грн одеській фірмі ТОВ «Ас-Транс Юг».
Ці автобуси з 14 лютого вже возять людей у пунктах пропуску «Чонгар» та «Каланчак». Йдеться про підвозку людей від пункту пропуску до адмінмежі – 450 метрів на «Чонгарі» та 300 метрів на «Каланчаку». За чонгарський шатл заплатять 2,35 млн грн, за каланчакський – 1,85 млн грн.
Для цього Держпідприємство «Реінтеграція та відновлення» замовило по одному автобусу на кожен пункт, вони мають працювати з 8 ранку до 18 вечора. Кошти призначені для оплати з 14 лютого по 31 грудня (322 дні).
Якщо рахувати погодинно, то в середньому робота цих автобусів коштуватиме 1300 гривен за годину. Це вдвічі перевищує звичайні тарифи оренди мікравтобусів. Наприклад, Mercedes benz sprinter з водієм у Києві коштує від 500 грн за годину , в Одесі від 350 грн/год.
Засновником ТОВ «Ас-Транс Юг» (Одеса) є Євген Середа, до нього власниками були Олексій Морозов і Вікторія Тімофєєва.
Єдиним конкурентом було ТОВ «Іса Транс» (Одеса) Анатолія Морозова і Ігоря Ротара.
Співвласник «Іси транс» Анатолій Борисович Морозов прописаний у Чорноморську по вул. 1 Травня, 1-г у одній квартирі з Олексієм Анатолієвичем Морозовим, який донедавна був співвласником переможця тендеру «Ас-Транс Юг». Про це свідчать дані «youcontrol».
Внаслідок такої «конкуренції», на аукціоні ціна була знижена всього на 1,7% від очікуваної вартості.
В день, коли припинили залізничне сполучення з Кримом, на Херсонщині був Сергій Жадан
У листопаді 2014 року я познайомилась у Слов'янську зі своїм вже тоді улюбленим письменником Сергієм Жаданом. І запросила до Херсона. Організувати його подорож мені вдалось завдяки своєму бажанню, а також бібліотеці імені Лесі Українки, панотцю Сергію Чудиновичу та Марійці Мороз. Саме 26 — 27 грудня Сергій Жадан виступив у бібліотеці в Херсоні, а згодом ми поїхали до військових, які боронили нас з боку Криму на Херсонщині.
Тоді погода з +10 за ніч перетворилась на —7, ожеледицю на дорогах і рясний сніг. Але в багажнику панотцевого авта були книжки від Сергія і смаколики для військових. Саме тоді по радіо ми почули про перекриття залізничного сполучення з Кримом. А вже за пару годин стояли у довжелезій черзі, в якій автівки переважно прямували до Криму. Ми тоді встигли доїхати до військових, багато розмовляли і молились. Але то вже інша історія.
Ми чекаємо на залізничне сполучення «Укрзалізниці» до деокупованого Криму.
Відео про виступ Сергія Жадана у 2014 році у Херсоні
Читайте також: Російські солдати масово відмовляються від штурмів правобережжя Херсонщини
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна
