В суботу, 14 вересня, окуповане нині росіянами місто Олешки на Херсонщині святкуватиме свій День міста. Попри те, що місто в окупації, олешківці по всій Україні проведуть зустрічі. Кавун.City розповідає, де саме вже заплановані події.
Де відбудуться молебні за Олешки
Отже, зустрічі земляків «Ми разом» до Дня міста Олешки, яке відзначають кожного року у другу суботу вересня, відбудуться:
- Львів, вул.Щирецька,36 в Храмі Пресвятої Богородиці – молебень за наше місто (Настоятель храму Різдва Івана Хрестителя Православної церкви міста Олешки отець Михайло Гарбадин) – 13 вересня 2024 року (п'ятниця) о 10.00;
- Миколаїв, вул. Генерала Карпенка,46 (гуманітарний хаб Херсонщини) – 13 вересня 2024 року (п'ятниця ) об 11:00;
- Одеса, парк Перемоги (біля озера, пам'ятник загиблим морякам у боротьбі із російським агресором) – 13 вересня (п’ятниця) 2024 року об 11.00.
- Київ, Поділ, Метро Контрактова площа вул.Григорія Сковороди, 12 в Храмі Миколи Набережного – молебень за Олешки (Настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці міста Олешки отець Леонід Сливканич) 14 вересня об 11.30.
Можна записати привітання для Олешок
Усіх земляків та просто небайдужих людей запрошують долучитись до привітання в усіх громадах, де це безпечно.
Записуйте свої привітання, фотографуйте зустрічі та виставляйте на своїх сторінках Фейсбуку з відміткою #ОЛЕШКИ_940 або надсилайте на електронну адресу [email protected], повідомляють у громаді.
В разі повітряної тривоги в місті заходи відповідно перенесуть.
Перші згадки про Олешшя
Cлов'янське торговельне місто Олешшя, яке було опорним пунктом Київської Русі в нижній течії річки Дніпро, відоме ще з часів Х — XIII ст. Роком народження Олешок вважають 1084-й рік, яким датована перша згадка про Олешшя — в «Літописі Руському», в тій його частині, яка є фактично «Повістю минулих літ»:
«У РІК 6592 [1084]. Приходив Ярополк [Ізяславич у Київ] до Всеволода на Великдень.
У сей же час утекли два Ростиславичі, [Володар і Василько], від Ярополка [із города Перемишля] і, прийшовши [до города Володимира], прогнали Ярополка. І послав Всеволод сина свого Володимира, і вигнав він обох Ростиславичів, і посадив Ярополка у Володимирі.
У сей же рік Давид захопив гречників у [городі] Олешші і забрав у них все майно. Всеволод тоді, пославши [мужів своїх], привів його і дав йому [город] Дорогобуж».
Пояснення. Гречники — купці, що користувалися Гречником (дніпровською частиною водної путі із Варягів у Греки), здійснюючи торгові операції між Києвом і Константинополем. Захопивши і пограбувавши гречників, Давид шкодив торговим інтересам Русі, і тому Всеволод змушений був дати цьому князеві-ізгою город Дорогобуж.
Далі Олешшя можна побачити вже в Київському літописі (це також частина «Літопису Руського») у 1153 році:
«У РІК 6661 [1153]. Послав Ізяслав сина свого Мстислава на половців до [ріки] Псла, тому що пакостили вони тоді по [ріці] Сулі. Але, не дійшовши до них, він вернувся. На ту ж осінь послав отець Мстислава назустріч | мачусі [Русудан], з Володимиром Андрійовичем і з берендичами. І ходили вони до [города] Олешшя, та, не знайшовши її, вернулися».
Пояснення. Осінь 1153. Після смерті першої дружини в 1151 р. Ізяслав оженився вдруге, згідно з грузинськими джерелами та дослідженнями, на Русудан, дочці грузинського царя Дмитрія (Деметре) I (див. ще початок 1154 р.).
Йдемо до Галицько-Волинського літопису, тобто з 1201 року — і там також бачимо Олешшя у згадці про 1219 рік. Це був період великого бою на Кривавим броді. Влітку 1219 року угорський король династії Арпадів Ендре ІІ і польський князь династії П'ястів Лешко Білий об'єднали війська і рушили на Галич, заскочивши князя Мстислава Удатного зненацька. Мстислав послав тисяцького Дмитра на повсталий Городок, але під час облоги підійшли угорсько-польські війська і розбили Дмитра. Мстислав послав Данила обороняти Галич, до якого десь в жовтні того ж року прийшло угорсько-польське військо. Данило вийшов їм на зустріч і дав бій на Кривавім броді. Після чого Данило за проханням Мстислава відступив з Галича на Волинь. Восени 1219 року в Галицько-Волинському літописі є така згадка:
«...Звідти пройшли вони в [город] Онут і рушили в поле. І настав [у них] голод великий, [але] рушили вози [з Галича?] до [города] Плава напередодні святого Дмитрія [Солунського і], захопивши вози, накормилися вони вдосталь і воздали хвалу богородиці і святому Дмитрію, що він нагодував їх.
А звідти прийшли вони нижче [від города] Кучелмина, думаючи, де перейти ріку Дністер. Та за божою милістю прийшли човни з [города] Олешшя, і переїхали вони в них через Дністер, і наситилися рибою і вином. Звідти ж приїхав Данило до Мстислава [Мстиславича].
Мстислав же велику | честь склав Данилові, і дари йому дав великії, і коня свого борзого сивого, і сказав йому:- «Ти піди, княже, /377/ у Володимир, а я піду в Половці. Помстимось оба за сором свій». І Данило приїхав у Володимир».
Таким чином, Олешки мають доволі глибоку історію, яка сягає часів Київської Русі. Згодом ці території стануть важливими для козаків, які підтримали гетьмана Івана Мазепу.
За радянської влади місто перейменували на Цюрупинськ, прославляючи таким чином одного з ідеологів Голодомору — автора концепції п'ятирічок, ініціатора введеня в державі продовольчої диктатури, співорганізатора продзагонів Олександра Цюрупи. Він власне народився на цих землях. Втім, 19 травня 2016 року місто знову стало називатись Олешками.
З 24 лютого 2022 року Олешки перебувають в окупації. Це одне з тих міст, яке найбільше постраждало від підриву росіянами Каховської ГЕС. Втім, місто продовжує жити.
Мітинг за Україну в Олешках у березні 2022 року
Читайте також: Про вшанування пам'яті полеглих героїв — жителів Олешок та перейменування вулиць
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
