Ім'я Афанасія Дерменжи у Херсоні багато хто знає. Це інженер, який свого часу відповідав за будівництво Антонівського мосту, тобто був головним інженером проєкту. Так, того самого, який під час відступу росіян у листопаді 2022 року підірвали. І саме історія пана Афанасія лягла в основу стрічки, яку знімав його онук Сергій про трагедію підриву росіянами Каховської ГЕС.
Отже, проєкт «Save» («Врятуй») заснований на історії Афанасія Дерменжі, відомого українського інженера, відповідального за тисячі споруд на півдні України. Саме він побудував Антонівський міст. Пан Афанасій та його дружина пані Марія, як і багато інших містян, залишилися у своїх домівках в Олешках після масштабного вторгнення Росії в Україну. Однак після підриву дамби, до того як вони змогли евакуюватися, вони опинилися в пастці: з одного боку — росіяни, а з іншого — річка, яка змивала дороги та заливала їхні домівки водою.
Сергій Зейналов, молодий режисер, народився та виріс в Олешках. Це місто у Херсонській області, яке розташоване на лівому березі річки Конка. Найближчі курортні міста — приміром, Скадовськ, — знаходяться приблизно за 100 кілометрів. Рай на землі, як називає його Сергій.
У 2011 році Сергій переїхав до Києва, щоб підкорити столицю. Молодий режисер постійно сумував за домом, бо це було, вочевидь, єдине місце, де він відчував себе щасливим. Він намагався повертатися додому до рідних Олешок щомісяця, бо це було єдине місце, де він міг відпочити та набратися сил для подальшої творчості. У саду біля будинку з дідусем і бабусею він часто слухав старі платівки, насолоджуючись п'янким ароматом фруктових дерев. Для його сім'ї Олешки були місцем сили. Сили його родини. Саме такі слова — в описі документальної стрічки, яку зняв Сергій.
«У 2014 році, коли росіяни окупували Крим та частину східної України, мої дідусь і бабуся вирішили залишитися в Олешках, незважаючи ні на що. Вони вірили, що українська армія зможе повернути всі території. Вони були впевнені, що війна ніколи не торкнеться їхнього тихого, світлого містечка. Через вісім років усе змінилося. Росія захопила більшу частину Херсонської області».
Сергій намагається переконати своїх дідуся і бабусю поїхати, але вони були непохитні. Вони продовжували вірити, що російське зло буде переможене. У житті Сергія настали важкі дні. Він не може поїхати до своїх дідусів і бабусі. Він може бачити їх лише через екран мобільного телефону. Йому нестерпно боляче.
11 листопада 2022 року українська армія звільняє Херсон. Сергієве серце сповнюється надією. Він розуміє, що від правого берега Херсона до Олешок лише 15 кілометрів, і що незабаром він зможе зустрітися зі своїми дідусем і бабусею. Йому просто потрібно трохи терпіння. Усе змінюється в ніч на 6 червня 2023 року. Росіяни підривають Каховську гідроелектростанцію. Вода затоплює Херсонську область, заливаючи місто Олешки. Вода піднімається так швидко, що дідусь і бабуся Сергія змушені вибратися на дах будинку. Регіон до всього ще й залишається без електрики.
Сергій впадає в депресію, він не знає, що робити і продовжує намагатися знайти хоч якісь варіанти порятунку своїх близьких. До Сергія приходить його друг Максим і пропонує разом поїхати до Херсона, щоб на місці спробувати знайти спосіб врятувати його дідуся і бабусю. Перші люди, яких хлопці зустрічають, — це два відчайдушні волонтери, яким вдалося двічі самостійно евакуювати людей з окупованої території. Але оптимізм хлопців згасає після того, як росіяни відновлюють обстріли. Окупанти обстрілюють всі човни, які бачать на воді. Вони роблять це навмисно, щоб перешкодити українцям евакуювати своїх. Але навіть після відмови хлопці не здаються, вони вирушають до зони небезпеки біля Антонівського мосту... Як розвивались події далі, дивіться у документальній стрічці — далі дамо посилання.
А наразі просто наведемо кілька коментарів під цією стрічкою, які точно впевнять у тому, що її варто подивитись.
«Дякую, що показали нашого героя, Андрія!!! Я дуже хочу, щоб вся країна та світ знали наши героїв. Я, херсонка, живу в Ізраїлі багато років. І знаю про нього з перших днів окупації. Він та хлопці, що спасали людей на лівому берегу, справжні герої, заслуговують найвищих нагород».
«Прожила цей фільм, просто прожила, бо на той момент я знаходилася на лівому березі. Я не буду багато писати, але в цьому фільмі жінка сказала одну фразу: я в цей день вмерла. Я точніше вже не передам. В той момент все тіло і душа були в жаху, тут вода йде, тут ліс горить, тут прильоти і відльоти, але взяла себе в руки, бо багатьом потрібна була допомога. І ми робили все, що могли і не могли. В моїй пам'яті, серці, душі це закарбувалося до останнього мого подиха. Є історії, які я досі не можу розповісти ані родичам, ані друзям, бо то вище моїх сил. В серпні виїхала до Києва, через Колотіловку, до останнього чекала на звільнення. Вже рік пройшов, а я ще досі не прийшла в себе. Самий жахливий стан розпочався вже після того, як відходила вода, вже всіх врятовано, ну в рамках того часу, більш-менш зрозуміло все....і ось тоді настало те відчуття ...відчуття повного спустошення. P.S. Дуже дякую своєму знайомому, що тоді був на правому березі (в Херсоні), він дуже мене підтримував, як міг, хоч і зі зв'язком була повна біда, але як то кажуть, хто хоче, той може. Ось тільки як себе зібрати?».
«Без сліз це неможна дивитись.Дякую всім, хто зняв цей фільм, низький вам уклін. Обов'язково потрібно перекласти іноземними мовами. Весь світ повинен бачити, що приніс Україні руській мір!!!!!! Рідні мої Олешки, рідний Херсон, бідні люди, таке пережити і досі продовжуються знущання!!!! За що? І ще хочу сказати, велике дякую всім волонтерам!».
Це лише три коментарі — насправді таких коментарів із подяками та маленькими історіями людей під стрічкою дуже багато. Ми також подивились. І дуже рекомендуємо.
Подивитись стрічку можна онлайн
Читайте також: Антонівському мосту — 35 років. Згадуємо, як його будували
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
