24 грудня 1985 року міст через Дніпро та Конку, який поєднував Херсон та місто-супутник Олешки здали в експлуатацію. На його побудову знадобилося вісім років.
Зведення мосту спростило комунікацію — раніше для того, аби потрапити на інший берег Дніпра, доводилося їхати аж на Каховську ГЕС, або ж переправлятися на баржах та баркасах. З іншого боку, через Антонівський міст занепав річковий пасажирський транспорт, також перестали користуватися популярністю авіамаршрути до курортів Херсонщини, розповідає громадський діяч та історик Дементій Білий.
Розвідувальні роботи перед початком будівництва завершилися на початку 1977 року. Провадили їх неподалік від Антонівки, на честь якої міст й отримав свою назву. Вже у травні того ж року почалися будівельні роботи. Виконувати їх взявся колектив миколаївського загону №73 мостобудівного тресту №1.
Головною причиною, через яку почали зводити цю переправу, було бажання радянської влади сполучити транспортний потік Херсона та Олешок (на той час — Цюрупинськ, на честь одного з організаторів Голодомору в Україні). В перспективі міста мали намір об’єднати в одну агломерацію.
Перед здачею мосту в експлуатацію, відбулись його фінальні випробування. 21 грудня 1985 року по ньому проїхалися 55 КамАЗів, навантажених піском. Їхали групою в п’ять рядів. Жодних інцидентів не сталося, тож міст дозволили відкривати.
Першими, хто проїхав по мосту, стали пасажири рейсових автобусів сполученням Херсон — Гола Пристань, Херсон — Скадовськ та Херсон — Олешки.
Технічні характеристики моста
Загальна довжина моста складає 1 366 метрів, ширина — 25 метрів. Ширина проїжджої частини складає 20, 5 метра, по боках — пішохідна частина шириною по півтора метра.
Міст стоїть на 31 опорі, складається з 30 прогінних з’єднань. Для того, аби розвантажити конструкцію, в плавнях між річками Конкою та Дніпром було зроблено спеціальний насип висотою 5, 6 метрів над рівнем води. Його довжина складає 3 кілометри, а глибина під водою подекуди становила 18 метрів.
За проєкт мосту відповідали архітектор Андрій Тасалов та головний архітектор Гаррі Копанс; інженерами виступили Ігор Воронцов та Наталія Виноградова. Головним інженером з підходів був Афанасій Деременжі, а головним інженером усього проєкту — Борис Маріков.
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо
