Морські ударні дрони «Magura» знищили «цезаря» ― розвідники потопили великий десантний корабель чорноморського флоту РФ. Це вже підтвердили у Головному управлінні розвідки України.
14 лютого 2024 року Головне управління розвідки у взаємодії з усіма складовими Сил безпеки і оборони України знищили великий десантний корабель «Цезарь Куніков» чорноморського флоту держави-агресорки росії.
Успішну місію здійснили спецпризначенці «Групи 13» ГУР МО України, повідомляють у відомстві. Реалізація спецоперації стала можливою за підтримки платформи United24, наголошують там.
Ворожий корабель атакували ударними морськими дронами «Magura V5» біля берегів тимчасово окупованого Криму неподалік міста Алупка.
У підсумку «Цезарь Куніков» отримав критичні пробоїни по лівому борту і почав тонути. Символічно, що російський офіцер, чиїм іменем назвали корабель, був убитий рівно 81 рік тому.
Великий десантний корабель «Цезарь Куніков» проекту 775 ― одне із найновіших російських суден. Міг вміщати 87 членів екіпажу на борту. Використовувався терористичною москвою під час воєн проти Грузії, Сирії та України. Пошуково-рятувальна операція окупантів успіху не мала.
Цезар Куніков — це реальне ім'я радянського офіцера, командира десантного загону, що захопив плацдарм «Мала земля», Герой Радянського Союзу. Це реальне ім'я. Цезар Львович Куніков народився в Ростові-на-Дону в єврейській родині. Батько — Лев Мойсейович Куніков, випускник Харківського технологічного інституту, працював механіком у відділеннях фірми «Сіменс-Шукарт» у Харкові, Ростові-на-Дону та на Донбасі; мати — Тетяна Абрамівна Хейфіц (1875—1957), була домогосподаркою. Сестра — Олена Львівна Фінкельштейн (1906—1971) — стала театрознавицею.
Цезар Куніков (найбільш відоме фото)Фото: https://www.jewmil.com/
Загалом, життя Кунікових було доволі насиченим. З початком Німецько-радянської війни (тієї самої, яку радянська та російська пропаганда називає «Великая отечественная» у складі Другої світовоЇ) старший політрук запасу Куніков вступив добровольцем до армії. Добився переведення до ВМФ у вересні 1941 року. Служив командиром 14-го загону водного загородження Азовської флотилії (згодом 13-й загін сторожових катерів). Воював біля Таганрога та Маріуполя. Під час визволення Ростова-на-Дону від німців наприкінці листопада 1941 року разом зі своїм загоном водних загорож за підтримки партизанів підірвав міст біля станції Синявка. Тим самим було відрізано шлях гітлерівців до Таганрогу. Під час цієї операції загоном було знищено велику кількість техніки та живої сили ворога. Як комбат морської піхоти активно брав участь в обороні Темрюка, Керчі. Надалі командував 305-м окремим батальйоном морської піхоти у складі Чорноморської групи військ.
За планом проведення операції «Море», для відволікання сил противника, у ніч з 3 на 4 лютого 1943 року десантний загін моряків-добровольців (275 осіб) під командуванням майора Кунікова з мінімальними втратами (троє поранених, один убитий) висадився на зайнятому ворогом, добре укріпленому узбережжі в районі Новоросійська, біля сел. Станичка (м. Мисхако «Мала земля»).
У ніч на 12 лютого 1943 року Куніков був смертельно поранений вибухом «випадкової» міни на Малій землі, евакуйований до Геленджика, і там 14 лютого 1943 року помер від ран. Похований у Геленджику на міському цвинтарі, після закінчення війни порох перепохований на площі Героїв у Новоросійську.
Після війни, вдова Цезаря Кунікова — Наталія Василівна, вийшла заміж за командира Кунікова — командувача Новоросійської ВМБ, віце-адмірала Георгія Микитовича Холостякова. У 1983 році, разом з чоловіком, загинула від рук грабіжників у власній квартирі у Москві: тоді гучно пролунала «Справа Калініних». Так от це про родину Кунікова.
Онучка Цезаря Кунікова — Наталія Юріївна Любимова (Кунікова) — стала перекладачкою та викладачкою японської мови і... дружиною відомого російського журналіста Олександра Любимова.
Олександр Любимов і Наталя КуніковаФото: Російський біографічний сайт
Російська і радянська пропаганда дуже шанували ім'я Цезаря Кунікова. З його зображенням був радянський поштовий конверт.
Конверт із зображенням Цезаря Кунікова
Конверт із зображенням Цезаря КуніковаФото: Вікіпедія
Погруддя Цезаря Кунікова встановили в Азові (Ростов-на-Дону) та в бухті Козачій, місто Севастополь. Отже, після деокупації Криму ще доведеться деокупувати спадщину Росії та радянського союзу.
Читайте також: Судно, назване на честь Херсона, отримало необхідні документи і незабаром вирушить в рейс.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
