Фінал українського Нацвідбору на Євробачення-2024 став настільки непередбачено інтригуючим, що буквально затулив переважну більшість інших новин. Неймовірну кількість позитивних відгуків отримала зокрема перекладачка жестової мови, яка запалювала під час виступів артистів.
Традиційно більшість трансляцій на українському телебаченні перекладають жестовою мовою. Вперше фінал Нацвідбору на Євробачення-2024 також супроводжувався перекладом жестовою мовою. Для забезпечення інклюзивності дублювання жестовою мовою стало доступним на всіх відеотрансляціях. Перекладачкою розмовних студій стала Ольга Буназів, за адаптацію пісень відповідала Катерина Заботкіна.Цьогоріч переклад пісень жестовою мовою був настільки емоційним і запальним, що багатьом глядачам сподобався більше, аніж виступи конкурсантів. Ми трошки записали.
Ми спробували дізнатись більше про запальну перекладачку жестової мови.
Отже, Катерині Заботкіній 25 років, вона родом із Кропивницького.
Катерина ЗаботкінаФото: Фейсбук-сторінка Катерини Заботкіної
З дитинства катерина Заботкіна мріяла про кар'єру співачки і велику сцену, але своє покликання знайшла у 16 років, коли потрапила на популярний фестиваль і побачила, як популярні пісні виконували жестовою мовою. З тих пір вона і сама почала пробувати перекладати за допомогою словників без допомоги викладачів. Вивчала ази сурдоперекладу.
Згодом почала займатися з професіональною наставницею — Мар'яною Люхановою: віце-міс світу, актрисою театру та чемпіонка України зі сноуборду. У свої 24 роки Катерина переспівала жестовою мовою пісні багатьох зірок: Наді Дорофеєвої, Тіни Кароль, Артема Пивоварова, гурту The Hardkiss, які особисто відзначили талант дівчини.
На вивчення одної пісні у Катерини йде від 2 днів до кількох тижнів в залежності від складності самого тексту. Катя Заботкіна робить образний переклад, з емоціями, тож перекладає буквально всім тілом. І в цьому можна переконатись, послухавши добірки, які вона робила разом із командою.
Хіти літа 2023-го, переспівані жестовою мовою, частина 1
Катерина також — комунікаційниця The Aspen Institute Kyiv. Часто Катерину можна побачити на публічних заходах, зокрема присвячених українській культурі, в якості комунікаційниці або модераторки.
Команда The Aspen Institute KyivФото: The Aspen Institute Kyiv
У профілі Катерини у соцмережі ми також знайшли дуже емоційний і чутливий допис лютого 2023 року, в якому є місце зокрема Херсону і Криму:
«Я Україна. Мій колір – червоний. Я заквітчана калиновим цвітом, але вмита кривавими слізьми. Я втрачаю кращих своїх синів і доньок, але я тримаюся. Мене намагаються вбити, та я не здаюся. Мене намагаються розшматувати, але я зшиваю себе попри невимовний біль своїх ран. Новий день дарує не тільки віру, але і страх, що сьогодні може статися щось таке, що закарбує у думках українців трагічну подію. Чергову.
Я Маріуполь. У 2014 я відбив атаку росії, але 2022 вони спробували зламати мене знов. Я не здаюся. Я б’юся. І я вистою. Я поверну усіх своїх синів та доньок. І відбудую драмтеатр. У ньому ми покажемо виставу про нашу Перемогу.
Я Азовсталь. Прихисток для цивільних та військових, що героїчно захищали місто та мене 86 днів. Мене вже зруйнували одного разу, зараз – намагаються ще раз. Головне – у думках людей зберігається пам'ять про мене. Я вистою і знову поставлю рекорд з добового видобутку сталі.
Я Буча. Мої вулички вмиті кров’ю, а вздовж них лежали бездиханні тіла. Клянуся, я хотів допомогти кожному, вкривши собою. Але, на жаль, не завжди я міг вберегти від ворожих куль. Не про таку славу я мріяла для своїх містян.
Я Гостомель. Моє ім’я мало хто знав, але я одним з перших стикнувся з російським вторгненням, пробувши в окупації та зазнавши страшних тортур. Вони зруйнували «Мрію», але не зруйнували мрії. Мрії про нашу Перемогу.
Я Дніпро. Місто офісів та великої вирви, що у січні опинилася у звичайній багатоповерхівці, забравши життя десятків людей. Клянуся, я не хотів їх віддавати. Я люблю кожного жителя, що каже про себе «дніпровський», але в мене їх забрали силою і я нічого не міг вдіяти.
Я Херсон. Вони намагалися зламати мене, але я приймав виклик та боровся. По місту тихенько розвішували жовті стрічки та наспівували «Ще не вмерла», а я чекав тієї миті, коли зможу почастувати усіх своїми кавунами.
Я Львів. Я був прихистком для всіх, коли почалася повномасштабна війна. Я разом з усіма замерзав від холоду без опалення та сидів у темряві без електрики. Але я витримав, як тримаємося усі ми.
Я Луганськ. Я з нетерпінням чекаю, коли на моїх домівках майорітимуть таблички «вулиця імені Олександра Махова». А по місту гулятимуть люди з Українським прапором.
Я Донецьк. Дуже хочу, щоб єдині вибухи, котрі звучатимуть містом, були від салютів на відновленому стадіоні. Після матчу «Динамо» з рідним «Шахтарем».
Я Харків. Щодня я чую вибухи та спроби мене підкорити. Багато домівок вони зруйнували. Але ж чим завинив звичайнісінький гуртожиток? Чи Північна Салтівка, котра відома на весь світ? Не знаю. Не знаю й як у людях може бути стільки ненависті. Але вони мене не зламають.
Я Бахмут. Кров’ю вони мучать моє тіло більше 11 місяців поспіль, проте я обіцяю – не здамся і триматимуся. Я – фортеця. Я – Бахмужній.
Я Крим. Мені шкода, що давно ніхто не милувався видом з Ластівкового гнізда та я більше не приймаю маленьких українців у Артеку. Але я знаю – як сильно ви сумуєте за мною, так сильно я хочу бути деокупованим.
***
Лютневий рік добігає кінця. Мені болить кожен сантиметр з 603 700 км квадратних моєї землі. Від Ужгорода до Луганська. Від Ялти і до Чернівців. Я вірю, що ми будемо разом і що ми витримаємо. Перемагали і переможемо. Болісно. Страшно. Ціною життів наших кращих людей, моїх синів і доньок. Але, коли здавалося б, що надії немає, з’являється світло, що освітлює нашу дорогу.
У нас немає «свій-чужий». Всі ми брати і сестри. Всі ми єдині. Ми б’ємося і перемагаємо. Це зашито у нашій генетичній памʼяті.
Я Куп’янськ. Я Енергодар. Я Ізюм. Я Миколаїв. Я Балаклія. Я Вовчанськ. Я Лиман. Я Соледар. Я Сєвєродонецьк.
Я Україна. Я Перемога».
Читайте також:
- Євробачення-2024: кого обрати в Нацвідборі від України
- Херсонка Світлана Тарабарова презентувала Новорічну пісню: у відео знялися родини військових (ВІДЕО)
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
