Стипендії Президента призначили редакторам та редакторкам, які відроджують прифронтові газети. Серед них є зокрема херсонка Анжела Слободян, яка пережила полон росіян у Херсоні.
Про це повідомили у Національній спілці журналістів України (НСЖУ). Членам Національної спілки журналістів України, які гідно проходять випробування війною, Указом Президента призначено державні стипендії.
Серед видатних діячів інформаційної сфери (формулювання за Указом №27/2024 від 26 січня) здебільшого редактори газет прифронтових та деокупованих територій. Cтипендії призначили:
- Костянтину Григоренку, секретарю НСЖУ, головному редактору газети «Обрії Ізюмщини»
- Василю Мирошнику, головному редактору газети «Зоря» (Золочів, Харківської області)
- Тетяні Логвіній, відповідальному секретарю газети «Вісті Зміївщини»
- Ользі Полтавець, головній редакторці газети «Вісник Куп’янщини»
- Павлу Сухарєву, директору ТРК «Надія» (Первомайськ, Харківська область)
- Павлу Смовжу, головному редакторові газети «Трибуна праці» (деокупований Іванків, Киїівська область)
- Ірині Левченко, головна редакторка газети «Бучанські новини» (Буча, Київська область)
- Анжелі Слободян, херсонській журналістці, яку окупанти брали в полон
З ініціативою про відзначення достойних колег виходила НСЖУ, рішення з конкурсного відбору кандидатів на призначення стипендій приймала комісія Держкомтелерадіо. Погодження кандидатур проходило через Міністерство культури та інформаційної політики, Кабмін та Офіс Президента.
Анжела Слободян потрапила до полону росіян в окупованому тоді Херсоні 6 липня 2022 року і пробула там 31 день. Так згадує той страшний день затримання Анжела (Вінниця.Info):
5 липня 2022 року. Херсон. 16:30. Затримання
«Я знаходилася в будинку близької мені людини. Як бачу – автівки і люди у формі, в балаклавах. Один з них показує на ворота, мовляв, відкривай. Чинити супротив не було сенсу. Поки йшли відкривати, вони перелізли самі через паркан. Увірвалися у будинок. Почався допит, який тривав десь чотири години. Сказали віддати телефон. Віддала той, у якому стояла російська сім-карта. Але вони на той момент вже знали, що в мене був і інший телефон. Запитують: «А той, червоний, на який ти знімала». Довелося під тиском віддати. Я розуміла ступень небезпеки, тому постійно чистила телефони, переганяла на «хмару» відео і фото. Вживала всіх заходів, аби не наразити себе і близьких на небезпеку. Якусь частину архіву вдалося зберегти, якась потрапила до рук окупантів», – розповідає про затримання Анжела.
Потім – сміттєвий чорний міцний пакет на голову, а зверху ще й обмотали штанами, в автівку і до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ).
«Цікаво те, що мене звинуватили у шпигунстві, що я агент СБУ під прикриттям, членкиня ДРГ (диверсійної розвідгрупи – авт.). Запитують: ваш псевдонім? Я чесно розгубилася, потім вже зрозуміла, що вони мали на увазі «позивний». Відповідаю: «Я –Анжела Слободян, журналістка, не маю псевдоніму. Відкрийте Youtube, інтернет, подивіться, я працюю журналістом, мої репортажі виходять у ефір. Якщо у вас немає доступу до Youtube, встановіть VPN».
В ІТТ Анжелу Слободян помістили в жіночу камеру, де перебувало ще чотири жінки. Кожна була чи матір’ю, чи дружиною, чи сестрою АТОвця, чи волонтера.
«Палата №6» – свій час перебування в катівні журналістка асоціює із назвою чеховського оповідання про божевільню. В камері, де цілодобово світить яскравий прожектор, де не зрозуміло – день чи ніч, де тисячі тарганів, як окупанти, хазяйнують на всіх горизонтальних та вертикальних поверхнях, де щоденний раціон з варених у ком макаронів… Але доводилося виживати. І не зійти з розуму від цілодобових тортур та криків бранців. Одна із співкамерниць, 66-річна Феня, не витримала. Їй стало зле, знепритомніла. Ледве вмовили викликати лікарів. Феню вивезли кати. За кілька днів вона померла у лікарні від інсульту.
«А поруч, за стінкою камери, відбувалися допити. Ми все чули. Чули, як електрострумом катують чоловіків, потім б’ють. Чули автоматні черги і слова катів: «Перебощили, тепер тіло тре кудись дівати». Головне, що я казала собі щоранку: треба вижити!» – згадує Анжела.
5 серпня 2022 року. Херсон. Ізолятор тимчасового тримання
Так тривало 30 днів. Довелося пройти через чотири допити, під час яких бранці надягали вʼязану шапку і спускали на шию, ніби боячись своєї ідентифікації. Ввечері 5 серпня сповістили, що її відпускають. Вимусили написати під диктовку кілька «зобовʼязань»: це і заборона займатися журналістською діяльністю, і заборона виїзду за межі Херсона. Здала електронні і графічні відбитки пальців. Взяли зразки ДНК.
«Коли я прийшла додому, то думала, що зараз почну плакати. Натомість був якийсь дивний ступор і спокій. Вижила. І розуміння того, що маю виїхати із Херсону якомогашвидше.
31 серпня 2022 року. Україна. Виїзд з Херсонf
«Залишатися у Херсоні було небезпечно. Зустрічалася із нашими волонтерами. Вони сказали, що якщо я є в базі ФСБ, то шанси на виїзд дорівнюють нулю. Почала радитися із іншими людьми про можливість залишити окуповану територію. Єдиний спосіб, який підказали, це підроблені документи. Випустимо цей момент, яким чином мені вдалося їх зробити. Але документи були. Спланувала виїзд з близькою мені людиною, ніби на операцію, через єдиний можливий пункт пропуску у Василівці Запорізької області. Це був кінець серпня. Ми вибрали ці дати, так як знали, що у ці дні в Запорізькій області перебуває місія МАГАТЕ і безпекова увага буде прикута до них, а також можливі послаблення у пунктах пропуску з боку окупантів, – ділиться спогадами того дня медійниця. – У пункту пропуску булла черга. Я намагалася нічим не виділятися. Але й тут, чекаючи в колоні на чергу, мене зупиняє жінка із словами: «О! Ви ж журналістка? Анжела Слободян? Я Вас в «Марафоні» бачила». Ви не уявляєте мій стан. Я попросила цю жінку не припускатися у спогади. Все обійшлося. Ми в’їхали в підконтрольну Україні територію».
Лютий 2023 рік. Гаага
По поверненню в Україну Анжела Слободян одразу ж зв’язалася із своїми колегами-журналістами. Зрозуміло, що потрібно повертатися у професію і у роботу. Але…
«Я чітко розуміла, що маю пройти і в Україні перевірку. Адже я з окупованої території. Звичайно, булла зустріч і бесіди із представниками Служби безпеки України, прокуратури. Дала свідчення про все, що відбувалося зі мною в окупації. І про роботу, і про катівню, і про обставини свого професійного і особистого життя під час окупації».
Окрім того, журналістка дала свідчення і в Гаазі, де відбувся Народний трибунал над режимом путіна. Вона і десятки українців давали свідчення щодо геноциду українського народу, який розпочав російський диктатор-тиран.
«Вірю – злочинці будуть покарані. Всі свідчення Народному трибуналу передадуть в Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. І всі ці матеріали складуть основу для Міжнародного трибуналу над керівництвом кремля і кожним росіянином, який вчинив воєнний злочин і злочини проти людяності», - написала після свого виступу у Нідерландах Анжела Слободян.
А повернення у професію відбулося. Журналістка зняла фільм «Навала», який розповідає про перші дні повномасштабного вторгнення. Надалі планує продовжити свій дебют в документалістиці. Окрім цього, їй запропонували посаду головного редактора в одному із муніципальних каналів Вінниці, де зараз і працює.
Документальний фільм під очима росіян
У 2023 році Анжела Слободян також випустила документальний фільм.
«Навала» — це документальний фільм Анжели Слободян, який вона виклала у вільному доступі на власному ютуб-каналі «Около TV». Стрічка розповідає про родину з Херсонщини, яка у перші дні окупації росіянами зазнала важкої втрати. Своїми емоціями та спогадами, не стримуючи сліз, ділиться вдова місцевого мешканця Леоніда та її донька. Леонід загинув у перші дні вторгнення росіян на Херсонщину 2022 року.
Анжела знімала зокрема у лікарні, де спілкувалась із пораненим. Для того, щоб поговорити з ним, вона перевдягалась у білий халат та маску – і так проходила на територію лікарні. Це був величезний ризик, але він виправдав себе – Анжела записала безцінні свідчення, які лягли в основу картини, і зберегла їх.
Стрічка – у вільному доступі
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
