Козацькі поховання у середмісті Херсона та їх значення для дослідження нашої історії

На Міському цвинтарі Херсона, яке нині має назву Центрального меморіального кладовища, на жаль, до наших часів збереглося не так багато поховань. Але навіть ті, яким вдалося якимось дивом зберегтися, можуть розповісти нам про історію рідно міста дуже багато цікавого.

Зокрема, нам століттями насаджували історію про те, буцімто Херсон — це суто московитське поселення, в якому жили виключно приїжджі вояки й бодай краплинки українськості у нашого міста нема. Та вже доконаний факт, що це не так.

Не будемо вдаватися у подробиці, адже писали про це неодноразово. Та й тема даної публікації трохи інша.

Читайте також: Херсон первинний: Як зводили місто та де були Біліковичі

Читайте також: Чому окупанти проти назви Олешок? Дізнаємося історію одного з найдавніших міст на Херсонщині

На жаль, Херсон ніколи не асоціювався з козацтвом — все завдяки тій же московитській пропаганді. А насправді в нашого міста доволі багата й, на жаль, вкрай мало досліджена історія з козаками. Є поруч Чорнобаївка, є он і Олешківська Січ, а про зв'язок нашого міста й козацьких традицій кажуть хіба що поховання козаків на місцевому цвинтарі.

Читайте також: Легендарна Чорнобаївка на Херсонщині: Досліджуємо історію села завдяки геральдиці

Та насправді ще до 1778 року (офіційна дата «заснування» нашого міста) на території Херсона були саме козацькі поселення.

«До 1778 року на місці сучасного Херсона розташовувались кілька запорозьких зимівників. В ході розбудови міста їхніх жителів зарахували до місцевої громади. Дехто з них згодом вступив до Чорноморського та Катеринославського козацьких військ», — розповідає херсонський історик Олексій Паталах.

Пан Олексій провів дослідження у Державному архіві Херсонської області, який наразі розграбували загарбники. Завдяки власним випискам та нотаткам історик зміг дослідити тему козацьких поховань на території Центрального меморіального цвинтаря й поіменно називає козаків, які знайшли там свій спочинок.

Йдеться про представників Чорноморського козацького війська, яке протягом 1783-1787 років із місцевих козаків сформували вже окупанти. До нього входили жителі самого Херсона, а також Берислава та Нікополя.

Чорноморський козак на акварелі кінця XVIII століттяФото: facebook.com / Олексій Паталах

«Чорноморці брали активну участь у боях з турками на Дніпровському лимані, при Березані, під Очаковом, Хаджибеєм, Ізмаїлом, Бабадагом, Мачиним. 1792-1794 років, рятуючись від можливих репресій з боку російського уряду, переселилися на Кубань. Та, якщо вірити метричним книгам храмів Херсона, на нові землі перейшли не всі», — говорить пан Олексій.

До слова, назву «Чорноморське козацьке військо» це формування отримало за наказом Єкатєріни ІІ, яка була проти того, аби в будь-якій формі використовувати термін «запорожець», яким доволі часто величали себе козаки.

Тож, як бачимо з цієї розповіді Олексія Паталаха, наше місто має доволі глибоку козацьку історію. Й підтвердженням тому — поховання на міському цвинтарі.

«Найпопулярнішою в місцевих козаків була спочатку Михайлівська, а згодом Успенська церква (від 1828 року — собор) у Купецькому (або Грецькому) передмісті, але зустрічаються вони й серед парафіян Катерининського собору, Привозної Преображенської та навіть Греко-Софійської церков», — зазначає в дописі на своїй сторінці у Facebook Олексій Паталах.

Йдеться про те, що в метричних книгах наведених вище храмів й містилися відомості про відхід в інший світ серед інших парафіян й козаків. Тож, далі наводимо перелік тих українських воїнів, яких пану Олексію вдалося достеменно встановити. Всі вони знайшли спочинок на Міському цвинтарі у середмісті.

Козацький (імовірно) хрест. Безіменне поховання на Старому цвинтарі, орієнтовно початок ХІХ століттяФото: facebook.com / Олексій Паталах

• Славне військо Запорозьке Низове:
  • відставний військовий товариш Григорій Гергель (1727 — 1787);
  • відставний військовий товариш Михайло Чернявський (1707 — 1799);
  • відставний військовий товариш Стефан Добровольський (1748 — 1808);
  • відставний військовий товариш Федір Гладкий (1745 — 1810);
  • козак Кіндрат Козубенко (1759 — 1784);
  • козак Наум Письменний (1718 - 1798).
• Чорноморське козацьке військо:
  • осавул Петро Єлисавецький (1756 — 1790);
  • осавул Микита Шликов (1751 — 1806);
  • курінний отаман Антон Діденко (1735 — 1812);
  • хорунжий Федір Вітошевський (1741 — 1806);
  • поручик Дем'ян Бойко (1740 — 1800);
  • козак Іван Чуб (1740 — 1790);
  • козак Василь Яловий (1726 — 1790);
  • козак Федір Мамай (1737 — 1792);
  • козак Никифор Канцебер (1744 — 1804);
  • козак Нестор Кущенко (1747 — 1807);
  • козак Герасим Петренко (1766 — 1809);
  • козак Логин Лощонов (1774 — 1806).
• Катеринославське (або ж Новодонське) козацьке військо:
  • дворянин, сотенний отаман Степан Ілкевич (1739 — 1820);
  • козак Стефан Глухий (1747 — 1790);
  • козак Антон Сучков (1780 — 1798);
  • козак Іван Колісниций (?) (1758 — 1798);
  • козак Семен Чернов (1768 — 1798);
  • козак Микола Мельниченко (1753 — 1798);
  • козак Омелян Іванченко (1763 — 1798);
  • козак Антон Сідий (1774 — 1808).
• Бузьке козацьке військо:
  • козак станиці Яцької (Баловної) Мартин Кучеревський (1770 — 1805);
  • козак станиці Костятинівки Данило Прудченков (1753 — 1815).

У цей перелік, створений паном Олексієм Паталахом, не входять жінки та діти. Також він не вніс сюди представників козацтва з Полтавської та Чернігівської областей, яких у Херсоні жило й померло чимало. Їх могили можна було віднайти як на Старому міському кладовищі, так й на Заміському або Забалківському.

Зверніть увагу, що з-посеред наведених паном Олексієм козацьких поховань найдавніше датується 1787 роком — відставний військовий товариш Григорій Гергель помер у віці 60 років. Найпізніше з наведених поховань належить сотенному отаману Степан Ілкевич, який відійшов у вічність 1820 року у віці 81 року.