Херсонця Сергія Рубана загарбники викрали у червні 2022 року й за кілька днів у катівні забили до смерті. Матері викраденого та закатованого окупанти збрехали — про смерть свого сина жінка дізналася наприкінці лютого 2023 року...
Історію полону та вбивства тероборонівця розповіли журналісти «Слідство.Інфо».
Початок повномасштабного вторгнення
Сергія Рубан під час служби в арміїФото: slidstvo.info
На момент початку Великої війни Сергій Рубан працював продавцем-консультантом будівельних матеріалів. 24 лютого 2022 року в нього саме був вихідний день. Дізнавшись, що ворог вдерся до рідної країни, чоловік одразу ж рушив до військкомату.
Матір згадує, що перед цим син сходив у магазин й скупився, набрав додому води, а тоді вийшов з дому так, що вона навіть не почула. Сергія одразу ж взяли до територіальної оборони — в нього за плечима був досвід строкової служби в армії.
Кілька днів Сергій Рубан чергував у лікарні, в інтернаті та на об'їзній дорозі. Згодом тероборонівці отримали команду розійтися по домівках з усім екіпіруванням і зброєю та чекати на подальші накази. Їх так й не надійшло.
«Ходив із хлопцями, дивився, де окупанти засіли. Тут недалеко за переїздом вони були», — пригадує матір Сергія Ніна.
Питання про виїзд навіть не стояло — Сергій був переконаний, що ворог не пропустить його через блокпости. Тож лишився у місті, повернувся на роботу й виношував якийсь план. Що саме вирішив здійснити Сергій Рубан, над чим він думав та що запланував, наразі достеменно не відомо...
Полон та вбивство
Сергій Рубан під час служби в арміїФото: slidstvo.info
За розповідями очевидців, окупанти затримали Сергія вночі, під час дії комендантської години біля одного з пунктів дислокації ворога. Він був з товаришем з територіальної оборони, а при собі мав гранату.
Одразу ж після затримання обидва чоловіки заявили окупантам, що між собою вони не знайомі, а разом їх затримали помилково. Це не спрацювало. Принаймні, Сергія ворог не відпустив — чоловіка відправили до слідчого ізолятора, в якому на той момент облаштували катівню.
Перед цим загарбники разом з полоненим приїхали до нього додому. Так Ніна й дізналася, що її сина захопили окупанти. Він встиг сказати матері, що його б'ють, після чого полоненого знову забрали.
Сергія Рубана кинули до однієї камери з іще двома чоловіками. Один з них — також Сергій — згадує той страшний день, коли буквально в нього на руках полонений тероборонівець й помер.
Сергій провів у одній камері з закатованим Сергієм Рубаном кілька днівФото: YouTube / Слідство.Інфо | Розслідування, репортажі, викриття
До цього над Рубаном жорстоко знущалися — його нещадно били протягом трьох днів. Чоловік не міг ані лежати, ані сидіти — йому переламали усі ребра. В останній день побиття відбувалися уже просто в камері — Сергія стусанами загнали під лавку.
«Я чую, що Сергій вже починає читати молитву: «Все, я вже не можу, я вже так не хочу». Я кажу: «Давай, не здавайся, Сергію, тримайся». І він вже втрачає координацію, вже починає відкидатися назад. Я його тримаю, а він схилив голову і починає читати молитву», — пригадує інший полонений окупантів, якого також звуть Сергієм.
Чоловік згадує, що постукав у двері й попросив коридорного, аби хтось прийшов на допомогу людині, що помирає. Отримав на це єдину відповідь: «Візьми рушник, намочи, поклади йому на груди»...
Так на руках свого тезки в камері слідчого ізолятора 17 червня Сергій Рубан й помер від численних травм, завданих йому викрадачами під час тортур. Його співкамерників одразу ж змусили підписати «документ» про те, що вони нічого не бачили.
Як матір дізналась про долю сина
Сергій Рубан у дитинствіФото: YouTube / Слідство.Інфо | Розслідування, репортажі, викриття
Від Ніни Рубан факт вбивства її сина загарбники приховували. За день до цього вони змусили чоловіка надіслати їй аудіоповідомлення, що з ним все гаразд. А коли жінка прийшла в окупаційну «комендатуру», то її повідомили, що Сергія відпустили 18 червня. Насправді в цей день він вже був мертвий...
Жінка протягом понад 8 місяців сподівалася на те, що її син досі перебуває у полоні. Навіть після того, як окупанти під тиском Збройних сил України у листопаді 2022 року втекли з Херсона, Ніна вірила у те, що серед примусово депортованих ув'язнених був і Сергій.
Та телефонний дзвінок у лютому 2023 року зруйнував усі надії. Телефонував слідчий, який і повідомив Ніну Рубан про те, що її сина все ж таки знайшли — у братській могилі на кладовищі у селищі Геологів.
Ідентифікували Сергія лишень за татуюванням: в нього на пальцях була набита цифра «1980» — рік його народження. Згодом експертиза ДНК підтвердила правильність ідентифікації чоловіка.
Хто винен у вбивстві херсонця
У слідчому ізоляторі, де й забили до смерті Сергія Рубана, «працювала» московитська банда (їх важко назвати військовими) під керівництвом начальника росґвардії Ростовскої області Алєксандра Наумєнка. Разом з ним воєнні злочини тут здійснювали Алєксандр Чєлінґіров, Анвєр Муксімов та Алєксандр Бочаров.
Окрім того, журналістам вдалося ідентифікувати ще двох осіб, причетних до катувань та вбивств мирного населення у катівні, яку ворог облаштував у стінах слідчого ізолятора. Йдеться про Єґора Бондарєнкова та Андрєя Лісова. Цих двох на світлинах під час розмови упізнав й Сергій, який зміг пережити ув'язнення.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
