24 жовтня 2023 року у віці 94 років пішла з життя херсонська художниця-наївистка, Почесна громадянка Херсона Олена Рибальченко. Мисткиня, чий талант гідно оцінили лише кілька років тому, пережила Голодомор, Другу світову війну та окупацію Херсона 2022 року.
Широкому загалу ім'я Олени Рибальченко відкрила інша відома херсонка — Олена Афанасьєва. Вона створила зокрема і групу, присвячену творчості талановитої художниці, у Фейсбук: тинць!
Саме Олена Афанасьєва розповідала про талант Олени Рибальченко та зробила все можливе, аби талановита мисткиня отримала визнання. У 2020 році за особистий внесок у розвиток української культури і Херсона як мистецького краю Рибальченко отримала звання Почесної громадянки Херсона.
Олена Афанасьєва разом із Оленою Рибальченко
Олена Рибальченко часто отримує натхнення для своїх картин з народних пісень, релігійних сюжетів, традиційних свят
Народилася Олена Павлівна Рибальченко 27 грудня 1928 року у Павлограді. Більше 30 років жила в Харкові, працювала на місцевому станко-будівельному заводі. У 1984 році переїхала до Херсона і почала малювати.
Її творчий доробок – це понад 500 картин, які знаходяться в різних колекціях по всьому світу. В Україні це Музей Івана Гончара (Київ), Херсонський обласний художній музей, Павлоградський краєзнавчий музей, численні виставки, нагороди і відзнаки.
«Як і будь-які твори «наївного мистецтва», картини Олени Рибальченко сповнені щирості і доброти. Наївне мистецтво – дуже великий пласт української культури. Воно є унікальним соціокультурним явищем, яке зародилося в колективній свідомості народу і розвивалося поряд з професійним, — писала Олена Афанасьєва. — Воно має міцні фольклорні корені і тісно пов’язане з народним мистецтвом, що обумовлює його національну самобутність. Так, Олена Рибальченко часто отримує натхнення для своїх картин з народних пісень, релігійних сюжетів, традиційних свят. Навіть натюрморти сповнені українського колориту, і разом з тим «наївна» манера робить їх універсальними – так, як є універсальними картини грузинського художника-наївиста Ніко Піросмані.
Професійне мистецтво і наївне – це два різні шляхи досягнення душевного балансу. Народні художники, які не знають всіх тонкощів професійних майстрів, пишуть картини, бо не можуть не писати. Вони творять і вкладають в свої твори всю душу. І досягають результату. Професіонали також застосовують для цього свої професійні техніки і формули, але не завжди виходить, адже у сучасному світі щирість і відвертість – це найдорожча валюта, яку неможливо підробити».
Наталя Бімбірайте разом із Оленою Рибальченко
Пережила Голодомор, Другу світову та окупацію
Рід Олени Рибальченко ведеться від Литвиненків, кілька поколінь яких проживали у Херсоні. У війну пані Олена втратила батьків. У чотирнадцять років разом із молодшим братом, якому замінила батьків, почала своє доросле життя. Пережила війну, голод, розруху. Не зважаючи на всі труднощі, закінчила Бородинське педучилище в Одеській області. Спочатку працювала вихователькою у дитячому садку, вчителькою у школі. Через безгрошів’я подалася до Харкова, де більше 30 років жила і працювала на станкобудівному заводі.
Вийшовши на пенсію у 1984 році, переїхала до Херсона, де рідний брат працював радистом в обласному управлінні внутрішніх справ. Через деякий час брат помер. Залишившись самотньою, Олена Павлівна почала малювати. Спочатку для себе. Згодом познайомилась із художником Г.П.Петровим і на той час начальником обласного управління культурою В.Чуприною. Як пишуть в офіційній біогграфії, отримала від них «моральну підтримку і професійні поради, розкрила свій талант на повну силу. В.Г.Чуприна завжди захоплювався талантом художниці і назвав її «наш Гоген». Проте світ дізнався про пані Олену набагато пізніше — завдяки Олені Афанасьєвій, Наталі Бімбірайте та їхнім друзям.
Стиль у якому писала Олена Рибальченко, – наївний реалізм. У такій техніці творили Марія Приймаченко, Катерина Білокур, Поліна Райко, але роботи Рибальченко мають свою особливість – вони сюжетні. Художниця малює пісні, ілюструючи зміст фольклорних пісенних перлин. Мистецтвознавці визнають, що у стилі наївного мистецтва в Україні більше ніхто так не працює. Роботи Рибальченко є унікальними. До неї двічі приїздили співробітники Національного Центру народної культури «Музей ім. Івана Гончара» і відібрали для своїх фондів пів сотні її картин.
112 робіт мисткиня подарувала Херсонському обласному художньому музеї ім.О.Шовкуненка. Сотню картин художниця подарувала Краєзнавчому музею м. Павлоград.
Найкраще з колекції нашої землячки не раз експонувалося на Всеукраїнських виставках, які готувало обласне управління культури. Сьогодні творчий доробок художниці налічує понад 1000 робіт на різну тематику.
В окупації не писала — на душі було тяжко
В окупації пані Олена не писала, на душі було тяжко. Жінка пригадує як російські військові у той час приходили і до неї.
«Військових-дітей прислали до мене. Певне отих, яких вони на Донбасі наробили собі помічниками. Вони тікали з армії. Їх тут люди перевдягали і вони йшли. Бачила я одного юнака, у нас у під'їзді. Ще у мене з дверима був непорядок. Він ще підійшов: «Вам допомогти?». Кажу ні, дякую. Тоді здавалось, ось-ось все це закінчиться. Думаю, такий настрій був у всіх людей», — казала пані Олена.
Олені Рибальченко довелось пережити і обстріл свого будинку російськими військовими, розповідають журналісти Суспільне Херсон, які спілкувались із пані Оленою.
«Я не ховаюсь під час обстрілів міста. Мені пропонували евакуюватися, але я не поїду. Нехай рятуються молоді», — розповіла художниця.
Останню картину перед початком війни Олена Рибальченко відправила до Каховки. Після деокупації міста художниця почала малювати, надихає її Україна та українські пісні.
Один із останніх репортажів про Олену Рибальченко за її життя — лютий 2023 року
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
