Після повномасштабного вторгнення ворога до України та часткової тимчасової окупації Херсонської області наша країна втратила значний обсяг посівів баштанних культур, якими традиційно славився наш регіон. Додала біди й екологічна катастрофа, створена загарбниками після підриву дамби Каховської ГЕС.
Як пише видання «Одеське життя», після теракту на гідроелектростанції місцеві жителі мають проблеми з доступом до води, зокрема, й для роботи сільськогосподарських підприємств.
Наразі відомо щонайменше про втрату іригаційних систем, які зрошували близько 350 тисяч гектарів не лише на Херсонщині, але й у сусідніх областях. Виходом з цієї ситуації може стати переміщення сільськогосподарського бізнесу до інших регіонів країни.
Чи можна виростити смачні кавуни за межами Херсонщини?
Звісно, вирощувати кавуни та дині десь на Івано-Франківщині чи Київщині — марна справа, адже баштанні культури полюбляють наше південне сонце. Втім гарним варіантом можуть стати села Одещини — тут є і доступне житло, і відповідні кліматичні умови.
Зокрема, у більшості сіл Ренійської територіальної громади наразі пустують 15-25 відсотків будинків. Здебільшого вони потребують ремонту, але не дороговартісного. Зазвичай ціни на такі будинки стартують від 5 тисяч доларів, але місцеві нерідко йдуть на зустріч переселенцям й надають житло на безоплатній основі, розповідає староста села Нагірне Олександр Загорський.
«[У нашому селі, — ред.] є на продаж кілка гарних будинків, вони навіть газифіковані. Господарі просять 5-6 тисяч доларів. У селі Новосільське, яке розташоване вздовж міжнародної траси Одеса — Рені, будинки найдорожчі — в межах 10 тисяч доларів», — говорить Загорський.
Староста села Нагірне Одеської області Олександр ЗагорськийФото: odessa-life.od.ua
За словами старости села Нагірне наразі в населеному пункті проживає 32 внутрішньо переміщені особи.
Про те, що Одеська область не згірше від Херсонщини придатна для вирощування кавунів, розповідає житель міста Кілія Ізмаїльського району Віталій П'ятун. Він вже не перший рік займається вирощуванням одеських кавунчиків, які намагаються створити конкуренцію нашим херсонським.
«Ми працюємо за двома напрямами — ранній кавун та традиційний. Щоб отримати ранню продукцію, розсаду вирощуємо у парниках, які опалюємо. Потім висаджуємо у ґрунт під плівку. Поливаємо водою з Дунайця [так місцеві жителі називають рукави Дунаю, — ред.]», — розповідає пан Віталій.
За його словами до вирощування на Одещині придатні різні сорти кавунів — головне лише мати натхнення, цілеспрямованість та бажання. Адже вирощування баштанних культур — доволі клопітка справа.
Віталій П'ятун зі своїм врожаєм кавунівФото: odessa-life.od.ua
«Хтось робить ставку на ваговий кавун, що сягає 12 кілограмів. Я ж за такими рекордами не женуся. Вважаю: головне, щоб кавун був солодким і ароматним», — говорить Віталій П'ятун.
Чоловік розповідає, що не всі добросовісно підходять до питання вирощування кавунів. Бували випадки, коли землі масово брали в оренду представники в'єтнамської діаспори — то вони, за словами пана Віталія, використовували хімічні засоби задля вирощування свого врожаю.
«Вони використовували препарати, що стимулюють дозрівання плодів. Сьогодні кавун ще кам'яний, синювато-зелений: побризкав — і завтра він стиглий… Ми, місцеві, цінуємо свою репутацію, отже беремо за основу час і традиційну технологію», — каже чоловік.
Чи може переселенець побудувати успішний аграрний бізнес «з нуля»?
Загалом земля на Одещині, як і в Херсонській області, придатна до вирощування будь-яких культур — головне, аби було бажання. Найкращим для землеробства вважають район на північ від Кілійського гирла Дунаю. По-перше, тут розмістилися понад 25 озер, з'єднаних з Дунаєм або його рукавами через притоки. Це такі озера, як Кагул, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабуг.
Відповідно, є тут й зрошувальні системи, подібні до тих, що зводилися у часи радянської окупації на Херсонщині. Місцеві без проблем вирощують кукурудзу, овочі та соняшник.
Своїм досвідом ділиться житель Миколаєва Ігор Яворський — чоловік разом з родиною перебрався до села Новосільське на півдні Одещини через постійні обстріли рідного міста минулого року. Вдома він займався сільськогосподарською діяльністю, тож на новому місці нічого вирішив не вигадувати й зайнятися тою справою, про яку чоловік знає найкраще.
Наразі Ігор вирощує широкий спектр овочів, зокрема, й так званого «борщового набору». Робота ведеться практично цілий рік: необхідно звести парники та теплиці, висаджувати та доглядати розсаду, яку за сприятливих кліматичних умов потім висаджують у ґрунт. Таким чином Ігор Яворський має врожаї з ранньої весни до пізньої осені.
Теплиці у селі Новосільське Одеської областіФото: odessa-life.od.ua
Звісно ж, для того, аби запустити такий бізнес, знадобиться допомога нових сусідів, бажано мати й стартовий капітал.
«Спочатку ми винаймали житло. Побачили, що село розвинене, тут є вся необхідна інфраструктура: дитячий садок, школа, магазини. Цей населений пункт газифікований і розташований на трасі міжнародного значення Одеса — Рені. Переконались: тут можна жити. Тоді вирішили купити будинок, а при ньому — ділянка землі», — розповідає Ігор Яворський.
Починалося все з теплиць загальною площею 15 соток, втім доволі швидко чоловік розвинув свій бізнес і тепер може спокійно жити з прибутків з овочівництва.
До слова, вирощує Ігор й кавуни та дині, має два врожаї на рік: ранній, отриманий з розсади із парників, та традиційний — вже від посіву насіння безпосередньо в ґрунт. Вирощує чоловік й огірки, перець, баклажани.
За словами Ігоря Яворського, успіх чекає на будь-кого, хто докладе достатньо зусиль й чітко прямуватиме до своєї мети.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
