«А я кавун не купила, бо наступного року куплю в Херсоні і їстиму його з рідними людьми. Сьогодні один з найгірших для мене днів цієї війни. Але Україна жива і прекрасна і ми дорогами, перерізаними блокпостами, повертаємося до Києва», — написала Вікторія Амеліна у своєму Фейсбук 12 серпня 2022 року. 1 липня 2023 року її серце перестало битись в лікарні у Дніпрі — після обстрілу росіян у Краматорську 27 червня, де Вікторія отримала важку травму.
Вікторія Амеліна — відома письменниця і громадська діячка. Після початку повномасштабного вторгнення Вікторія Амеліна займалася документуванням воєнних злочинів Росії у складі правозахисної організації Truth Hounds. Зокрема саме Вікторія вона знайшла щоденник вбитого російськими окупантами письменника Володимира Вакуленка на звільненій Ізюмщині.
Вікторія Амеліна підтримувала херсонців в окупації
Протягом всього часу окупації Херсона у 2022 році Вікторія Амеліна слідкувала за подіями, зв'язувалась із херсонцями, зокрема підтримувала і нашу редакцію. Вона знала, що ми перебуваємо в окупації. Ми ділились інформацією з Вікторією, а вона вітала нас із деокупацією 11 листопада 2022 року. Саме на прохання Вікторії відомий художник Нікіта Тітов створив англомовну версією свого відомого плакату.
Вікторія цікавилась життям у Херсоні і поширювала інформацію про те, як живуть херсонці в окупації. Її з містом пов'язували не лише друзі, а й родичі. Ось лише один з її постів — березень 2022 року:
«Коли мені погано, я багато сміюсь. От і сестра з Херсона надсилає нам повідомлення зі смайликами.
Вона одна з тих, хто залишився і без зброї протестував проти окупантів. Місто-герой Херсон — це вона. І вона також.
Але в місто не заїжджають продукти і ліки, коридори обіцяють — і зривають домовленості.
Іра механічно щодня перераховує їжу, яка ще залишилась, і пише, що в неї усе гаразд. Сусіди стали стримані й ввічливі, майже ніжні одне до одного. Голови ОСББ розподіляють рештки харчів так, щоб дісталось найменш захищеним, а з окупованих сіл ризикові селяни привезли в місто редиску — її Іра й їстиме, що ж.
Ні, не так, вона пише мені:
— Все добре)) — зі смайликами, щоб я повірила. — Зате редиска в нас є по 15 гривень))
Жартує: хто ж поїде до нас через Чорнобаївку??))
...
Я теж можу пожартувати. Бо чим мені гірше, тим я більше сміюсь. Але іноді мій сміх переходить у плач. І це -- вже вкотре цієї весни — саме той випадок.
— Але тут ніхто не скиглить і не жаліється, — пише Іра.
— Найголовніше, це очікування, — вона так і пише, чесно, бо я спитала, що вам передати. -- Ми чекаємо, що нас звільнять.
Херсон тримається і чекає на ЗСУ.
Герої вірять в героїв.
І я теж вірю, рідненька».
І така підтримка була дуже важливою для херсонців, які відчували жахи окупації та відчували, що їх зрадили: очільники обласної ради та обласної адміністрації, більшість чиновників та правоохоронців виїхали в перші дні вторгнення та не вели жодної комунікації. Відтак, люди фактично були один на один з окупантами і відчували лише спротив ЗСУ. Замальовки Вікторії на Фейсбук, які нагадували про спротив Херсона, піднімали дух херсонцям, для яких кожна хвилина існування в одному місті з російськими окупантами була справжнім героїзмом.
Вікторія фіксувала злочини росіян у Херсоні
Вікторія Амеліна першу велику презентацію у Херсоні провела у 2016 році — разом із Олексієм Чупою під час фестивалю «ТиШо-ТиШо», а раніше вона виступала в місті разом із іншими письменниками.
Вікторія Амеліна та Олексій Чупа в Херсоні, 2016 рік
Ось тут Вікторія підписала книжку для маленької херсонки Єви: «Батьки попросили підписати книжку для Єви, обіцяли зберігати, доки мала не зможе сама прочитати і книжку, і підпис. Тепер ось і фото надіслали. Це Херсон, магічний Херсон. А я написала Єві, що майбутнє належить їй. Вона колись прочитає моє послання й побачить, що я не збрехала)», — написала тоді Вікторія.
У 2022 році Вікторія, після деокупації Херсона, була в місті кілька разів — задля фіксування злочинів росіян, а також участі в культурних заходах.
Вікторія Амеліна працювала програмісткою та керівницею проєктів у IT компаніях. Станом на листопад 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар'єру в IT заради письменницької роботи. Лавреатка однієї з найбільш престижних літературних премій України Коронація Слова 2014 за лірику.
У 2014 році Вікторія Амеліна дебютувала в літературі з романом «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», що вийшов у видавництві «Discursus». Передмову до дебютного роману написав Юрій Іздрик. Роман увійшов у десятку рейтингу «ЛітАкцент–2014».
Брала участь у таких заходах і міжнародних фестивалях як Форум Видавців у Львові, Міжнародний фестиваль оповідання «Intermezzo» у Вінниці, фестиваль «Read My World» в Амстердамі тощо.
У 2015 році роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» був перевиданий у видавництві «Віват». У 2015 році роман був номінований на премію Валерія Шевчука та увійшов до короткого списку премії.
У 2016 році одразу дві книжки Вікторії Амеліної стали призерами конкурсу, оголошеного Міжнародним фестивалем «Запорізька книжкова толока — 2016»: роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» у номінації «Українська художня література. Проза», «Хтось, Або Водяне Серце» — у номінації «Дитяча література».
У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшов роман «Дім для Дома». У цьому романі йдеться про родину радянського льотчика, яка отримала квартиру в серці Львова, де провів дитинство польський письменник єврейського походження Станіслав Лем. Цю квартиру і стару скриню в ній Лем описав у автобіографічному романі «Високий замок». В романі «Дім для Дома» цю скриню зі старими секретами мріє відчинити наймолодша з героїнь.
«Дім для Дома» визнаний найкращою українською прозовою книгою 2017 на фестивалі Запорізька Книжкова Толока. також роман увійшов до коротких списків премій ЛітАкцент року та премії Міста Літератури ЮНЕСКО, літературної премії Європейського Союзу.
Одним із важливих проєктів Вікторії став книжковий фестиваль в Нью-Йорку Донецької області 1 фестиваль, який вона започаткувала.
Вікторія Амеліна в пункті незламності на херсонському вокзалі, лютий 2023 року
«Херсон, вид на окупований лівий берег»: Вікторія в біблілотеці імені Олеся Гончара, лютий 2023 року
Вікторія перебувала в ресторані Ria Lounge разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників, коли по будівлі росіяни завдали ракетного удару. Також Вікторія працювала над книгою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War про жінок, які документують російські воєнні злочини. Її вихід має відбутись за кордоном незабаром.
Лютий 2023 року. Вікторія на площі Свободи в Херсоні.
Ми щиро співчуваємо рідним та близьким Вікторії Амеліною. Наша редакція особливо вдячна Вікторії за все те, що вона робила задля розвитку культури в Україні, а також для того, аби про злочини росіян дізнався весь світ.
Віка, ми запам'ятаємо тебе усміхненою, чудовою, рішучою, ніжною і сповненою любові до людей! Саме такою, якою ти і була. Дякуємо тобі за все...
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
