Володимир Тимченко — знаний херсонський спортсмен, тренер з самбо і дзюдо, волонтер, громадський діяч. Серед його вихованців — чемпіони України, Європи і світу, призери континентальної першості. Протягом кількох років він безкоштовно тренував дітей Воїнів АТО/ООС. Під час окупації Херсона допомагав херсонцям, а коли росіяни прийшли до нього і дали кілька днів «на подумати» і піти на співрацю з окупантами, виїхав та вивіз родину, а згодом вступив до лав ЗСУ.

У січні 2023 року Володимир Тимченко отримав звання Заслуженого тренера України. Тоді він вже перебував у лавах ЗСУ: «Отримав нагороду, про яку мріяв всю свою тренерську кар’єру, —написав Володимир. — Дуже приємно, що саме під час служби в ЗСУ я отримую таке звання. Поки я тут, моя справа живе і учні продовжують здобувати нагороди найвищого ґатунку. Ми на правильному шляху»..

Своїми учнями Володимир опікується особливо: знайомий з родиною кожного, точно знає, де наразі перебуває кожен із його учнів. Якщо комусь із вихованців потрібна допомога, готовий перевернути землю, щоб допомогти. У тренерському доробку Володимира — чемпіон світу, чемпіон Європи, три призери Чемпіонату Європи.

До 2022 року понад 200 дітей тренувались у Володимира безкоштовно

Перед тим, як отримати омріяне звання, Володимир майже 20 років життя присвятив спорту і отримав звання «Майстер спорту України» Укpaїни з бopoтьби Caмбo. Протягом багатьох років займає активну громадську позицію та пpocувaє iдeї здopoвoгo cпocoбу життя, пpoпaгує зaняття cпopтoм для дiтeй тa мoлoдi. У 2013 році заснував гpoмaдcьку opгaнiзaцiю «Cпopтивний клуб «Штopм» і поєднав таким чином свою тренерську та просвітницьку діяльність. Вже наступного року Володимира обрали головним тренером Херсонської області з бойового самбо, а ще за рік він очолив суддівську колегію Xepcoнcькoї oблacтi з бopoтьби caмбo.

Володимир ТимченкоВолодимир Тимченко

У волонтерській та спортивній діяльності Володимир Тимченко має як успіхи, так і суттєві перепони. Так, у 2017 — 2019 роках у спортивній федерації в Херсонській області тривав розкол, в якому Володимир завдяки власному авторитету і підтримці зміг витримати і довести, що ініціатори розколу не хочуть розвитку самбо, а воліють виключно прилаштувати власних дітей на «смачні» посади.

Приблизно у цей час починаються проблеми з орендою спортивного залу в Обласному палаці молоді: попри одні умови оренди, почали з’являтись інші разом із додатковими рахунками. Зал, в якому Володимир разом із батьками учнів самотужки робили ремонт, довелось покинути і знайти новий.

Володимир з колегами та вихованцями у залі в Обласному палаці молодіВолодимир з колегами та вихованцями у залі в Обласному палаці молодіАвтор: Володимир Тимченко

Починaючи з 2015 poку, ГO «Cпopтивний клуб «Штopм», a тaкoж уci фeдepaцiї, дe Володимир є у кepiвниx opгaнax, тренування дітей з малозабезпечених або неповних родин, а також дітей ветеранів АТО/ООС проводять безкоштовно. Напередодні вторгнення понад 200 херсонських дітей мали змогу бeзкoштoвнo зaймaтиcя нa бaзi фeдepaцiй тa клубу.

«Для мене це було найменшим, що я міг зробити: виховувати нове покоління таким, яке цінує здоровий спосіб життя і допомагає тим, хто потребує. Я знаю, наскільки важко і складно неповній родині з дітьми: знайти якісний спортивний клуб, де можна займатись за притомною ціною або безкоштовно. Ветерани АТО/ООС – це люди, завдяки яким я і моя родина живі, тож питання безкоштовного тренування їхніх дітей навіть не обговорюється».

Для Володимира тренування – це не лише спорт: це формування у учнів світогляду: «Я часто чув від людей, що, мовляв, бойовий вид спорту – це вчитись битись і не більше, навіщо це? Насправді це не зовсім так. По-перше, це все ж таки спорт, тобто дитина розвивається фізично і має досвід змагань. Участь у змаганнях формує командний дух, прагнення до перемоги. Причому ми займаємось так, щоб контролювати, аби це прагнення до перемоги було здоровим, а хлопці (у нас займаються лише хлопці, хоча дівчата теж нерідко займаються самбо і дзюдо) розвивали навички комунікацій, знаходили друзів. Тому будь-який спорт – навіть коли це не командна гра, – це, перш за все, філософія і вміння бути частиною команди».

Володимио Тимченко з маленькими вихованцями-чемпіонамиВолодимио Тимченко з маленькими вихованцями-чемпіонамиАвтор: Володимир Тимченко

Часто Володимир разом із родиною відпочивали разом з родинами вихованців. Зараз іноді разом і воюють: «Зв’язок тримаємо обов’язково. Коли Херсон почали обстрілювати, ми постійно були в курсі того, що відбувається в нашій спортивній родині, намагались спільно допомагати».

Автор: Володимир Тимченко

Окупація і служба змінили головне: ставлення до життя

Окупацію Володимир разом із родиною — дружиною, сином, батьками — зустріли у Херсоні. На той момент Володимир вже очолював спортивну школу і намагався активно допомагати херсонцям. Переважно це була волонтерська допомога із продуктами і речами першої необхідності. Також потрібно було проконтролювати, хто і де перебуває із вихованців, кому потрібна допомога. На той час деякі з друзів Володимира вже пішли до лав ЗСУ.

Зрештою навесні до Володимира прийшли. Так кажуть у Херсоні: «прийшли» — і стає зрозуміло, що йдеться про росіян. «Я не потрапляв на підвал, слава Богу. Мені запропонували співпрацю. Звісно, категорично відмовився, хоча ця категоричність доволі відносна: опиратись їм агресивно точно не варто, бо вб’ють. Я сказав ні. Мені дали кілька днів «на подумать». Я зрозумів, що якщо я протягом цього часу не виїду, опинюсь або на підвалі, або на тому світі. Тому зібрав родину і ми виїхали — родина зараз у безпеці».

Рішення про службу в ЗСУ Володимир Тимченко ухвалив майже одразу – без сумнівів: «Я можу бути там корисним. Я маю хорошу фізичну підготовку. У мене достатньо знань тренерських – вони дуже корисні у війську».

Володимир Тимченко у військуВолодимир Тимченко у військуАвтор: Володимир Тимченко

В Збройних силах України Володимир Тимченко буквально знайшов себе. Окупація і служба змінили головне, каже він: ставлення до життя.

Я більше не маю жалю і співчуття до росіян. Це вороги. Треба бачити, як вони лізуть воювати – як таргани. Їх б’єш – вони лізуть. І кидають своїх на позиціях. Їм нікого не шкода. Чому я маю їх шкодувати? Вони прийшли у мій дім, наробили біди в окупації, а тепер роблять ще більшу біду обстрілами і підривом ГЕС. Немає хороших росіян більше – це я кажу, як людина, яка з дитинства в побуті розмовляла російською, а зараз – тільки українською.

Багато про службу Володимир казати не може. Але саме для його підрозділу ми збирали кошти на дрони та спорядження. Володимир каже, іноді руки опускаються, особливо після таких новин, як із Каховською ГЕС: «Або коли бачиш ці всі мукачівські котли, батальйони «Монако» та інше. Дійсно, майорить думка: заради чого я тут, у війську. Але потім все стає на свої місця: я тут точно не заради них, я, як мінімум, заради своєї родини і своєї України, свого понівеченого Херсона. Ви навіть не уявляєте, як я люблю Південь, особливо зараз».

Тримаймося разом!

  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися