Родина Тимощенків минулого року евакуювалася з тоді ще окупованого Херсона у невеличке село Погорільці у Чернігівській області. Тут херсонці мали намір сховатися від постійних обстрілів, які впритул наблизилися до їх херсонського помешкання, втім не склалося — село розташоване за 15 кілометрів від кордону з агресором, тож вибухи чути майже постійно.

Свою історію родина Тимощенків розповіла нашим колегам з «Суспільне. Чернігів».

Евакуюватися з тимчасово окупованого Херсону вирішили, щойно з'явилася така можливість. На той момент окупанти вже потужно крили житлові райони артилерією.

«Касетними [снарядами, — ред.] почали стріляти. Вже зовсім не можна було на поріг ступити — падали прямо в коридорі», — згадує Світлана Тимощенко.

Родина Тимощенків евакуювалася з окупованого Херсона до прикордонного села на ЧернігівщиніРодина Тимощенків евакуювалася з окупованого Херсона до прикордонного села на ЧернігівщиніФото: suspilne.media

15 квітня майже без зборів родина виїхала з Херсону. Сподівалися, що не на довго.

«Ми виїхали 15 квітня [минулого року, — ред.]. Головне, тварин забрали. Собаку взяли, котів взяли, а те, що вдягнутись — зовсім нічого. Приїхали, нумо розбиратися, — нема взагалі нічого», — з посмішкою нині говорить пані Світлана.

Окрім відсутності елементарних речей побуту, на новому місці проживання на родину чекали нові виклики — у батьківській хатині, де оселилися Тимощенки, нема ані водопроводу, ані пральної машинки. Тож воду набирають у колодязі у дворі, а прати доводиться, як у давні часи, руками.

Прати вимушеним переселенцям із Херсона доводиться вручну — воду беруть з колодязяПрати вимушеним переселенцям із Херсона доводиться вручну — воду беруть з колодязяФото: suspilne.media

Та й це не найбільша проблема — через близький кордон із недодержавою ледь не щоночі херсонська родина прокидається від потужних вибухів — окупанти продовжують тероризувати мирне населення Чернігівщини.

«Як два-три дні затишшя, то чогось треба очікувати. А так майже кожного дня ми чуємо ці всі вибухи, постріли. Якось раніше було страшно, а зараз люди звикли до цього. Так ми й живемо з цим», — розповідає староста Погорільського старостату Наталія Крищенко.

Староста Погорільського старостату Наталія Крищенко розповідає, що вибухи у селі чути чи не щодняСтароста Погорільського старостату Наталія Крищенко розповідає, що вибухи у селі чути чи не щодняФото: suspilne.media

За словами місцевих жителів, на село Погоріле окупанти вже двічі скидали авіабомби.

Та все ж тут родина Тимощенків поки що почувається у більшій безпеці, ніж у Херсоні, що перебуває під постійними обстрілами з лівого берега. Але додому все ж хочеться повернутися якнайшвидше, каже Світлана, — там лишився власний садок з трояндами, вишнями, черешнями та абрикосами.

«Троянди голландські високі-високі — по три метри. 14 штук — цілий садочок у трояндах. Там Андрій [сусід, — ред.] заїжджав, то казав, що на нашій [ділянці, — ред.] трава по пояс уже», — говорить Світлана Тимощенко.

Більше про історію родини Тимощенків із Херсона дивіться у сюжеті від журналістів «Суспільне. Чернігів»:

Тримаймося разом!

  • Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
  • Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
  • Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
  • Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
  • Підтримати нас можна на PayPal [email protected]

Все буде Україна!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися