Від перших днів окупації Херсонщини росіяни та їхні колаборанти прагнули заповнити пропагандою всі сфери життя. Це не вдалось у повному обсязі, але дещо пропагандистам вдається втілювати: друкувати газети, запроваджувати мовлення на телебаченні і радіо. Що наразі відбувається на досі окупованій лівобережній Херсонщині? Що відбувалося у Херсоні? Які наративи транслювали і продовжують транслювати росіяни? Розповідаємо в нашому матеріалі.
Як здійснювали пропаганду росіяни в Херсоні у 2022 році
Чи не перше, що стали робити росіяни в Херсоні у 2022 році, — це транслювати російські наративи у вигляді пропаганди в усіх її проявах: преса, візуальна реклама, телебачення тощо. Навесні стали з’являтись борди з написами «Херсон навеки с Россией», з російськими військовими, а також з портретами російських письменників, які жодного стосунку до Херсона не мають.
Думки херсонців в той час були майже одностайні: «Це пропаганда у чистому вигляді. Усі ці Катерини, Потьомкіни, Суворови, Пушкіни з їхніми «справами» та «словами» про Херсон - це і є перекручування історії. Навіщо нам повертатися в Новоросію? Яка, до речі, існувала лише в головах петербурзьких та московських чиновників та можновладців. Навіщо нам їхня фейкова історія, навіщо українцям російська імперська ворожа культура. Адже у всієї цієї історії-пропаганди єдина мета – знищити все українське». Це слова вчительки історії з Херсона, яку процитували наші колеги.
Власне теле- та радіомовлення в Херсоні росіяни також встановили приблизно у квітні 2022 року, хоча подекуди перепони в мовленні були вже в березні. У травні стало відомо про те, що росіяни разом із колаборантами розмародерили приміщення Суспільного.
Саме на базі Суспільного росіяни разом із колаборантами і вели пропагандистську діяльність на телебаченні, назвавши його телеканалом «Таврія», – фактично використали російсько-імперський наратив. Зараз вони це роблять переважно в телеграм-каналах — зокрема за допомогою однойменного телеграм-каналу. Радіо «Таврия» так само існує і до сьогодні на території окупованої Херсонщини: 103.6 FM в Генічеську и 104.2 у Скадовську. Та, традиційно, телеграм-канал.
В Херсоні під час окупації працювали в основному дві радіостанції, іноді три: одна кримська, інші — російські. Нам вдалось записати кілька випусків новин та в цілому передач. Ви можете їх послухати і зробити власні висновки. Те, що помітили ми, носить кілька яскравих ознак:
-
Подання інформації відбувається в категоричній та безапеляційній формі.
-
Російські та кримські ведучі відверто брешуть, навішують ярлики та маніпулюють: “евакуація” з Азовсталі, “українські націоналісти”, “українські бойовики”, “неонацисти” тощо.
-
Новини виходять регулярно – раз на годину, а іноді і частіше.
Ось так виглядає російська пропаганда на радіо в Херсоні (записи робили в окупації):
Про «рятувальну операцію» на Азовсталі: тинць!
Про «обстріл Горлівки ЗСУ», петиція німців до Олафа Шольца, Угорщина та ще 9 країн відкривають рахунки для оплати газу в рублях: тинць!
Ось випуски з Криму:
Про обстріли на Херсонщині, гранти для кримчан тощо. До речі, інформацію часто беруть з телеграм-каналів колаборантів з Херсонщини або росіян: тинць!
Курсування потягу з Сімферополя до Сочі, кредити для росіян, розширення проїзду з «визволених територій Херсонщини» до Криму: тинць!
Пропаганда в друкованій пресі: як це було в Херсоні і як це відбувається на окупованому Лівобережжі Херсонщини
Друкована преса стала широко і безкоштовно поширюватись росіянами на Херсонщині приблизно наприкінці травня 2022 року. У серпні ми аналізували один із випусків «Наддніпрянської правди» — газети, яка раніше випускалась на Херсонщині і віжуал якої росіяни вкрали та розповсюджували з цим маркуванням свою пропаганду.
Російські газети виходили в Херсоні до листопада 2022 року – чимало людей зберігали їх просто як сувеніри-докази пропаганди в окупації. Розповсюджувалась така «преса» зокрема під час «референдумів» або газети лежали в місцевих крамницях, іноді їх роздавали на вулицях. Часто їх можна було знайти на смітниках.
Наразі маємо кілька екземплярів газет з окупованого Лівобережжя Херсонщини. Ось черговий випуск «Наддніпрянської правди» — від 13 березня 2023 року. Саме цей випуск ми обрали для аналізу, адже він вийшов в сакральну для росіян дату — річницю звільнення Херсона від нацистів у 1944 році. Контент газети відповідний.
На першій же шпальті газет – Владімір Путін і 16-річна пропагандистка Влада Луговська, яку нагородили орденом в Росії. Участь у російській пропаганді Влада взяла ще у 15-річному віці в окупованому Херсоні. Перед звільненням міста, коли росіяни викрадали майно Суспільного і швидко відступали з Херсона, разом із ними потрапила під обстріл – і тепер є одним з облич російської пропаганди.
Вже на другій шпальті Володимир Сальдо – окупаційний голова Херсонської області – обіцяє довести показники розвитку області до загальноросійських до 2030 року. Що він має на увазі при цьому, невідомо, але судячи за тенденціями, йдеться про загальний занепад Херсонської області до рівня загальноросійського. А далі – як і передбачалось – наративи про звільнений у 1944 році Херсон та плани форсувати Дніпро знову. Під час Другої світової війниоперація звільнення відбулась із форсуванням річки, що сприяло величезній кількості втрат з обох боків.
На третій шпальті розповідають про те, що аграрії Херсонщини начебто готуються до посівної. Але справа у тому, що поля в області майже повністю заміновані (про це повідомляють мешканці), більшості аграріїв росіяни забороняють працювати в прямому сенсі, техніка в більшості викрадена ще на початку окупації, а привезти достатньо посівного матеріалу неможливо.
На четвертій шпальті про свій «досвід» на Херсонщині розповідає російський пропагандист Ігорь Кастюкевич – той самий, який першим опинявся під час російських провокацій у Херсоні на місці подій. У пропагандистському матеріалі Кастюкевич – до речі, чинний російський депутат – пригадує, як 9 березня 2022 року опинився у Херсоні і що там робив.
П’ята шпальта, традиційно важлива в газетах, адже привертає увагу, чомусь присвячена абсолютно нехерсонській тематиці: в ній йдеться про «луганську народну республіку» і зовсім трішки – про дороги в Криму. Чому на одній із ключових сторінок будь-якої газети розмістили недотичну до Херсонщини інформацію, невідомо.
Куди більш логічно на п’ятій шпальті виглядала б ода партії «Единая Россия», яку ми бачимо на шостій та сьомій. Але, вочевидь, про президентську партію автори хотіли дійсно написати дві сторінки і посередині газети, тому п’яту просто “закрили”, чим змогли. Про інтереси людей, які начебто на першому місці, про об’єднання росіян і навіть про те, як відбирають кандидатів в депутати, — ці дві шпальти можна сміливо назвати одним зі зразків пропаганди.
На восьмій та дев'ятій шпальтах — зразки історичної пропаганди, яку росіяни вже традиційно прив’язали до сакральної дати: 13 березня. Тут вони роблять «перекличку времен» і намагаються провести паралелі з сучасністю. Проте на останнє вистачило лише двох пропагандистських абзаців наприкінці статті. Не обійшлось без «фашистских карателей» – це так росіяни натякають на ЗСУ та всіх проукраїнських громадян. Щоб доповнити шпальту “позитивом”, росіяни додали кілька пропагандистських “новин” про те, що жити стане краще: школярам забезпечать безкоштовне харчування, ППО стане краще тощо.
Обійтись без «критики» Європи на шпальтах своєї пропаганди росіяни не можуть, тому окрему сторінку пони присвятили тому, що протести в Європі «проти озброєння Зеленського» посилюються. Традиційно російські пропагандисти кажуть про озброєння Зеленського, а не України. Наводячи приклад мітингу в Амстердамі проти війни з Росією, росіяни втім не пишуть про мітинг в тому самому Амстердамі проти війни Росії в Україні. Також Нідерланди розірвали низку зв’язків з Росією, зокрема культурних.
Нарешті, остання шпальта випуску присвячена проблемам в Херсоні, точніше «критиці» цих проблем пропагандистами. Перед втечею з міста росіяни викрали майже весь комунальний транспорт і замінували велику кількість локацій, зокрема полігон для сміття. В результаті, після деокупації постала проблема з прибиранням сміття та його утилізацією. Ми писали про це і робили запити до міської військової адміністрації. Зрештою, проблему частково вирішили – наразі тривають зокрема слідчі дії щодо виявлених порушень. Але росіяни подають це тему так, ніби чиновники в Херсоні виключно заробляють на проблемі зі сміттям. Власне, якби росіяни не створили всіх передумов, проблеми зі сміттям у Херсоні не було б.
Наскільки дієва російська пропаганда на Лівобережній Херсонщині
Як бачимо з описаного, у Херсоні російська пропаганда не мала ефекту, на який, скоріш за все, була спрямована, — доброго ставлення до окупантів та прихильності громадян. Навпаки, ставились доволі вороже, продовжували коригувати обстріли для ЗСУ, передаючи дані про переміщення росіян тощо. «День России» в Херсоні 12 червня росіянам довелось проводити у Потьомкінському сквері під охороною озброєних російських солдат – туди не пустили жодного місцевого мешканця через побоювання диверсії.
І так відбувалось на всіх заходах росіян: виключно перевірена масовка, часто завезена з Криму або регіонів Росії.
Наративи, які просувають росіяни в друкованій пресі на Лівобережжі Херсонщини, вони повторюють в теле- та радіоефірах. «Нарізки» з теле- та радіоефірів вони викладають у згадані вище телеграм-канали, супроводжуючи текстом. Так само там з’являються і фрагменти ефірів на російському телебаченні. У порівнянні з Херсоном не змінилось нічого — стратегія і навіть риторика ті самі – топорні:
-
Використання кліше (спецоперація, карателі тощо).
-
Методичне повторення одних і тих самих фраз і словосполучень (паніки немає, ждуни не дочекаються, чоловіків силоміць мобілізують до ЗСУ тощо).
-
Виключно агресивна поведінка та агресивна риторика.
-
Нав’язування російських наративів та особистостей, ніяк не пов’язаних з історією громад на Херсонщині. Росіяни використовують шаблонні імена і події, не можуть віднайти місцевих людей, чиї імена вкладались би в російський контекст пропаганди. Наприклад, так само просувають імена Пушкіна і Лєрмонтова, Чехова, Толстого. Навіть художницю Зинаїду Серебрякову-Лансере згадали (https://t.me/kultkherson/787), хоча вона також не має стосунку до Херсонщини. Ці наративи не сприймаються переважною більшістю населення – це показала практика Херсона, є подібні свідчення і на Лівобережжі Херсонщини.
-
Просування цитат і висловлювань Владіміра Путіна та його партійців. Вони не сприймались херсонцями, навіть проросійськими, адже протягом 30-ти років Херсонщина не жила в контексті російських політиків, хоч подекуди і «оброблялась» їхніми наративами. Херсонці, як і представники інших громад, більше сприймають місцевих або принаймні знайомих політиків. Навіть попри тривалу окупацію, сприймати «Единую Россию» мешканцям області важко.
-
Просування «бонусів» життя в окупації у вигляді вигаданих пільг. Херсонці та мешканці Лівобережжя Херсонщини розуміють на практиці, що за цими наративами не стоїть нічого, проте росіяни впевнено просувають ці наративи у своїх медіа. Доволі яскравим прикладом подібних профанаційних обіцянок можна зазначити долю херсонських медійників-колаборантів Олену та Геннадія Шелестенків, яким відмовляють у житловому сертифікаті у підмосковних Люберцях: . Такі випадки непоодинокі.
Якщо робити висновки, то можна стверджувати, що російська пропаганда продовжує працювати на Лівобережжі Херсонщини. Втім, вона не надто дієва, адже мешканці продовжують надавати інформацію про стан справ і попри великі ризики для життя і здоров’я, ведуть партизанську діяльність. Росіяни, скоріш за все, просувають пропагандистські наративи не стільки для мешканців Лівобережжя, скільки для своїх громадян, які там також зокрема є. Адже своїм громадянам доводиться пояснювати, чому відступили з Херсона і чому життя на Лівому березі після приходу росіян стало гіршим, ніж було до того.
Втім, варто зазначити також і суттєву перевагу в просуванні російських наративів на Лівобережжі над українською комунікацією: російські новини на радіо і телебаченні виходять дуже регулярно. Раз на годину, а на деяких каналах і станціях раз на півгодини – випуск новин: пропагандистських, неправдивих, агресивних у риториці, з кліше і маніпуляціями, але в чітко визначений час можна дізнатись хоча б приблизно про стан речей. Така пропаганда не діє в окупації, якщо окупація триває 8,5 місяців, як у Херсоні. Але саме така пропаганда діє, наприклад, у повністю відрізаному від українського інформаційного поля Маріуполі, який росіяни ще й активно знищують. Така пропаганда також діє в Криму, де окупація триває 9 років: народилось і виросло покоління кримчан, яке не знає і не пам’ятає, яким було життя за України. В той же час, їм методично доносять, що Україна – це ворог, а українці – вороги, яких потрібно вбивати. Подібна пропаганда в довготривалій перспективі свої плоди приносить. Саме тому дуже сподіваємось, що найближчим часом окупація Лівобережжя Херсонщини Росією завершиться, а згодом і Крим повернеться до України.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
