Росіяни в Херсоні "відсвяткували" день росії. Так, святкували саме росіяни — місцевих не пускали на заходи: всюди вартувала озброєна охорона, яка втім всотала "радощі" херсонської спеки.
Про програму "святкувань" росіяни повідомили заздалегідь. Основні заходи тривали у Потьомкніському сквері (у підніжжя російського ідола), поблизу краєзнавчого музею, директорка якого радо відкрила двері росіянами іще у травні, а також біля ККЗ "Ювілейний". На останній локації росіяни навіть наказали місцевому водоканалу увімкнути фонтан, який українська міська рада не вмикала (херсонці були проти фонтанів у воєнний час). Сперечатись із агресивними та озброєними росіянами, звісно, працівники підприємства не стали і фонтан працює.
"Святкування" під охороною та з гастролерами
Уривки зі "святкування" ви можете побачити за посиланням: тинць!
Жителька Херсона Анастасія розповіла Українській Правді, як окупанти створили картинку "святкування" Дня Росії в окупованому місті
"На вулиці Театральній, що в центрі міста, стояло три автобуси завезених людей — вони їх навіть не додумалися сховати. Звичайних херсонців туди взагалі не пускали, це була тусовка "для своїх".
У сквері було дуже багато пенсіонерів, грали пісні з радянських фільмів.
Пізніше, коли вони розходилися, ми побачили, що серед них було багато людей з інвалідністю – припускаю, що їх привезли з якихось інтернатів. І це знов таки були не херсонці – ми чули, як вони розмовляють, у них сильний російський акцент, вони багато "акають", – розповіла Анастасія.
Дорогою зі скверу до центральної вулиці Ушакова ці люди викидали у смітники прапорці Росії. Про відчутний російський акцент повідомили нашій редакції і інші свідки "святкування". Також додали суто херсонських ознак: "гості" святкування були надто білошкірими для херсонців або й навіть кримчан. Додаючи до цього акцент, можна припустити, що навезли їх з російської глибинки через керченський міст.
Поруч із Потьомкінським сквером стояли, не ховаючись, автобуси, які мали відвезти масовку назад. Місцеві додали: автобуси стояли на самій спеці — уявляємо, як "комфортно" було їхати цим гастролерам.
Крадений гімн росії
Логічно "прикрашав" все дійство гімн росії, який не просто є переспівом радянського гімну — його дуже впізнавана частина крадена у класика української музики Миколи Лисенка. Свого часу наша редакція розбиралась із цим разом із проєктом По той бік новин.
Український композитор і піаніст Андрій Бондаренко помітив, що мелодія сучасного гімну росії (вона ж мелодія гімна совка) дивним чином схожа на… "Епічний фрагмент" українського композитора Миколи Лисенка.
«Про те, що росіяни полюбляють піонерити, написано більше ніж дуже багато. Я лише додам невеличкий штрих до портрету. Улюблена багатьма поколіннями росіян мелодія гімну СРСР була спіонерена. А надихнув автора музики радянського гімну... "Епічний фрагмент" Миколи Віталійовича Лисенка», — стверджує Бондаренко.
За його словами, Епічний фрагмент op.20 написаний у формі рондо. При цьому епізод має дві частини і в останньому проведенні звучить лише друга його частина у динамізованому вигляді. Ось ця друга частина рефрену (див.скрін) і була перероблена автором гімну Алєксандром Алєксандровим у помпезному дусі соцреалістичної епохи.
Хто вміє читати ноти зі сторінки, оцініть
А хто любить більше на слух, то ось “Епічний фрагмент» Миколи Лисенка у виконанні пана Бондаренка (таймкод, 50 секунда). До речі, якщо ви любите класичну музику, радимо підписатися на його канал.
Ми для вас стартуємо на 40-й секунді — за 10 секунд ви здивуєтесь
Стосовно авторських прав, то музика Лисенка вважається public domain — термін дії авторських прав завершився. Як було у 1936 році, коли Александров писав гімн, треба з’ясовувати. Можливо “революційна необхідність” була пріоритетнішою. Але якщо почитати біографію Александрова, то ви там знайдете багато цікавого і "плагіатного". Втім, недивно: радянські пісні та інші музичні композиції часто крали або "обробляли". Зокрема у українців.
Між тим “Епічний фрагмент” лишається маловідомим. Композитор припускає, що піаністи остерігаються його виконувати з політичних міркувань. «Твір, між тим, дуже навіть концертний, віртуозний, виграшний для молодих піаністів зі спритними пальцями, ним можна блиснути на фортепіанному конкурсі», — каже Бондаренко.
А більше про Миколу Лисенка та його музику ми писали ось тут.
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Ми тебе любимо!
